пошук  
версія для друку
09.05.2005

Чи будуть ’’помаранчеві’’ темники? У телерадіоефірі помітив Ілько Лемко

   

Наш земляк, есдеківець Ігор Шурма, випереджаючи події, б’є на сполох стосовно появи "помаранчевих" темників: "Сьогодні суспільство є свідком помаранчевої цензури й самоцензури". Можливо, це застереження ідеологічного противника є цілковито слушним і корисним у оцінці перспектив нових українських ЗМІ. Справді, де гарантія того, що нові демократичні ЗМІ не з’їдуть на ту саму, уже всім дуже відому стежину необ’єктивності, тенденційності та заангажованості? Підстави для побоювань є.

Це, по-перше, діяльність самих журналістів, які за визначенням своєї професії як такої не можуть бути ретроградами та душителями демократії, але втім, дуже часто ними стають, коли їхні боси розпочинають смикати їх за ниточки. Зараз радіо "Ера FM" — безсумнівно, найцікавіше інформаційне радіо в Україні та перша ластівка справжнього національного радіоформату talk-news. Утім як пересторогу варто згадати, як працювали найталановитіші журналісти радіо "Ера" Віталій Дикий і особливо Сергій Дойко ще влітку минулого року. Вони, без перебільшення, з дикою брутальністю, з погрозами й майже з піною на губах "вирубали" з ефіру тих слухачів, які щось погане говорили про Януковича та Кучму й щось добре про Ющенка та Тимошенко, водночас терпляче вислуховуючи дифірамби владі та паплюження опозиції. Десь у вересні їхній бос Андрій Деркач дуже вчасно й доречно переорієнтувався на "здорові сили в суспільстві", і хлопці, звісно, поступово перетворилися на полум’яних "помаранчевих". Це, звичайно, дуже добре, що сталося таке "прозріння", але зважаючи на те, що відбувалося до "прозріння", якою може бути гарантія подальшої об’єктивності та незаангажованості?

Іншою підставою для побоювання є авторитарна поведінка самих власників "помаранчевих" медіа. Дуже прикрий осад залишила відома телефонна розмова засновника "5 каналу" Петра Порошенка з його директором Владиславом Лясовським, коли бос брутально наїжджав на Андрія Шевченка й з матюками звинувачував журналіста, що він, Порошенко, у Донецьку героїчно "лазіл па барікадам", а його геройств у навинному сюжеті чомусь не показали. Після цього випадку Порошенко запевнив, що більше не втручається в редакційну політику каналу, і ми сподіваємося, що тепер Шевченко та Скрипін говорять правду, що жодного тиску власники каналу на них не чинять.

Дуже показовими були також і ранкові новини на ТРК "Ера" в останню п’ятницю перед другим туром виборів. Багато невтаємничених телеглядачів були дуже здивовані тим, що тоді, як у ефірі мав бути випуск новин, якийсь маловідомий народний депутат Андрій Деркач ні до складу ні до ладу розсусолював "надзвичайно важливу" в останній перед голосуванням день тему про ядерну політику та роль місцевого самоврядування. Більш зрозумілими ці "новини" були для тих, хто знав, що Деркач — власник ТРК "Ера".

Отже, совдепівські традиції "скачи, враже, як пан каже; на те він багатий" дуже вкорінилися в наші медіа, і подолати їх можна, лише підписавши угоди про невтручання засновників у редакційну політику ЗМІ.

Закрили "Епіцентр" Піховшека. Чи це вияв "помаранчевих" темників, чи щось інакше, побачимо, адже нова опозиція, напевно, мала би мати свою аналітичну програму.

(«Поступ», м. Львів, 18 січня 2005 р.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль