пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200526
28.09.2005

Рішучі дії проти катувань все ще чекають свого часу

Схожі повідомлення

Державна пенітенціарна служба України та рекомендації Європейського комітету з запобігання катуванням (аналіз доповіді про візит 2013 року)

Концепція державної політики запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (Проект)

Доповідь Українському Уряду щодо візиту в Україну, здійсненого Європейським комітетом з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) з 1 по 10 грудня 2012 р.

Харківська правозахисна група констатує, що катування в Україні залишаються поширеним явищем

Європейське рішення Деснянського районного суду м. Чернігова

"Ушаков та Ушакова проти України"

Для того, щоб НЕ катувати, не треба гроші мати

Аналіз відповідності Кримінально-виконавчого кодексу України європейським стандартам та рекомендаціям Європейського комітету із запобігання катуванням та жорстокому поводженню

Права ув’язнених і протидія катуванням: чи відповідає українська ситуація нормам цивілізованого світу?

За державу соромно

   

27 вересня 2005 року у приміщенні прес-клубу "Український час", що розташований в "Українському домі", відбулася прес-конференція "Міжнародної амністії" з нагоди презентації звіту "Україна. Час діяти: Катування та жорстоке поводження із затриманими в міліції".

У прес-конференції взяли участь:
Хеза МакГілл - дослідниця Міжнародній Амністії по Україні,
Аркадій Бущенко - юрист Харківської правозахисної групи,
Андрій Павлишин - голова Української асоціації Міжнародної амністії,
Галя Гован - заступник директора програми МА по Європі та Центральній Азії.

Відкриваючи прес-конференцію, пані Гован зазначила, що МА покладає відповідальність за дотримання прав людини і, зокрема,за унеможливлення тортур, на уряди. Будь-хто, чиї права порушені, повинен мати можливість домогтися справедливости. Вона заявила, зокрема, що катування не можна виправдати і у контексті боротьби з тероризмом. "Тортури призводять до деградації людського суспільства", - наголосила вона.

Хеза МакГіл зазначила, що презентований звіт є вислідом річної праці. У процесі роботи МА надсилала листи Ющенку та Зваричу по конкретних аспектах проблеми тортур у міліції. Президент України офіціально визнав наявність такої проблеми.
Але, на переконання п.МакГіл, самого визнання недостатньо, за цим мають слідувати конкретні заходи. Вона відмітила наявність позитивних кроків у цьому напрямку, зокрема - підписання Україною у минулу суботу факультативного протоколу Конвенції ООН проти тортур.

Презентуючи 20 рекомендацій стосовно боротьби з катуванням, що містяться у звіті, п.МакГіл виокремила наступні:
1. Виключити з судового процесу всі докази, щодо котрих існує підозра, що вони могли бути добуті із застосуванням тортур.
2. Забезпечити відкритість звітности про проведення допитів і обов’язкову присутність адвокатів.
3. Забезпечити обов’язковий аудіо та відеозапис допитів.

"Якщо уряд хоче припинити катування, - зазначила п. МакГіл, - він має покласти край безвідповідальности". На її думку, міліція у кожному випадку сама має доводити, що її співробітники не вдавалися до тортур.

Юрист Харківської правозахисної групи (котра є партнером МА) Аркадій Бущенко вказав, що ХПГ займається проблемою катувань з 1996 року, а з 2003 року веде боротьбу з тортурами як суспільним явищем. Є багато тисяч випадків катування, що не доходять до суспільної уваги, бо жертви знають, що скарги не розслідуються.
"Тому, - сказав Бущенко, - ми хочемо поставити державу у становище відповідача. Має бути запроваджено ефективний моніторинг місць утримання під вартою і ефективна система розслідування тортур. Якщо цього нема - тортури квітнутимуть буйним цвітом".

Пан Бущенко наголосив також, що у питанні співробітництва з правозахисниками щодо проблеми катувань прокуратура виявила себе "з найгіршого боку".
Він повідомив також, що правозахисники направили до Європейського суду бля 30 скарг, з яких 1 вже виграна, а 2 визнані прийнятними і чекають на свій розгляд. На думку правозахисника, важливим чинником боротьби проти катувань могло б стати обов’язкове медичне обстеження одразу після затримання та по закінченні терміну затримання, причому з можливістю громадянина поставити під сумнів висновок і звернутися до незалежного медика.

Далі наводимо відповіді учасників прес-конференції на деякі питання:

1. Якими будуть наслідки для України у разі невиконання вимог щодо боротьби з тортурами?
- З цього формується міжнародна думка і коли розглядатиметься питання про наближення України до Європи - це враховуватиметься.

2. Чи є випадки застосування тортур за нової влади, чи є позитивні зрушення?
- Так, такі випадки були і у 2004, і у 2005 році. Міліція наразі просто не вміє розслідувати по-іншому.

3. Запитання кореспондента "Майдан-Інформу": Чи зустрічалися ви персонально з міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком і яким є його ставлення до проблеми?
- Так, була тривала зустріч і з Луценком і з великою кількістю посадовців і МВС і інших міністерств і генеральної прокуратури. Було обговорено рекомендації МА та механізми, котрі потребують впровадження для унеможливлення тортур при проведенні допитів,а також для моніторингу місць примусового утримання. Ми раді були побачити, що міністр робить наголос на навчанні своїх співробітників, а також розглядаємо як позитивний чинник активне залучення представників правозахисних организацій.

4. Якою буде реакція МА на візит в Україну Сапармурата Ніязова?
- Ми звернулися до Віктора Ющенка з проханням наголосити під час зустрічи на проблемі з дотриманням прав людини в Туркменістані і домагатися усунення порушень прав людини. Секретаріат Президента відповів на листа не надто ввічливо, зазначивши, що, мовляв "цього листа переадресовано" до інших установ. Тепер відбувається переформатування Секретаріату - побачимо. Ми будемо наполягати, влаштовувати акції і пікети.

У прес-конференції також взяли участь постраждалі від ментівських (написати - "міліцейських" не здіймається рука - М.І.) катувань, одному з котрих виграти суд дозволило те, що під "вибитим" недолюдками зізнанням він написав "написано під диктовку слідчого".

Будучи доволі гуманним, Майдан-Інформ не бажає катам зустрітися під час слідства щодо їхніх діянь зі своїми братами по розуму і звірячих інстинктах. Ми бажаємо їм невдовзі зустрітися на одній "зоні". З незвичного для них (поки що) боку грат.
Ми також належним чином оцінили би відповідні кроки з боку Юрія Луценка.


-------------------------------------------------
AMNESTY INTERNATIONAL

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ АМНІСТІЇ


27 вересня 2005 року.

ПРЕС-РЕЛІЗ

Україна: Рішучі дії проти катувань все ще чекають свого часу.

"Якщо зі

27 вересня 2005 року у приміщенні прес-клубу "Український час", що розташований в "Українському домі", відбулася прес-конференція "Міжнародної амністії" з нагоди презентації звіту "Україна. Час діяти: Катування та жорстоке поводження із затриманими в міліції".

У прес-конференції взяли участь:
Хеза МакГілл - дослідниця Міжнародній Амністії по Україні,
Аркадій Бущенко - юрист Харківської правозахисної групи,
Андрій Павлишин - голова Української асоціації Міжнародної амністії,
Галя Гован - заступник директора програми МА по Європі та Центральній Азії.

Відкриваючи прес-конференцію, пані Гован зазначила, що МА покладає відповідальність за дотримання прав людини і, зокрема,за унеможливлення тортур, на уряди. Будь-хто, чиї права порушені, повинен мати можливість домогтися справедливости. Вона заявила, зокрема, що катування не можна виправдати і у контексті боротьби з тероризмом. "Тортури призводять до деградації людського суспільства", - наголосила вона.

Хеза МакГіл зазначила, що презентований звіт є вислідом річної праці. У процесі роботи МА надсилала листи Ющенку та Зваричу по конкретних аспектах проблеми тортур у міліції. Президент України офіціально визнав наявність такої проблеми.
Але, на переконання п.МакГіл, самого визнання недостатньо, за цим мають слідувати конкретні заходи. Вона відмітила наявність позитивних кроків у цьому напрямку, зокрема - підписання Україною у минулу суботу факультативного протоколу Конвенції ООН проти тортур.

Презентуючи 20 рекомендацій стосовно боротьби з катуванням, що містяться у звіті, п.МакГіл виокремила наступні:
1. Виключити з судового процесу всі докази, щодо котрих існує підозра, що вони могли бути добуті із застосуванням тортур.
2. Забезпечити відкритість звітности про проведення допитів і обов’язкову присутність адвокатів.
3. Забезпечити обов’язковий аудіо та відеозапис допитів.

"Якщо уряд хоче припинити катування, - зазначила п. МакГіл, - він має покласти край безвідповідальности". На її думку, міліція у кожному випадку сама має доводити, що її співробітники не вдавалися до тортур.

Юрист Харківської правозахисної групи (котра є партнером МА) Аркадій Бущенко вказав, що ХПГ займається проблемою катувань з 1996 року, а з 2003 року веде боротьбу з тортурами як суспільним явищем. Є багато тисяч випадків катування, що не доходять до суспільної уваги, бо жертви знають, що скарги не розслідуються.
"Тому, - сказав Бущенко, - ми хочемо поставити державу у становище відповідача. Має бути запроваджено ефективний моніторинг місць утримання під вартою і ефективна система розслідування тортур. Якщо цього нема - тортури квітнутимуть буйним цвітом".

Пан Бущенко наголосив також, що у питанні співробітництва з правозахисниками щодо проблеми катувань прокуратура виявила себе "з найгіршого боку".
Він повідомив також, що правозахисники направили до Європейського суду бля 30 скарг, з яких 1 вже виграна, а 2 визнані прийнятними і чекають на свій розгляд. На думку правозахисника, важливим чинником боротьби проти катувань могло б стати обов’язкове медичне обстеження одразу після затримання та по закінченні терміну затримання, причому з можливістю громадянина поставити під сумнів висновок і звернутися до незалежного медика.

Далі наводимо відповіді учасників прес-конференції на деякі питання:

1. Якими будуть наслідки для України у разі невиконання вимог щодо боротьби з тортурами?
- З цього формується міжнародна думка і коли розглядатиметься питання про наближення України до Європи - це враховуватиметься.

2. Чи є випадки застосування тортур за нової влади, чи є позитивні зрушення?
- Так, такі випадки були і у 2004, і у 2005 році. Міліція наразі просто не вміє розслідувати по-іншому.

3. Запитання кореспондента "Майдан-Інформу": Чи зустрічалися ви персонально з міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком і яким є його ставлення до проблеми?
- Так, була тривала зустріч і з Луценком і з великою кількістю посадовців і МВС і інших міністерств і генеральної прокуратури. Було обговорено рекомендації МА та механізми, котрі потребують впровадження для унеможливлення тортур при проведенні допитів,а також для моніторингу місць примусового утримання. Ми раді були побачити, що міністр робить наголос на навчанні своїх співробітників, а також розглядаємо як позитивний чинник активне залучення представників правозахисних организацій.

4. Якою буде реакція МА на візит в Україну Сапармурата Ніязова?
- Ми звернулися до Віктора Ющенка з проханням наголосити під час зустрічи на проблемі з дотриманням прав людини в Туркменістані і домагатися усунення порушень прав людини. Секретаріат Президента відповів на листа не надто ввічливо, зазначивши, що, мовляв "цього листа переадресовано" до інших установ. Тепер відбувається переформатування Секретаріату - побачимо. Ми будемо наполягати, влаштовувати акції і пікети.

У прес-конференції також взяли участь постраждалі від ментівських (написати - "міліцейських" не здіймається рука - М.І.) катувань, одному з котрих виграти суд дозволило те, що під "вибитим" недолюдками зізнанням він написав "написано під диктовку слідчого".

Будучи доволі гуманним, Майдан-Інформ не бажає катам зустрітися під час слідства щодо їхніх діянь зі своїми братами по розуму і звірячих інстинктах. Ми бажаємо їм невдовзі зустрітися на одній "зоні". З незвичного для них (поки що) боку грат.
Ми також належним чином оцінили би відповідні кроки з боку Юрія Луценка.


-------------------------------------------------
AMNESTY INTERNATIONAL

УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ АМНІСТІЇ


27 вересня 2005 року.

ПРЕС-РЕЛІЗ

Україна: Рішучі дії проти катувань все ще чекають свого часу.

"Якщо ыз злом не боротися, воно породжуэ ынше зло".
(Михайло Коваль з міста Чернігів, який,
за повідомленнями, потерпів від жорстокого поводження).

Працівники правоохоронних органів зазвичай вибивають зізнання та свідчення із затриманих із застосуванням сили, іноді навіть вдаючись до катувань, заявила сьогодні представник Міжнародної Амністії під час презентації звіту "Україна.Час діяти - Катування та жорстоке поводження із затриманими в міліції". Цей звіт акцентує увагу на безкарності за катування та жорстоке поводження з боку працівників міліції, що існує в Україні.

"Підозрюваний, свідок або стороння людина може піддаватися ризику катування або інших видів жорстокого поводження з боку працівників міліції", - зазначила Хеза Мак Гілл, дослідниця Міжнародної Амністії по Україні.

"Будь-які види катування або жорстокого поводження є абсолютно забороненими у будь-який час та за будь-яких обставин згідно з положеннями міжнародних законів у галузі захисту прав людини. Проте, в Україні заяви про катування розслідуються рідко, а якщо розслідування й проводяться, вони часно є неадекватними. І тому дуже незначна кількість працівників міліції, причетних до дій катування або жорстокого поводження, притягується до відповідальності, а потерпілі рідко отримують вішкодування".

У звіті МА висвітлюються деякі слабкі місця системи кримінального судочинства, які уможливлюють застосування катувань і жорстокого поводження, включаючи погані умови тримання в ізоляторах тимчасового утримання та відсутність відповідних запобіжних заходів, які б могли гарантувати належне поводження із затриматими. Наслідком радянської системи є те, що міліція приділяє велике значення високим показникам розкриття злочинів, на відміну, від запобігання злочинності, як в інших країнах. Українські органи влади визнають, що працівники міліції зловживають своїм становищем, тому що на

 злом не боротися, воно породжуэ ынше зло".
(Михайло Коваль з міста Чернігів, який,
за повідомленнями, потерпів від жорстокого поводження).

Працівники правоохоронних органів зазвичай вибивають зізнання та свідчення із затриманих із застосуванням сили, іноді навіть вдаючись до катувань, заявила сьогодні представник Міжнародної Амністії під час презентації звіту "Україна.Час діяти - Катування та жорстоке поводження із затриманими в міліції". Цей звіт акцентує увагу на безкарності за катування та жорстоке поводження з боку працівників міліції, що існує в Україні.

"Підозрюваний, свідок або стороння людина може піддаватися ризику катування або інших видів жорстокого поводження з боку працівників міліції", - зазначила Хеза Мак Гілл, дослідниця Міжнародної Амністії по Україні.

"Будь-які види катування або жорстокого поводження є абсолютно забороненими у будь-який час та за будь-яких обставин згідно з положеннями міжнародних законів у галузі захисту прав людини. Проте, в Україні заяви про катування розслідуються рідко, а якщо розслідування й проводяться, вони часно є неадекватними. І тому дуже незначна кількість працівників міліції, причетних до дій катування або жорстокого поводження, притягується до відповідальності, а потерпілі рідко отримують вішкодування".

У звіті МА висвітлюються деякі слабкі місця системи кримінального судочинства, які уможливлюють застосування катувань і жорстокого поводження, включаючи погані умови тримання в ізоляторах тимчасового утримання та відсутність відповідних запобіжних заходів, які б могли гарантувати належне поводження із затриматими. Наслідком радянської системи є те, що міліція приділяє велике значення високим показникам розкриття злочинів, на відміну, від запобігання злочинності, як в інших країнах. Українські органи влади визнають, що працівники міліції зловживають своїм становищем, тому що на

Схожі повідомлення

Державна пенітенціарна служба України та рекомендації Європейського комітету з запобігання катуванням (аналіз доповіді про візит 2013 року)

Концепція державної політики запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (Проект)

Доповідь Українському Уряду щодо візиту в Україну, здійсненого Європейським комітетом з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК) з 1 по 10 грудня 2012 р.

Харківська правозахисна група констатує, що катування в Україні залишаються поширеним явищем

Європейське рішення Деснянського районного суду м. Чернігова

"Ушаков та Ушакова проти України"

Для того, щоб НЕ катувати, не треба гроші мати

Аналіз відповідності Кримінально-виконавчого кодексу України європейським стандартам та рекомендаціям Європейського комітету із запобігання катуванням та жорстокому поводженню

Права ув’язнених і протидія катуванням: чи відповідає українська ситуація нормам цивілізованого світу?

За державу соромно

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори