пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200601
12.01.2006

МАУП відповідає за слова

Схожі повідомлення

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Як визначити розміри моральної шкоди?

Деякі проблеми застосування закону України «Про доступ до публічної інформації»

Європейські стандарти щодо свободи висловлювань (Стаття 10 Єв-ропейської конвенції про захист прав людини та основних свобод) стосовно законодавства про захист честі й гідності і практика їх застосування

Коментарі до проекту Закону України «Про інформаційну безпеку України» (№5732 від 22 вересня 2004 р.)

Облік населення і загальний особистий ідентифікаційний код. Переклад з англійської

Правове регулювання свободи зібрань в системі джерел права України: колізії, непорозуміння чи злий жарт.

Провокація злочину – не підстава до засудження

Свобода преси за Європейською Конвенцією про захист прав людини та основних свобод.

   

11 січня Голосіївський районний суд м.Києва виніс рішення про визнання недостовірною інформацію, яка була розповсюджена «Міжрегіональною академією управління персоналом», яку очолює кандидат у народні депутати пан Щокін.

Суть справи:

В газеті «Персонал плюс» (не є юридичною особою) № 30 (129) за 27 липня – 2 серпня 2005 року, засновником і видавцем якої є АТЗТ «Міжрегіональна академія управління персоналом», на сторінці 4 у статті «Народна дошка ганьби» накладом 77 000 примірників про Харківську правозахисну групу та співголову організації Є. Захарова поширено негативну недостовірну інформацію, а саме:

1. Щодо Є. Захарова:

«Розробляє для юдо-нацистів інструкції псевдосудових розправ над національно свідомими патріотами України».

Ця інформація є недостовірною, безпідставно виставляє позивача в негативному світлі.

Значення терміну «юдо-нацисти» у словниках відсутнє. За тлумачним словником С. Ожегова, нацисти – це німецькі фашисти. Позивач Є. Захаров народився після Другої світової війни, тож не міг мати справу з німецькими фашистами, розробляти для них будь-які інструкції.

Фашизм (нацизм) був засуджений ООН та іншими міжнародними організаціями, всім прогресивним людством як масовий злочин проти людства. Безпідставне пов’язування Є.Захарова з нацистами є глибоко образливим і не може мати ніякого виправдання. Тим більше дивно, що ці звинувачення лунають від організації, у ЗМІ якої систематично друкуються антисемітські публікації, провокуючи в суспільстві негативне ставлення до євреїв, боротьбу з якими послідовно вели також і німецькі фашисти. 

Крім того, Є. Захаров має як особисті дружні, так і професійні відносини з багатьма патріотами України, зокрема й з тими, які за радянських часів відбували покарання за свій патріотизм у сибірських таборах (в одних бараках з дисидентами-євреями). Тому публічне звинувачення у причетності до розправ над патріотами України є безпідставним, образливим і просто блюзнірським.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України, ч. 1 ст. 277 ЦК України особа має право на спростування недостовірної інформації щодо неї. За п. 3 ст. 277 ЦК, будь-яка негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.   

Тож Є. Захаров має усі правові підстави вимагати спростування поширеної відповідачем недостовірної інформації.

2. Щодо ХПГ:

«юдо-нацистський осередок, що існує на кошт одіозного сіоністського фонду «Відродження». У своїх ЗМІ (див. нижче) паплюжить справжніх патріотів України та подає інструкції для псевдосудової розправи з ними. Постачає та фінансує юристів для підтримки провокативних юдо-нацистських позовів проти національно свідомих українців».

Ця інформація є недостовірною, безпідставно виставляє Харківську правозахисну групу в негативному світлі. ХПГ є офіційно зареєстрованою громадською організацією, головним завданням якої є відстоюван! ня прав людини та основних свобод. Ні в Статуті організації, ні в її щоденній правозахисній діяльності немає жодної деталі, яка б давала підстави пов’язувати ХПГ  з нацистами.

Харківська правозахисна група на здійснення своєї статутної діяльності отримує гранти від багатьох міжнародних та закордонних організацій, проте серед них ніколи не було жодних сіоністських фондів, як про це стверджує відповідач.

ХПГ дійсно є видавцем кількох друкованих засобів масової інформації, присвячених захисту прав людини та основних свобод . У цих виданнях жодного разу не публікувалися ніякі матеріали, спрямовані проти патріотів України, тим більше «інструкції для розправи».

Серед статутних завдань ХПГ немає постачання та фінансування юристів для підтримки «юдо-нацистських позовів» проти «національно свідомих українців». Відповідно, організація ніколи не здійснювала такої діяльності. Безпідставне звинувачення в таких діях може завдати значної шкоди діяльності однієї з найпотужніших в Україні неурядових організацій, спрямованих на захист прав людини. 

Стаття 94 Цивільного кодексу України гарантує юридичній особі право на недоторканність її ділової репутації.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ від 28.09.1990 № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», «відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов’язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред’явлений позов».

Виходячи з викладеного вище, керуючись ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. ст. 16, 94, 270, 276, ч. 1, 3, 4, 7 ст. 277, ст. 278 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 3, 8, 118 ЦПК суд вирішив:

1. Визнати недостовірною наступну інформацію, поширену відповідачем про Є. Захарова у газеті «Персонал плюс» № 30 (129) за 27 липня – 02 серпня 2005р. ст. 4:

«Розробляє для юдо-нацистів інструкції псевдосудових розправ над національно свідомими патріотами України».

2. Визнати недостовірною наступну інформацію, поширену відповідачем про Харківську правозахисну групу у газеті «Персонал плюс» № 30 (129) за 27 липня – 02 серпня 2005р. ст. 4:

«юдо-нацистський осередок, що існує на кошт одіозного сіоністського фонду «Відродження». У своїх ЗМІ паплюжить справжніх патріотів України та подає інструкції для псевдосудової розправи з ними. Постачає та фінансує юристів для підтримки провокативних юдо-нацистських позовів проти національно свідомих українців».

2. Зобов’язати відповідача спростувати цю інформацію шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення по даній справі в газеті «Персонал плюс» на сторінці 4, тим же шрифтом, що й оскаржувана публікація, під заголовком «Спростування» протягом місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили, без жодних коментарів.

3. Стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати.

Схожі повідомлення

Науковий коментар обставин прийняття і змісту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України»

Оголошується конкурс на участь у Школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій у Донецькій та Луганській областях

Як визначити розміри моральної шкоди?

Деякі проблеми застосування закону України «Про доступ до публічної інформації»

Європейські стандарти щодо свободи висловлювань (Стаття 10 Єв-ропейської конвенції про захист прав людини та основних свобод) стосовно законодавства про захист честі й гідності і практика їх застосування

Коментарі до проекту Закону України «Про інформаційну безпеку України» (№5732 від 22 вересня 2004 р.)

Облік населення і загальний особистий ідентифікаційний код. Переклад з англійської

Правове регулювання свободи зібрань в системі джерел права України: колізії, непорозуміння чи злий жарт.

Провокація злочину – не підстава до засудження

Свобода преси за Європейською Конвенцією про захист прав людини та основних свобод.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори