MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Чи почує Вінницька прокуратура жертв міліцейських тортур

17.06.2005   
Наталія Стрєлкова

Правозахисниками Вінницької області задокументовано 5 справ, де люди, які стали жертвами міліцейських тортур, змушені кілька років ходити по колу правоохоронних кабінетів, сподіваючись на справедливість влади.

“Ми надаємо останній шанс прокуратурі та міліції”

Так заявив Дмитро Гройсман, представник “Подільського центру прав людини”, який опікується справою пана Кулика із Шаргорода. Минає два з половиною роки з моменту розслідування цієї справи. Можливо, вона була б давно похована у прокурорських архівах, якби не принциповість постраждалого. Після оприлюднення подробиць цієї справи Анатолій Кулик звернувся до громадськості і влади, аби кривдники припинили його шантажувати, переслідувати та пропонувати хабарі.

— Це сталося 30 грудня 2002 року. Мій будинок знаходиться поряд із заводом. Вдень я вийшов на подвір’я і побачив, як по території підприємства ходять троє невідомих. Побачивши мене, вони злякалися і втекли. Через кілька хвилин на порозі мого будинку з’явився наш дільничний, у нього була зброя. Він почав мене бити рукояткою. Кинув на землю, бив ногами. Це все бачила теща. Потім мене забрали у райвідділ міліції. Там знущання продовжилися. Коли я сказав, що буду скаржитися, міліціонер мені порадив звертатися хоч до самого Путіна. Мене закрили у кабінеті, який називався “9”, при райвідділі, почали вимагати, щоб я зізнався у крадіжці алюмінію. Знову били. А тим часом без санкції прокуратури у моїй хаті, сараях було проведено обшуки.

Ніч я провів у райвідділі. На ранок мене відвезли у Шаргородський районний суд. Дільничний просив у судді, щоб той дав мені 15 діб та штраф за злісну непокору працівникам міліції. Суддя лише дав штраф 17 гривень, після чого мене відпустили.

Але я ледве на ногах тримався і одразу ж звернувся в лікарню. Медики встановили, що в мене зламано три ребра, відбита нирка, численні забої. Щоправда, били мене вміло, так, щоб на тілі залишалося якомога менше ознак. Втім, судмедекспертиза зафіксувала всі побої і надала офіційний висновок.

Зі всіма скаргами і з заявою про цей випадок я звернувся до правоохоронців. І лише у жовтні минулого року була порушена кримінальна справа.

За словами Анатолія Кулика, цю справу проти двох міліціонерів було спочатку передано до Ямпільського району. Кілька разів приїжджав слідчий, брав свідчення. Наскільки відомо потерпілому, викликалися і правоохоронці, але вони часто ігнорували виклик, мотивуючи то відсутністю на місці, то лікарняними. Неодноразово Кулик був на прийомі і у прокурора області. Але, незважаючи на всі реально зібрані матеріали, розслідування цієї справи гальмується. Ці правоохоронці не усунуті із займаних посад. Один із них отримав підвищення, переведений на керівну посаду у Жмеринському районі.

— Я був шокований, коли отримав листа з прокуратури, що моя справа в черговий раз направлена на розслідування. Цього разу із Ямпільського району до Жмеринського. Адже саме туди було переведено на роботу одного із правоохоронців, проти якого я виступаю. Наскільки я знаю, один із цих правоохоронців ходив до нового голови райдержадміністрації. Після цього мене було викликано. Новий керівник просив, аби цей конфлікт був вичерпаний.

Окрім цього, на мене почався шалений тиск з боку міліціонерів. Вони шукають зі мною зустрічі. Пропонують гроші, щоб я забрав заяву. Казали, щоб я написав заяву, що коли вилазив на мур, то впав і вдарився головою. Ці переслідування продовжуються і досі, тому я прошу через громадськість зробити все, аби ці люди припинили переслідування. Я буду йти до кінця і сподіваюсь на справедливість.

Правозахисник Дмитро Гройсман заявив: “Ми даємо прокуратурі останній шанс згідно із законом вирішити цю справу. Подальшим кроком буде звернення до Європейського суду. Європейська конвенція ратифікована Україною, а подібні випадки класифікуються у світі як застосування тортур проти людини”.

Свою позицію стосовно цієї справи висловив і речник прокурора області Сергій Годний. За його словами, Віктор Гонтарук ознайомлений із матеріалами справи Кулика. Нею займатиметься обласна прокуратура, і протягом двох тижнів розслідування буде завершене.

Сьогодні не так багато задокументовано фактів застосування тортур. На думку голови правління “Подільського центру прав людини” Михайла Бардина, жертви катувань дуже рідко відважуються взагалі комусь про це розповідати, побоюючись повторного застосування до них чи до їхніх близьких подібних методів. А найстрашніше те, що встановлені факти застосування тортур не отримують правової оцінки, що, в свою чергу, залишає загрозу повторення подібного.

(“33 канал”, м. Вінниця, №22 вiд 25 травня 2005 р.)

 Поділитися