пошук  
версія для друку
18.02.2006
джерело: www.helsinki.org.ua

Узбеки просять захисту

   

Сьогодні в Києві в 10:00 за адресою вул. Дащевська 22, почалася безстрокова акція протесту Узбецьких політичних біженців в Україні. Приводом проведення акції є насильницька депортація 10 громадян Узбекістану - політичних біженців.

Доля одного з біженця вкрита таємницею. 7 лютого 2006 року було арештовано і перевезено в невідомому напрямку 11 людей. СБУ 14 лютого повідомляє про депортацію 10 людей.

Узбецькі політичні біженці не одноразово заявляли про небезпеку, що наближається. Зокрема 6 лютого 2006 р., за день до арешту в Криму, була поширена заява зі зверненням на адресу Президента Ющенко, Верховної Ради й уряду намагаючись, звернути їхню увагу до проблем узбецьких політичних біженців і про можливу небезпеку. Але не було жодної реакції, і як знущання наступного дня заарештували 11 узбеків у Криму .

13 лютого 2006 року керівництво Узбецьких політичних біженців попередило керівництво УВКБ ООН про можливу депортацію, екстрадициї арештованих 11 узбеків. Але й у цьому випадку УВКБ ООН не доклала належних зусиль для запобігання трагедії.

9 людей з 11 подавали заяву на надання їм міжнародного захисту від влади Узбекистану в УВКБ ООН. І мали вони на руках спеціальні довідки про те, що вони звернулись в Міжнародну організацію, що захищає права біженців, і ця довідка мала б надати їм захист від переслідування влади. Крім цього вони звернулися по допомогу до влади України про надання їм статусу біженців, які рятуються від репресії режиму Карімова. І це влада, до якої вони звернулись по допомогу, і видала їх в руки ката Карімова.
Це не перша подібна практика розправи над узбецькими опозиціонерами, політичними біженцями в Україні. В 2001-му році було депортовано 4 політичних біженців, що сидять у в’язницях в Узбекистану до сих пір, у 2005 року в серпні були депортовані 18 узбецьких політичних біженців членів партії Бирлик.

Стало очевидно, що Україна не лише не в стані надати соціальну й іншу допомогу узбецьким біженцям, але і створює загрозу для їхньої безпеки.

Сьогодні Українська влада взяла курс зближення з режимом Карімова. Узбецькі опозиціонери потерпають від стеження, гонінням. У них відбирають паспорти, штрафують, готують до нових депортацій.

У ті холодні дні Жовтогарячої Революції узбецькі опозиціонери не лише стежили за ходом подій, а стояли пліч-о-пліч з народом України відстоюючи ідеї Майдану. Засмучує той факт, що вчорашні керівники опозиції на Майдані, ті хто боролися за демократію і відстоювали ідеї Жовтогарячої Революції й одержували підтримку з усього демократичного світового співтовариства, сьогодні стоять при владі і не тільки не підтримують, а піддають гонінням політичних біженців, демократів, борців за права людини і свободу, опозиціонерів з Узбекистану. Усе це робиться через економічні вигоди від співробітництва з Узбекистаном яка, як відомо визнана в усім світі, як не демократична держава, а сам Карімов відомий як тиран та кат свого народу.

Виходячи з вище викладеного:

- Вимагаємо створити міжнародну комісію за участю міжнародних авторитетних правозахисних організацій, таких як HWR, Амністія інтернешл, Гельсінська правозахисна група, Меморіал, а також представників суспільства Узбецьких політичних біженців в Україні для розслідування насильницької депортації людей, що звернулися в УВКБ ООН за правом надання захисту.

- Керівництво УВКБ ООН в Україні повинно докласти зусилля для якнайшвидшого переселення в треті країни узбецьких політичних біженців.


Керівник Суспільство Узбецьких політичних біженців в Україні
Дадажонов И.М.
Тел.+380953947091, D2000@bk.ru
Заст.Керівника
Хаджиматов Х.Я.
Тел.+380963882158, h023@bk.ru

source: www.helsinki.org.ua

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори