пошук  
версія для друку
02.09.2005

Огляд публікацій української преси за темою «Права людини» (1-31 серпня 2005 р.)

   

Ogljad09-05

Свобода мирних зібрань

Балаклавський райсуд обмежує “Державу” в реалізації її права на проведення мирних зіборань

Севастопольській організації Політичної партії “Держава”, головою якої є колишній Генпрокурор Геннадій Васильєв, заборонено будь-яку діяльність на території Севастополя.

У повідомленні прес-служби партії наголошено, що “причиною протистояння між Севастопольською організацією “Держава” і держадміністрацією Севастополя став виставлений на Ялтинському кільці антинатівський блок-пост “Війська НАТО не пройдуть!”. Таким чином “Молодь “Держави” висловлювала протест проти втягування України до НАТО, проти “нехтування волі нашого народу, який на референдумі 1991 роки висловився за позаблоковий статус України”. Організатори мирної акції намагалися привернути до цієї проблеми увагу представників влади і одночасно донести людям правду про негативні наслідки вступу України до НАТО.

У відповідь Балаклавський районний суд виніс ухвалу негайно ліквідовувати блок-пост і обмежити Севастопольську організацію Політичної партії “Держава” в реалізації її права на проведення зборів, мітингів, демонстрацій та інших акцій на території району”. У зв’язку з цим, “Держава” звинувачує Севастопольську держадміністрацію в демонстрації “ганебного зразка нехтування справедливістю і законністю” (“proUa”)

(ЗМІНА, 15.08.05

http://zmina.kiev.ua/m/content/view/700/2/)

Хроніка порушень права на мирні зібрання в Україні у 2005-му році (Інститут "Республіка")

(http://zmina.kiev.ua/m/content/view/207/2/)

Права дітей

На початку нинішнього року Миколаївщина "засвітилася" дюжиною офіційно зареєстрованих випадків побиття дітей. Їх виховують штурханами на вулиці, в сім’ї і, що найганебніше, — в державних закладах, які покликані охороняти свободу, особисту недоторканність і достоїнство дитини

Олена Івашко, Іван Ілляш, м. Миколаїв

Знущатися зі слабкого, зі світу тварин. Але коли на вихованця піднімає руку розлютований педагог...

Великий римлянин сказав: "Кого боги хочуть покарати, того вони роблять педагогом". Вислів філософа, зрозуміло, не про справжнього Вчителя. Він про шкільних псевдогуманістів, нездатних завоювати повагу у дітей інакше, ніж насильством. Це через таких горе-наставників Український інститут соціальних досліджень дійшов висновку, що кожен другий(!) вихованець інтернатів стикався з порушенням його прав, тобто був принижений, ображений, а то і побитий.

Не дивно, якщо в цих закладах "працюють" такі ментори, як Довгорука (Очаківська школа-інтернат) і Редискіна (Миколаївська школа-інтернат №5). Прізвища ми змінили з етичних міркувань, але "героїв" знають, як мовиться, в обличчя.

Ще б пак не знати, скажемо, Катерину Довгоруку, котра "з метою покарання дев’ятирічної дівчинки в побутовій кімнаті в присутності учнів, із застосуванням фізичної сили і психологічного насильства, обстригла ученицю наголо...".

"Побутуха" по-інтернатськи

Лілія Редискіна перевершила колегу у жорстокості. Єдине, що їх зближує, — місце самосудів. Жінки поважати себе примушували в побутових кімнатах...

Наш прихід до школи-інтернату №5 викликав у директора шквал емоцій, які він ледь стримував.

— Тут уже писала газетка про це, зганьбила колектив, навіть ні з ким не поспілкувавшись.

— Ми не з тієї газетки, і прийшли якраз поспілкуватися. А стаття, що обурила вас, написана на основі офіційної інформації з облпрокуратури.

Микола Ляшенко наших "виправдань" слухати не став і залишив місце "переговорів", пообіцявши надіслати для розгляду підлеглих.

...Наші шкільні співрозмовниці захоплено розповідали про директора, успіхи інтернату, і цей мажорний запал зберегли вони, говорячи про Редискіну. Немов збирали ми інформацію не про НП, а про претендента на звання Героя України.

Лариса Мовчан, заступник директора з виховної роботи:

— Редискіна працює у нас за сумісництвом, по суботах. До цього працювала чотири роки в штаті, випустила клас. Інтелект високий. Вихована. Ніколи голос не підвищувала. Ніхто на неї не скаржився. Ми не виправдовуємо її вчинок...

І відразу Лариса Олександрівна кидає шокуючу нас фразу: "Але факти побиття не підтвердилися".

— Мені Редискіна сказала, що за неслухняність смикнула Сашу за комір. І все. Ліна насильство над собою заперечує, а Галя стверджує, що ніхто її не бив.

За дві години до зустрічі з педагогами, ми довго розмовляли з начальником відділу захисту прав і свобод неповнолітніх обласної прокуратури Ольгою Козловою. Вона і виявила факти побиття в п’ятому інтернаті. А їй про насильство над третьокласницями розповіла бабуся Саші, яка провідує онуку щодня.

— Вона ніколи не скаржилася, а одного разу розплакалася і зізналася, — згадує Владилена Кухаренко, бабуся. — Я відразу пішла до директора, але його не було. Тоді звернулася до прокуратури. Пам’ятаю такий випадок був за найдобрішого директора Ігоря Хохлова — він негайно звільнив виховательку. А тут фактично замовчували провину пані Лілії. Вона, гадаю, коріння має таке — не може бути вихователем.

80-літня жінка, яка працювала свого часу вчителем, поставила "діагноз" відразу. А колеги Редискіної продовжували співати дифірамби, які ми терпляче слухали. Чи не думали завуч Світлана Руденко і психолог Олена Сєднева, що нас можна приспати?

Ось послухайте психолога:

— Працюю дев’ятий рік, бабусю знаю давно. Вона ходить до секти, не знаю, як їй вдалося оформити опікунство. В інтернаті вчаться дві її онуки, вони адаптовані в колективі. Але за моїми спостереженнями і згідно з анкетуванням, у дівчаток завищена самооцінка, вони агресивні. Саша — активна, силою своєю тисне на слабких.

— Дозвольте, але била її й інших Редискіна чи ні?

— Вони відмовилися від своїх попередніх зізнань.

— ?

— А що, ви не знаєте, як діти можуть обмовляти старших? Вважаю, наклеп звели вони на виховательку не без впливу бабусі.

Владилена Миколаївна при нас розповідала Ользі Козловій: мовляв, психолог тиснула на дівчаток, переконуючи їх, що вихователька втратила роботу з їхньої вини.

— Гадаю, так і було, інакше як пояснити слова Саші: "Бабусю, давайте пробачимо виховательку. Нехай знайде роботу і годує сина".

Не повірите — Саша просила вибачення у Редискіної.

Урок дорослим дали десятилітні

— А хто ще просив вибачення у виховательки?

З цього запитання почалася наша зустріч з третьокласниками. На відкритий урок ми запросили наших співрозмовників і основного вихователя. Шість дорослих вкотре прийшли з’ясовувати, як усе було. Іншого виходу ми не бачили: якщо діти справді огудили Редискіну, тоді бабуся звела наклеп на неї, а прокуратура даремно притягала до відповідальності невинних.

Нашу гру з дітьми треба було бачити. Уникаючи прямих запитань на кшталт "Хто кого бив і принижував?", ми зіграли на чесності дітей. Отже, хто вибачався перед вихователем? За що? Половина класу, прийнявши правила гри, підняла руки.

"За те, що вона старша нас"... "Ми не слухалися"... "Я огризалася"...

Відразу висвітилася нетерпимість колишньої виховательки до заперечень, непокори, норовистості дітей. Це зрозуміли, сподіваємося, і заступник директора, і завуч, і психолог...

— А що було, коли ти не послухала? — запитуємо Сашу.

Вона відповідає впевнено і без остраху.

— Я прибирала в кімнаті побуту, зайшла вихователька і звеліла навести порядок в іншій кімнаті. Я відповіла, що не закінчила прибирання тут. Вона крикнула: "Закрий рота і роби, що я сказала". Я відповіла, що в мене теж є права. Тоді вона мене вдарила по щоці. Я відійшла, почала плакати й огризатися. Вона вдарила мене ще раз, з носа пішла кров...

— А ти можеш показати, як це було?

Дівчинка вийшла до дошки, показала. Слідом за нею, захопившись грою і не бачачи реакцію й очі педагогів, перед нами показували, як Редискіна "зачепила" Ліну, і та головою вдарилася об стіну; як менторка била по спині палкою Галю, а потім перед однокласниками поставила її на коліна.

— Хто це бачив, діти?

— Я... Я.... Я.

Діти не вміють брехати. Їх тут вчать говорити правду. Або змушують лукавити, закликаючи до співчуття. До співчуття виховательки, в лексиконі якої, як зазначали діти, були слова "дегенерат", "скотина", "ідіотка"...

Хлопчики й дівчатка розповідали і показували нам страшні речі, не звертаючи уваги на своїх наставників. Ми дійшли висновку, що відмовлялися вони від перших зізнань тільки після індивідуальної обробки дорослого. Кого? Чи знає його ім’я директор? Ми шкодуємо, що його не було на тому інтерактивному уроці, що провели діти...

Замість коментарів і моралізування

Наказом начальника обласного управління освіти і науки директору школи і його заступнику з виховної роботи оголошено догани. Редискіну звільнено з посади "за вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням педагогічної роботи".

Гадаємо, біржа праці пані Лілії не загрожує. Адже вона має два дипломи про вищу освіту — педагога і психолога.

("Голос України", №1108, 2005.08.11)

Дело об исчезнувших младенцах

Харьков — в центре внимания Совета Европы. Украину подозревают в торговле детьми и продаже донорских органов. В понедельник город посетила Рут-Габи Вермо Мангольд — докладчик Парламентской Ассамблеи Совета Европы. Она должна выяснить: правда ли, что в Украине существует медицинская мафия, которая крадет новорожденных детей у родителей. Корни этой истории уходят в начало двухтысячных.

Визит в Украину проверяющих из Европы фактически начался со скандала. Из аэропорта представительница Совета Европы вместе с целой группой западных журналистов поехала на встречу к прокурору города. Встреча абсолютно бесполезная, — заявила тут же Татьяна Исаева, председатель Всеукраинской Федерации многодетных семей. Дело ведет прокуратура Генеральная. Доклады госпожи Исаевой в Совете Европы, по большому счету, и спровоцировали проверку. Еще несколько лет назад правозащитница предала огласке дело Светланы Пузиковой. Та, утверждает Татьяна Исаева, родила в шестом роддоме Харькова здоровую живую дочь, а на следующий день врачи заявили мужу Светланы, что ребенок появился на свет мертвым.

Татьяна Исаева, председатель Всеукраинской федерации многодетных семей: “Я хочу сказать, что делегация Совета Европы приехала по программе, которую составили им либо люди несведущие в том, что здесь нужно Совету Европы делать, либо люди, которые умышленно уводят Совет Европы от решения этой проблемы, которая существует во всей Украине”.

Уже три года подряд, рассказывает свекровь Светланы Пузиковой, родственники ищут хотя бы останки мертворожденного ребенка. Но не могут добиться даже этого. Сейчас дело уже в Генеральной прокуратуре.

Подобный случай, утверждает Татьяна Исаева, произошел и с еще одной жительницей харьковского пригорода, — Еленой Захаровой. Тоже шестой роддом. И тоже врачи сказали, что ребенок мертворожденный. Уже когда дело расследовали работники прокуратуры и на семнадцатом кладбище решили провести эксгумацию, не нашли ни могилы ребенка Захаровой, ни останков якобы мертворожденной дочери Светланы Пузиковой.

Европейские проверяющие сегодня — воплощение швейцарского нейтралитета. Они никак не комментируют историю, ради расследования которой приехали в Украину. После встречи с прокурором города побывали в шестом роддоме, а вчера уже отправились в Киев, к Уполномоченной по правам человека и сотрудникам Генпрокуратуры.

Татьяна Исаева подозревает медиков в сговоре. Говорит, что задержанные недавно на украино-российской границе ампулы с так называемыми стволовыми клетками — звенья той же цепи, что и случаи с похищениями новорожденных. Правда, экспертиза вроде бы доказала, что стволовые клетки были крысиные, а не человеческие. Но правозащитница Татьяна Исаева в это не верит. Евроревизоры о своих выводах обещают рассказать только после того, как проведут в Украине все запланированные встречи.

“Сделать выводы об итогах встреч, которые прошли в Харькове, я пока не могу, — об этом заявила, завершая рабочий визит в Харьков, докладчик Парламентской Ассамблеи Совета Европы Рут Вермо Мангольд. — Единственное, что я могу отметить, — это то, что процедура обращения с детьми, которые родились в больнице мертвыми, и то, как сопровождаются матери в этих случаях, неразборчива и неясна сегодня. Другое дело, что Генпрокуратура Украины должна тщательно расследовать дело и довести его до конца. Выявить виновных, если таковые есть, и их строго наказать”.

По словам представителя ПАСЕ, в районной прокуратуре она не получила исчерпывающего ответа. “Прокурор ничего конкретного не мог сказать, поскольку не имел под руками самого дела, оно уже передано в Генпрокуратуру”, — отметила Рут Вермо Мангольд.

“В шестом роддоме мы подробно рассмотрели хронологию событий, у представителей Евросовета возникло множество вопросов — в частности, почему не показывали ребенка матери, какие чистые документы их заставили подписать, — рассказала представитель ПАСЕ. — Я должна проанализировать все ответы, которые я получила. Единственное, что я могу отметить, это то, что меня приняли очень хорошо, явно было понятно, что готовы были ответить на все эти вопросы, и я считаю, что посещение больницы оказалось весьма полезным”. По словам представителя ПАСЕ, с проблемами, подобными харьковским, их организация сталкивалась и в других странах — Болгарии, Румынии, Венгрии. “Это не только проблема стран Восточной Европы, она затрагивает и страны, которые получают эти органы — Швейцарию, Францию, Германию”, — отметила Рут Вермо Мангольд.

В Киеве Рут Вермо Мангольд планирует встретиться с украинским омбудсменом Ниной Карпачевой, министрами внутренних дел, здравоохранения, Генпрокурором и представителями неправительственных организаций

(“Вечерний Харьков”, №95, 31 августа 2005 г.)

Міжетнічні взаємини

Пойманы хулиганы-ксенофобы

Большой резонанс получила информация об избиении 32-летнего киевлянина, студента Еврейского университета “Ешива”. Напомним, это произошло поздним вечером 28 августа возле торгового комплекса “Мандарин-Плаза”, что в центре Киева.

Оперативники угрозыска Печерского райотдела столицы раскрыли преступление по горячим следам. Хулиганами оказались двое жителей Киева, 19 и 22 лет, и 21-летний житель Билозерского района Херсонской области. Последний приехал в столицу 2 месяца назад, заработывал на жизнь тем, что предлагал на Крещатике желающим сделать “татушки”. Кстати, у него на руке изображена “свастика”. Правда, пока доказательств того, что хулиганы принадлежат к какой-либо группе, в том числе к “скинхедам”, нет. Двое других — безработные. Во время нападения все они были в состоянии сильного алкогольного опьянения. Сейчас молодчики задержаны и помещены в изолятор временного содержания. Ведется следствие.

(“Вечерние вести”, 31 августа 2005 г.)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори