пошук  
версія для друку
14.10.2005

Вiдповiдають усi. А МВС мовчить...

   

"Шановна редакціє!

Вашого листа щодо розгляду колективної скарги ув’язнених, які утримуються в ізоляторі тимчасового утримання (далі — ІТТ) м. Сімферополя на неналежні умови їх утримання, що надійшов із Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України із прав людини, розглянуто та повідомляється наступне.

Створення належних умов утримання ув’язнених в ІТТ м. Сімферополя належить до компетенції ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, якому він підпорядкований.

Сімферопольський слідчий ізолятор побудовано 1803 року. Зазначена установа розташована на обмеженій території у центрі міста та згідно з нормою площі в камері для однієї взятої під варту особи, визначеної законодавством, розрахована на 1484 місця. За умови обладнання додаткових спальних місць та дотримання вимог законодавства щодо роздільного тримання різних категорій ув’язнених в зазначеній установі може утримуватися до 1800 осіб. Прийняття до слідчого ізолятора осіб, взятих під варту і засуджених понад наявну кількість місць, призведе до порушення їх прав та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.

Поліпшити ситуацію з розміщенням ув’язнених у зазначеному регіоні, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 26 січня 1994 року №31, передбачалося шляхом будівництва нового слідчого ізолятора, головним замовником якого визначено уряд Автономної Республіки Крим. Таке будівництво розпочато у м. Керч, однак через брак коштів відповідними органами заплановані роботи здійснювалися недостатньо, а починаючи з 1997 року — призупинилися.

Лікувально-профілактична допомога громадянам України, хворим на туберкульоз, у тому числі стосовно яких, як запобіжний засіб, обрано тримання під вартою, надається відповідно до Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз". Цим законом визначено, що лікування та медичний (диспансерний) нагляд за хворими на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу, здійснюється спеціалізованими протитуберкульозними закладами, що не входять до структури слідчих ізоляторів. У медичних частинах слідчих ізоляторів надається лікувально-профілактична допомога лише хворим на туберкульоз, які були виявлені у цих установах.

На виконання положень Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002-2005 роки, за інформацією Міністерства охорони здоров’я, для надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, що взяті під варту, у протитуберкульозних комунальних закладах облаштовані окремі палати. Зазначені палати не є місцями попереднього ув’язнення (не є підрозділами слідчих ізоляторів чи ізоляторів тимчасового утримання органів внутрішніх справ), а належать до муніципальних громадських об’єктів.

Представниками Департаменту спільно з фахівцями обласних (міських) санітарно-епідеміологічних служб Міністерства охорони здоров’я проведені перевірки слідчих ізоляторів, у тому числі Сімферопольського слідчого ізолятора, щодо можливості створення на їх території туберкульозних лікарень (відділень) та умов утримання ув’язнених, хворих на туберкульоз. Згідно з актами перевірок слідчих ізоляторів усіх регіонів України, що затверджені відповідними головними санітарними лікарями територіальних органів охорони здоров’я, створення у нині діючих слідчих ізоляторах спеціалізованих лікарень (відділень) для обвинувачених, підсудних чи підозрюваних неможливе, оскільки суперечить державним санітарним правилам та нормам, а також може призвести до поширення інфекційної хвороби серед інших ув’язнених (засуджених), персоналу установ, працівників слідства, прокуратури, адвокатів, населення в цілому.

Крім цього, створення при кожному слідчому ізоляторі спеціалізованих лікарень для хворих на туберкульоз унеможливлюється відсутністю санітарних зон та площ під забудову і за попередніми розрахунками потребує близько 254 млн. грн. (будівництво приміщень, очисних споруд, придбання флюорографічного та рентгенографічного обладнання, введення додаткових посад лікарів і обслуговуючого персоналу тощо), а також значного періоду часу.

За оцінкою, наданою Національним бюро, дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції, влаштування осіб, хворих на туберкульоз, до слідчих ізоляторів, у яких відсутні спеціалізовані медичні заклади та не надається спеціалізоване лікування, є порушенням вимог Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На виконання доручення Президента України у травні-червні 2005 року здійснені перевірки установ для попереднього ув’язнення, за результатами яких Секретаріатом Президента України та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини визначено, що лікування хворих заарештованих осіб має відбуватися виключно у закладах охорони здоров’я, а не в слідчих ізоляторах.

У кримінально-виконавчій системі функціонують 10 лікувальних закладів, в яких надається спеціалізована медична допомога засудженим до позбавлення волі, хворим на туберкульоз. Однак, у такі лікарні, згідно із законодавством та їх правовим статусом, можливо направляти тільки осіб, вироки судів щодо яких набрали законної сили, а не підозрюваних, обвинувачених у вчиненні злочину чи підсудних.

З метою покращення ситуації, що склалася, Департаментом підготовлено проект Державної програми доведення умов утримання засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, а також осіб, що утримуються в слідчих ізоляторах, у відповідність до вимог законодавства на 2005-2010 роки, де, зокрема, передбачено будівництво нових слідчих ізоляторів із спеціалізованими лікарнями для надання медичної допомоги взятим під варту особам, хворим на активну форму туберкульозу.

Начальник управління

Державного департаменту України з питань

виконання покарань

М. Горобцов

("Правда Украины" 2005.10.13)

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори