Кадрове свавілля на Шполянщині триває, або Горе з розуму чи через відсутність його?

Вперше про зачистку кадрів у Шполянському районі “Антенна” розповіла у №28 від 20 липня ц.р. Відтоді ситуація у цій царині не тільки не поліпшилася, а й набула ще загрозливіших масштабів — очевидно, число уявних “ворогів” “помаранчевої революції” тут виявилося занадто великим.

Одним із таких гонимих виявився і Анатолій Вікторук, довголітній редактор районної газети “Шполянські вісті”. Отже, корпоративна солідарність просто спонукає нас стати на його захист.

Вперше питання про його відставку, зініційоване райдержадміністрацією, розглядалося на сесії районної ради ще 21 квітня ц.р. Тоді депутати більшістю голосів підтримали опального редактора, зваживши, мабуть, на те, що й колектив редакції горою стоїть за свого керівника. Здавалося, можна було б на цьому поставити крапку і зайнятися більш нагальними справами, але О. Пірогов пішов шляхом подальшої ескалації проблеми, скоротивши бюджетну дотацію на видання газети. За час його головування “Шполянським вістям” було виділено всього 8 тис. грн., що є чи не найнижчим показником серед усіх “районок” області. В той же час у ході минулої виборчої кампанії колектив редакції отримав за надання інформаційних послуг 34 тис. грн., що дозволило не лише утриматися на плаву, а й наростити тираж газети у першому півріччі цього року. Зауважимо пану Пірогову, що саме тираж якраз і є головним критерієм оцінки як самої газети, так і колективу, що її продукує, і, звичайно ж, — головного редактора.

Після того як “кавалерійська атака” на А.Вікторука не вдалася, вирішено було задіяти “важку артилерію” — прокуратуру району. 21 липня ц.р. прокурор району О. Яценко направив засновникам газети подання з вимогою — “вирішити питання про можливість перебування на посаді редактора газети “Шполянські вісті” Вікторука Анатолія Федоровича”. Мабуть, пан прокурор не взяв до уваги те, що двоє співзасновників — редакційний колектив і районна рада — вже висловилися з цього приводу, а на продовженні цькування неугодного редактора наполягає тільки один — райдержадміністрація. Суттєвою, на наш погляд, є й така деталь — усі співзасновники комунального засобу масової інформації є рівні у своїх правах, а взаємини між ними регламентує лише один документ — співзасновницька угода. Чи взяли на себе труд панове Пірогов і Яценко хоча б побіжно ознайомитися з її змістом? Очевидно, для голови РДА, призначеного Президентом за поданням губернатора, нічого не важить те, що А. Вікторука підтримує районна рада, депутатів якої обрало усе населення району.

До наших рук потрапив один доволі несподіваний матеріал — відповідь черкаської обласної організації Комітету виборців України на запит прокуратури області щодо порушень, нібито допущених редакцією “Шполянських вістей” під час виборів. З якого б то дива чи за чиїм дорученням зверталася прокуратура до цієї громадської організації, юристові районної ради встановити так і не вдалося, хоч як він не старався. Але саме відповідь “спеців по виборах” стала тією відправною точкою, від якої почався другий тур “наїзду” на А. Вікторука.

Нестерпна ситуація, що склалася навколо редакційного колективу, змусила шполянських журналістів звернутися до голови облдержадміністрації О. Черевка з відкритим листом, в якому, зокрема, сказано: “У разі, якщо тиск на колектив редакції буде продовжуватися, залишаємо за собою право звернутися по допомогу до вітчизняних та зарубіжних правозахисних організацій”. Перервала тривалу мовчанку і обласна організація Національної спілки журналістів України, секретаріат якої направив листа губернаторові і голові обласної ради з проханням негайно втрутитися у цей конфлікт. Наразі їхня реакція нам невідома. Минулого четверга відбулася чергова сесія районної ради, де питання про відставку А. Вікторука не було внесено до порядку денного навіть після кількаразового голосування. Може, вгамується, нарешті, пан Пірогов, а то мимоволі напрошується риторичне запитання — чи не дається взнаки його довголітнє спілкування з пацієнтами специфічної категорії?

Привертає увагу та обставина, що інтенсивність кадрових зачисток на Шполянщині наростає тим дужче, чим гірше йдуть справи в економіці і соціальній сфері району, який за багатьма показниками перебуває у кінці обласного зведення. Варто врахувати й інший чинник — наближення парламентських виборів і бажання мати під час них “кишенькового” редактора. Тим часом морально-психологічний клімат у районі спонукає деяких авторитетних серед громади керівників районних установ добровільно складати свої повноваження. Хотілося б нагадати панові Пірогову та його колегам з інших районів, що передвиборча сверблячка, помножена на коефіцієнт “революційної доцільності”, у підсумку дасть мінус голосів на майбутніх виборах. А тоді, за улюбленим виразом В. Ющенка, “формат влади” може змінитися, і за наругу над людською гідністю доведеться відповідати, до того ж — не за висновками якихось громадських організацій, а на підставі чинного законодавства.

(“Антенна”, м. Черкаси, №32, 18.08.05)