пошук  
версія для друку
27.10.2005 | Георгій Кобзар, м.Харків

Якщо тобі «активіст» ім’я - будеш навчатися в магістратурі

   

У Харківську правозахисну групу влітку цього року звернувся студент Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури (ХГТУСА) Микола Ярита. У своїй схвильованій і трохи сумбурній заяві він написав:

«На даний момент часу я закінчив 4 курси ХДТУБА, факультету ПГС. Подавав заяву на подальше навчання в магістратурі, тому що в мене диплом бакалавра з відмінністю, а також 100% п’ятірок у виписці оцінок. З боку деканату я одержав відмову щодо подальшого навчання в магістратурі. Прошу вас допомогти мені у з’ясуванні причин, за якими мені відмовили, а також допомогти одержати копію наказу, у якому зазначені списки зарахованих у магістратуру.

Прошу допомогти мені у вирішенні цього питання, з огляду на те, що живу я вдвох з матір’ю, що є інвалідом 1-й групи за загальним захворюванням».

Одночасно його мати, Майя Ярита, написала лист ректорові Університету Болотських М.С., у якому вказувала, що «за результатами сесій, виходячи з наказів, що вивішувалися в деканаті, успішність Миколи Яриты з усіх претендентів у магістратуру була найвища». Але, як видно, його «матеріальна заможність - найнижча». «Чи ні в цьому є причина» не зарахування сина в магістратуру? - ставить риторичне запитання Майя Ярита.

Нещодавно мати одержала відповідь, у якому ректор повідомляв, що Ярита-молодший «не брав участі в олімпіадах і не має рекомендації кафедри для зарахування в магістратуру», словом, усе за правилами.

Коли журналіст ХПГ поцікавилася на факультеті, за які такі особливі заслуги перед Університетом і Батьківщиною були зараховані в магістратуру ті 10 щасливців, що сподобалися керівництву ВУЗА більше, ніж відмінник Микола Ярита, їй невиразно пояснили:

1) 4 зарахованих - старости груп, громадські працівники (цікаво, у якому такому сучасному «комсомолі» проходила їх бурхлива суспільна діяльність?!);

2) 1 - іменний стипендіат (ну, тут усі зрозуміло, усе , напевно, по чесності);

3) інші 5 чіл. - «е-е-е, ну, теж, загалом , громадські працівники»...

Виходить, справа ясна, що справа темна. Хлопець з бідної родини, як видно, зробив занадто незначний внесок у суспільну роботу свого Університету. А, може бути, він просто не вніс не суспільний, але більш конкретний, відчутний, так сказати, внесок?

А може, цим питанням варто зацікавитися двом соціалістам: Луценко й Ніколаєнко (і, можливо, першому в набагато більшому ступені, ніж другому)?!

Взагалі, корені описаної проблеми є більш глибокими. Наскільки вдалося встановити журналістам ХПГ, в Україні не існує єдиного документа, який регулює правила прийому до магістратури у вищих навчальних закладах. Кожен Університет чи то інститут приймає власні положення. Однак, у випадку з Яритою характерним проявилося те, що ознайомитися з цим положенням (якщо воно, дійсно, існує в природі), виявилося неможливим. У згаданій вище відповіді ректора ХГТУСА Майі Яриті, він посилається на так звані «критерії», за якими, за його словами, «відбувається зарахування до магістратури». Однак, не міститься жодного посилання на документ, де саме містяться ці самі «критерії». Тобто, незрозуміло, чи вони є чітко виписаними, чи неписаними, що існують лише в голові ректора, що дає потенційний простір для будь-яких зловживань.

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль