пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200607
02.03.2006 | Ольга Татарінова, м.Харків

Чи допоможе Указ Президента про проведення чесних і прозорих виборів провести вибори?

   

Що потрібно для того, щоб вибори пройшли чесно, прозоро і організовано?  Для цього, перш за все, необхідно, щоб саме за такими принципами працювали виборчі комісії – окружні та дільничні.

Почнемо з останнього по порядку, але не останнього за вагою фактора – організації виборів. З першого погляду здається, що новий закон України “Про  вибори народних депутатів України” детально висвітлює всі етапи виборів, кожен крок виборчих комісій. Але насправді весь процес виборів буксує з самого початку, можливо тому, що закон писали люди, які ніколи безпосередньої участі в організації і проведенні виборів не брали.

На перше березня в більшості дільничних комісій міста Харкова не вистачає членів комісій. У 173-му окрузі, який об’єднує два райони міста, 175 виборчих дільниць на приблизно 300 000 виборців. Практично всі дільниці укомплектовані не більш ніж на 50%. Деякі комісії, які мають голову комісії, заступника голови і секретаря розпочали роботу, але з самого початку з порушенням закону “Про вибори народних депутатів України”, бо згідно з законом комісія є легітимною тільки після того, як члени комісії прийняли присягу. А присягу можна прийняти тільки якщо є кворум – дві третини від загальної кількості. Голови комісій беруть відповідальність на себе, і присягу приймають ті члени комісії, які наявні. Всі сподіваються на те, що комісії доповнять хоча б до мінімальної кількості, яка теж нормується законом.

Гірші справи там, де немає голів комісій, або заступників, або секретарів комісій. В цих комісіях роботу ще і не розпочинали, бо нема кому збирати комісію, тим більше організувати прийняття присяги, неможливо отримати печатку комісії, посвідчення членів виборчих комісій, оформити на роботу членів комісій, які будуть працювати на постійній основі.

Безумовно головна провина за такий стан лежить на тих карликових псевдопартіях, які реально не мають ані первинних організацій, ані реальних прихильників, які погодилися б працювати в комісіях. Але з самого початку представники таких партій почали грати в незрозумілу гру. Вони на “повному серьозі” приймали участь в в розподілі посад в комісіях, але вже зараз маємо сумний результат реально несумлінного ставлення. Такі партії як Народний Рух за єдність, який очолює сумнозвісний Богдан Бойко, Селянська партія, Третя Сила у 173-му виборчому окрузі 28 лютого відкликали свою квоту на заповнення посад в дільничних комісіях.

Але погано спрацювали і більш відомі партії, ті, які мають свої партійні фракції у парламенті, і згідно з законом мають право на обов’язкову квоту на посади в виборчих комісіях. На мій погляд, звітність до центральних керівних органів партій щодо чисельності партійних осередків та членів партії не відповідала дійсності, і тепер це відгукнулося під час виборів.

Загальна картина по Харкову така – не мали проблем з формуванням комісій такі партії як блок “Наша Україна”, Партія “Реформи і Порядок” (ПРП), БЮТ і Партія Регіонів. Перші три - за рахунок прихильників, які сформувалися під час помаранчевої революції. Досить велику кількість кандидатур для роботи в комісіях надала партія НДП, тому що в Харкові вона має досить розвинуті структури.

Крім того, не потрібно затуляти очі і на фінансові можливості партій. Так Партія Регіонів запропонувала досить пристойну оплату – 600-700 гривень за роботу в комісіях і відразу знайшла людей, але погодилися підробити. Непогано обіцяють заплатити і тим, хто представляє партію Наша Україна – 400-500 гривень, НДП обіцяє 300 гривень. Порівняно з ними небагато обіцяє ПРП – всього 150 гривень, але ця партія має не тільки структури, але і багато прихильників, особливо серед молоді. Це поки що обіцянки, а на результат подивимося.

Такі партії, як Українська народна партія, НДП, Народний Рух України відразу претендували на невелику кількість місць в комісіях. Комуністична партія намагалася ввести в кожну комісію свого представника, але зробити їм це дуже важко, бо, як правило, цю партію підтримують люди похилого віку, яким працювати в комісіях вже просто важко, а грошей, щоб добре заплатити, ця партія не має. Як не дивно, певні труднощі мають СПУ, СДПУ(о), які, як здається, мають в Харкові і структури, і гроші, але багато хто з тих, кого ці партії запропонували для роботи в комісіях, відмовляються працювати.

Як вирішується проблема заповнення вакансій в дільничних комісіях? Свої кандидатури пропонує окружна виборча комісія. І тут в повному обсязі намагаються просто використати різновид сумнозвісного адмінресурсу. Органи місцевого самоврядування звертаються до директорів шкіл, коледжів, вони дають кандидатури, але багато людей відмовляються працювати безкоштовно, не з являються в комісії, а час йде. Поки що не дійшли до ВУЗів, а можливо це був би більш раціональний шлях, бо керівники великих ВУЗів завжди знаходили можливість виплатити премії тим, хто працював у виборчому процесі.

Багато недоліків і в організації роботи виборчих дільниць, які пов’язані з поганою допомогою з боку ОВК. Навіть там, де комісії, хай і не в повному складі вже працюють – немає ані простих ручок, ані паперу, ані зошитів, необхідних для ведення документації. Про оргтехніку вже ніхто і не мріє, якось обійдемося своїми силами – де гірше, де краще.

На жаль, не привертають увагу до цих проблем місцеві ЗМІ – всі зайняті тільки передвиборчою агітацією, але навіть якщо виборець визначиться за кого голосувати, а потім прийде на виборчу дільницю, а вона зачинена, можливості перевірити себе в списках немає, познайомитися з виборчими програмами партій і кандидатів можливості теж немає, а в день виборів 26 березня йому ще й прийдеться відстояти в черзі, щоб проголосувати, то чи не змінить він свій вибір в останню мить?

І хоча зараз не лізе в очі той брутальний адмінресурс, який використовувався під час президентських виборів 2004 року, можливо потрібно придивитися, чому так погано органи місцевого самоврядування організовують вибори? Чи не тому, що, наприклад, той же Київський райвиконком, як і раніше, очолює Валерій Кононов, який є членом Партії Регіонів, і чи не буде приводом для Партії Регіонів потім оскаржувати результати виборів, бо чисто формальних порушень закону “Про вибори народних депутатів”, пов’язаних з поганою організацією виборів дійсно буде багато? А вже скаржитися міжнародним спостерігачам вони навчилися…

Поки ще є час, потрібно з’ясувати, чи відомий реальний стан справ на місцях в ЦВК? Чи не приховують органи місцевого самоврядування та окружні комісії неготовність проводити вибори?

І, безумовно, перша реальна перевірка виборчого закону свідчить, що його потрібно кардинально переробляти із врахуванням думки не тільки юристів та партій, а й громадськості, перш за все, тих, хто безпосередньо буде брати участь в цих складних вибора
Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори