Заходи протидії корупції на сучасному етапі розвитку України
(Виступ на громадських слуханнях «Причини корупції в Україні, шляхи її подолання», які проводились Комітетом ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією в м. Харкові 30 березня 2005 року)
В даний час Україна має шанс здійснити реальні перетворення в політичній, економічній, ідеологічній системі життєдіяльності держави, що, в свою чергу, допоможе мінімізувати протиріччя, які є сприятливим підґрунтям існування корупції. Найважливішим чинником, який може свідчити про позитивні зрушення у боротьбі з корупцією, є політична воля вищих посадових осіб нашої держави (якої не було з часів проголошення незалежності України).
Корупція як системне явище потребує такого ж системного підходу до протидії. Але оскільки корупція стала елементом політичної системи, являє собою власну систему соціальних відносин (успішного вирішення справ), швидкі і прості рекомендації «боротьби» з нею не впливають на реальне зменшення корупційних проявів.
Перше, про що необхідно пам’ятати, - існують різні рівні корупції: «вулична», «бізнес» корупція, корупція можновладців – керівників центральних і місцевих органів влади, депутатів різних рівнів, суддів, керівників правоохоронних органів. І починати будь-які дії слід саме з останнього різновиду корупції, оскільки найбільша шкода, матеріальна і моральна, наноситься незаконними діями саме цих осіб.
По-друге, протидія корупції повинна стати справою не тільки держави, а й всього суспільства, кожного окремого громадянина. Процес протидії повинен бути двостороннім. В Україні, на жаль, існує висока толерантність до корупції, загальна невіра й апатія у позитивні зміни в цій сфері. Хоча щодо корупції у вищих ешелонах влади почуття справедливості у громадян загострено, і це слід використовувати. Тому при розробці профілактичних заходів (які є найбільш перспективними), увага повинна приділятись моральному вихованню і освітнім програмам для населення, які б вчили спротиву і розумінню згубності вирішення питань за допомогою підкупу.
Декілька слів щодо проблеми з точки зору нашої організації.
Корупційні дії завжди порушують права людини. Одним із основних напрямків роботи ХПГ є допомога особам, чиї права порушені, а також громадські розслідування фактів порушення прав людини. Про ситуацію в останні роки свідчать наступні цифри: якщо у 1999 році ХПГ отримала 300 письмових заяв щодо різних порушень, то у 2004 році їх кількість втричі збільшилась – до 989.
Відзначимо, що основні корупційні дії, згідно з нашим досвідом, у вигляді таких злочинів як хабарництво, зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, примушування давати показання і деякі інші злочини, відбуваються на етапі досудового слідства. Хоча згідно з офіційною статистикою у 2003 році серед всіх осіб, на яких було накладено штраф за порушення Закону України « Про боротьбу з корупцією «, працівники органів МВС складали 2,6 % від загальної кількості (Вісник Верховного Суду України, №5, 2004, с. 36.)
Безумовно, враженість корупцією правоохоронних органів, які повинні протидіяти цьому явищу, ускладнює, а іноді робить зовсім неможливим будь-які реальні зусилля щодо зменшення її негативного впливу. Крім того, до цього часу всі статистичні дані ніяким чином не відображають стан проблеми, а навпаки, вводять суспільство в оману щодо основних корупціонерів. Наприклад, у 2002 році було притягнуто до відповідальності тільки 5 державних службовців 1 і 2 рангу (серед 3335 осіб 5–7 рангу за порушення даного спеціального Закону).
Тому основним показником оцінки роботи правоохоронних органів повинна стати громадська думка. Оскільки повідомлення в пресі щодо корупційних дій тієї чи іншої службової особи є приводом до порушення кримінальної справи, необхідно звернути увагу керівництва МВС, СБУ, Генерального прокурора на важливість відслідковування матеріалів преси і оприлюднення звітів щодо результатів роботи у даному напрямку.
На наш погляд, одним із головних запобіжних чинників корупційним проявам є контроль з боку громадськості. Цим забезпечується прозорість у діяльності правоохоронних органів. ХПГ протягом останніх років проводить моніторинг фактів катувань і жорстокого поводження на етапі досудового слідства. Оскільки нагляд за законністю дій правоохоронних органів здійснюється органами прокуратури, то у 2003 р. були надіслані запити до прокуратур про надання інформації з цієї проблеми. Генеральна Прокуратура і прокуратури 14 областей у 30-денний термін не відповіли. Ті, від яких були отримані відповіді (в тому числі від прокуратури Харківської області) повідомили, що кількість скарг на незаконні дії працівників органів внутрішніх справ і установ виконання покарань є або конфіденційною інформацією, або відсутня звітність з цих питань. У відповідях обласних прокуратур містилось посилання на Наказ Генерального Прокурора України № 89 від 28.12.2002 р., п.4 якого до конфіденційної відносить інформацію щодо узагальнень, аналізу, оглядів (за пропозицією ініціатора). Але слід зауважити, що доповнення до Закону України «Про інформацію» від 11.05.2004 забороняють віднесення до конфіденційної інформації відомостей « стосовно стану із правами людини і громадянина, а також фактів їх порушень, та про незаконні дії органів державної влади, органів самоврядування, їх посадових та службових осіб». Вбачається, що норми підзаконного нормативного акту не можуть суперечити Закону України.
Ми можемо дійти висновку, що становище з прозорістю в діяльності прокуратури погіршилось. З 2001 року по 2004 рік в чотири рази зменшилась кількість прокуратур, які надали запитувані дані.
Ми не будемо обговорювати питання корупції під час виборів Президента України. Воно потребує окремого дослідження.
У 2004 – 2005 р.р. збільшилась кількість осіб, які скаржаться на проведення незаконних, з їхньої точки зору, будівельних робіт в підвальних приміщеннях будинків, розташованих в центральній частині Харкова. Цю проблему широко висвітлюють місцеві ЗМІ. Декілька будинків в будь-який час можуть зруйнуватись із-за тріщин, які утворились після хазяйнування спритних ділків, мешканцям найбільш постраждалих пропонують відселення. Як правило, нові власники мають дозволи, узгоджені зі всіма інстанціями. На наш погляд, це свідчить також про вирішення проблеми корупційним шляхом.
Нас турбує ситуація, що склалась навколо парка ім.Горького – улюбленого місця відпочинку харків’ян. Декілька років на його території ведеться інтенсивна забудова. Нас цікавить, яким розпорядженням були вилучені землі паркової зони, на основі яких нормативних актів знищені і продовжують знищуватися великі ділянки парку? Хто є власниками котеджів, ринкова вартість яких починається від 200 тисяч доларів США? Чи є серед власників державні службовці?
Оскільки на громадських слуханнях присутні високоповажні представники законодавчого органу, зупинюсь на пропозиціях щодо нормативного забезпечення боротьби з корупцією.
1) Потребує нової редакції Закон України «Про боротьбу з корупцією». Необхідно визначитись з поняттям «корупція», «корупційні дії». Це необхідно, для однозначного тлумачення при застосуванні відповідних законів, так і розуміння сутності явища пересічними громадянами. Визначитись з критеріями розподілу корупційних правопорушень на види: кримінальні, адміністративні, дисциплінарні за ступенем небезпечності. Розширити перелік і віднести до корупційних такі дії як фаворитизм, протекціонізм. Привести національне законодавство у відповідність до міжнародно-правових актів, вивчити й обговорити проблему можливої відповідальності юридичних осіб. Окремий розділ присвятити особливостям притягнення до відповідальності працівників правоохоронних органів і суддів (осіб з особливим правовим статусом).
2) Потрібна кримінологічна експертиза нормативних актів, яка спрямована на прогнозування негативних наслідків прийняття того чи іншого закону, можливих корупційних ризиків.
3) Прийняти Закон України «Про фінансовий контроль за декларуванням та витрачанням доходів особами, уповноваженими на виконання функцій держави». Декларування витрат, які контролюють органи фінансового контролю (наприклад, департамент фінансового моніторингу), чітко визначити їх повноваження. (В Україні, на жаль, немає законодавчо закріпленої норми, як, наприклад, у США, про те, що платник податків повинен документально підтвердити законне походження усіх своїх доходів. Тому питання про те, як у державного службовця може бути у власності нерухомість, що у десятки і сотні разів перевищує його доходи, не виникає у відповідних правоохоронних органів. Необхідним є чіткий механізм подання декларацій, а головне – перевірки зазначених в них відомостей).
4) Необхідна цілеспрямована робота щодо законодавчого врегулювання прозорості у роботі органів державної влади.
5) Розробити і прийняти комплексний Закон «Про громадський контроль за державною діяльністю». Також потребує нової редакції Закон України «Про інформацію» в тій частині, що регулює питання доступу громадськості до інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування.
6) Розробити чітку регламентацію діяльності чиновників всіх рівнів. Зменшення стимулів вчинення правопорушень (збільшення заробітної плати, моральне заохочення, більш швидке просування по службі) з одного боку, і збільшення ризиків для правопорушників (адекватне законодавство щодо перевірки законності одержаних доходів, впровадження нових стандартів роботи правоохоронних органів у зв’язку з новими політичними змінами, спрямованими на невідворотність покарання, боротьба з «вибірковим правосуддям», більш широке застосування норм цивільного й адміністративного права при регулюванні певних відносин, освітні програми для населення) з другого.
7) Проведення незалежної перевірки законності створення недержавних організацій для надання за підвищену плату послуг, які безоплатно або за нижчу плату виконують державні структури (закордонні паспорти, дозволи на володіння зброєю тощо).
8) Заборонити фінансування державних органів із позабюджетних фондів («завуальована корупція»).
9) Законодавчо врегулювати ієрархію нормативних актів і повноваження різних державних органів щодо видання правових документів (припинення хаотичної нормотворчості).
Наостанок, слід наголосити, що протидія корупції повинна починатись з кожного з нас, з нашої особистої активної громадянської позиції.
P.S. Після виступу прокурор Харківської області В.Л. Синчук дав розпорядження про вивчення питання щодо надання інформації, стосовно якої надсилався запит, і підготовку нової відповіді. Будемо сподіватись на співпрацю з новою українською прокуратурою.