MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Кричущі факти тортур та нелюдського поводження в Україні

17.06.2005   

Міжнародна Амністія звернулася з офіційним листом до Міністра юстиції України Романа Зварича з приводу двох серйозних випадків тортур і нелюдського поводження, зареєстрованих в Україні.

Генеральний Секретар Міжнародної Амністії Айран Кан 4 травня направила офіційного листа Роману Заричу в якому звернула увагу міністра та висловила стурбованість стосовно випадків тортур. Зокрема в листі йдеться про два випадки, якими займається організація.

Перший випадок стосується шістьох осіб серед яких одна дитина (18 місячного віку), котрі були затримані в Сімферополі (АР Крим) у зв‘язку з розслідування злочину (зокрема це — Геннадій Владіміров, Валерій Владіміров, Юрій Барсюк, Тетяна та Олег Дорошенко, Тетяна Воробйова).

Міжнародна Амністія, занепокоєна тим, що всі ці особи були, як повідомляють, піддані тортурам і нелюдському поводженню заради отримання свідчень або зізнання у скоєнні злочину. Це є грубим порушенням міжнародних зобов‘язань України, зокрема Конвенції ООН проти катувань, а також Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод.

По-друге, жертви катувань не мали своєчасного доступу до адвокатів і одержали можливість поспілкуватися з адвокатом лише після звільнення, що також є грубим порушенням певних статей Кримінального Кодексу України.

По-третє, Міжнародна Амністія серйозно занепокоєна фактом поводженням з Олегом Дорошенко (якому на час затримання було всього 18 місяців), якого використовували для тиску на його матір, що є неприпустимим. Конвенція ООН про права дитини беззаперечно визначає, що дитина не можу бути відокремлена від своїх батьків, окрім тих випадків, коли таке відокремлення слугує інтересам дитини, а також, що дитина може бути ув‘язнена лише в крайньому випадку.

Незважаючи на скарги осіб, які стали жертвами нелюдського поводження, у Міжнародної Амністії немає ніякої інформації про те, що було проведене будь-яке розслідування цього випадку для виявлення обставин справи та покарання винних у порушені прав людини.

Другий випадок стосується Михайла Коваля, його дружини Ганни Коваль та їхнього сина – Дмитра Бріка (Коваль). Як повідомляється, вони зазнали нелюдського поводження та тортур з боку працівників правоохоронних органів Чернігівського міського відділку міліції у серпні 2001 року. В цьому випадку Міжнародна Амністія занепокоєна тим, що працівники міліції застосували тортури по відношенню до Михайла Коваля та Дмитра Бріка зі злочинною метою: щоби змусити чоловіків “добровільно” передати до міліції свою власність не як доказ, а заради власної користі.

Міжнародна Амністія стурбована очевидною безкарністю правоохоронців, які фігурують у цій справі.

В листі підкреслюється, що випадки тортур в Україні є непоодинокими, вони яскраво ілюструють деякі з причини чому тортури та нелюдське поводження досі широко застосовуються в місцях попереднього ув‘язнення.

Міжнародна Амністія висловила деякі рекомендації, які допоможуть Україні змінити ситуацію та вповні виконати свої зобов‘язання, які країна має як учасниця міжнародних договорів та угод з прав людини.

(“Громадський простір”, 10-05-2005

http://civicua.org/news/view.html?q=127410)

 Поділитися