Белов Костянтин, Бойко Василь, Савьюк Василь, Сенеджук Андрей, Григорук Владимир (с. Старуни, Ивано-Франковской обл.)
Не ходіть, дітки, коло міліції
Батьки з Старуні просять захисту від жорстоких «ментів» з Богородчанського РВВС
Ми вирішили написати до вашої газети, щоб люди знали, як деякі працівники Богородчанської міліції можуть зробити будь-кого винним, навіть якщо ти і гадки не мав вчиняти якісь правопорушення. Надрукуйте, будь ласка, нашого листа і нехай начальник міліції на сторінках газети перед усіма вашими читачами прокоментує вчинки своїх підлеглих. А справа ось у чому...
29 лютого 2004 року наші діти: Белов Костянтин Геннадійович (1988 р.н.), Бойко Василь Васильович (1987 р.н.), Сав’юк Василь Петрович (1987 р.н.), Сенеджук Андрій Михайлович (1988 р.н.), Григорук Володимир Петрович (1988 р.н.) поїхали в Богородчанську школу №1 на спортивні змагання. О 10 годині вчитель фізкультури сказав їм, що до змагань залишається ціла година і вони можуть використати цей час для власних потреб. Хлопці пішли в магазин. Поверталися до школи через парк, що поблизу міліції. Тут дітей зупинили працівники міліції. В той момент в одного хлопчика була надпита пляшка пива (0,5), в іншого - солодка вода "Лимонад". З переляку діти поклали пляшку з пивом в сніг, але пильні міліціонери сказали, щоб вони підняли "пиво" і йшли за ними, нічого не пояснивши.
В супроводі чотирьох міліціонерів діти зайшли в приміщення міліції, після чого вхідні двері відразу закрили на ключ. Тут дітей приклали до стіни руками вгору, обшукали і в одного з хлопчиків знайшли пачку з цигарками. При цьому був присутній весь черговий склад. А далі почалися співбесіди з неповнолітніми дітьми, хоч ні батьків, ні працівників інспекції в справах неповнолітніх і близько не було. Розмовляв з нашими дітьми Юрій Михайлович Халявка - працівник карного розшуку, обзивав нецензурними, брудними словами: "уродами", "дебілами". Ніхто з присутніх не зупинив цього, хоча діти запитували, навіщо їх привели до міліції.
Потім почалося звірське знущання над дітьми. Андрія Сенеджука першим вивів на третій поверх і почав бити по обличчю. Коли хлопчик намагався прикритись руками, Ю.М. Халявка крикнув - "руки" і, коли дитина опустила руки, з усієї сили вдарив ще раз по обличчю, розсік губу, сильно потекла кров. Тоді він почав обзивати його, кричати, щоб хлопець зупинив кров. Після чого повів вниз до інших дітей. Зійшовши вниз, він почав бити в присутності інших дітей Костянтина Белова. Спочатку запитав, чи той пив. Хлопець відповів, що ні, за що і одержав спочатку по правій нирці, а потім сильним ударом йому було перебито ніс. Після третього удару, коли пішла кров, міліціонер відправив хлопця на двір, щоб сам собі зупиняв кровотечу снігом. Протягом півгодини хлопчик зупиняв кров, і ніхто з працівників міліції не підійшов і не поцікавився про стан неповнолітньої дитини.
А тим часом Ю.М. Халявка повів дітей на третій поверх. Володю Григорука закликав до кабінету. Там він дико бив руками і ногами цього хлопчика.
Діти, які чекали своєї черги катування, нарахували 17 ударів, а скільки недорахувалися. В присутності Володі він покликав Василя Сав’юка. Спочатку бив по голові, від чого хлопець впав на диван, де лежала куртка Ю.М. Халявки, за що теж був покараний - за пом’яту куртку. Далі безліч ударів завдав по попереку. Потім в присутності вже усіх дітей бив Василя Бойка — по обличчю і грудях.
Після цих "процедур" Ю.М. Халявка захотів чебурека, кави і пива. Сказав дітям: "Вийдіть хлопці і порадьтеся за дверима". Діти вийшли за двері, позбирали гроші (10 грн.), занесли в кабінет і залишили на столі в присутності іншого працівника міліції. Халявка накрив гроші папкою і почалася "виховна" година. Він лякав дітей наручниками, що поставить на облік в інспекцію у справах неповнолітніх, що за цю пляшку пива їм грозить від 3 до 8 років тюремного ув’язнення.
Під кінець розмови Ю.М. Халявка сказав, щоб хлопці повторили всі хором, що їх у міліції ніхто не бив.
Про те, що сталося, того дня наші діти розповіли нам не одразу, тому що були залякані, а на запитання "Звідки синці?" відповідали, що отримали їх під час змагань. Але ми бачили, що їхня поведінка є якоюсь дивною, і врешті наші діти зізналися нам.
От і хочемо знати, чому були затримані наші діти, чому їх били, чому розмова з неповнолітніми велася без присутності батьків або представників неповнолітніх, що за методи роботи у Ю.М. Халявки?
З цими запитаннями ми вже звернулися і в райвідділ міліції, і в районну прокуратуру. У райвідділі зареєстрували наші заяви, є пояснення хлопців про те, що сталося того дня. Маємо окремі довідки з лікарні про тілесні ушкодження. Сподіваємося, що цю справу, яка стосується злочинної поведінки самих же працівників міліції, правоохоронці не "замкнуть", бо, ясна річ, що їм не вигідно плямувати честь мундира. Тому звертаємось до газети, маємо намір залучити телебачення, щоб довести свою правоту.
На сторінках районної газети "Слово народу" ми часто читаємо інтерв’ю з начальником міліції Валерієм Шевчуком і надіємось, що цей керівник об’єктивно і справедливо оцінить дії свого підлеглого і його відповідь ми прочитаємо в газеті.
Надія БЕЛОВА,
Валентина БОЙКО,
Дарія САВ’ЮК,
Зіновія СЕНЕДЖУК,
Петро ГРИГОРУК.
Газета „Західний кур’єр", 02.04.2004 р.