MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Одеса в жалобі. Підсумки тижняКомітет ООН з прав дитини засудив порушення прав українських дітей з боку РФХарків у вогні, викрадені діти, ‘вибори’ на окупованих територіях — підсумки тижняГрубі порушення міжнародного права і воєнні злочиниУ Координаційному штабі відбулася нарада щодо фактів порушення Росією вимог МГП‘Ви там є’: ЄСПЛ підтвердив, що у 2014 році Росія окупувала частину Донеччини та Луганщини й відповідає за скоєні там правопорушенняУкраїнські діти в Росії: порушення Женевської конвенції і злочин геноцидуЄСПЛ визнав у справі українських довічників порушення права на справедливий судВолонтери: червона зона не вводиться у Харківській області через вибориОприлюднена нова доповідь Генсекретаря ООН про порушення прав людини у КримуУзагальнення досліджень ХПГ 2014 – червня 2021 року щодо порушення права на медичну допомогу в пенітенціарних установах – вебінар16 червня відбудеться вебінар ‘Узагальнення досліджень ХПГ 2014 – червня 2021 року щодо порушення прав в’язнів’Зупинити поліцейське насильство і масове порушення фундаментальних прав людиниЧи вплинули вибори 25 жовтня на поширення коронавірусу?Вибори карантинного періодуЄСПЛ визнав порушення прав підсудних через допит секретних свідківТортури, жорстоке поводження та інші порушення – Генсек ООН опублікував другу доповідь по КримуПорушення людських прав в анексованому Криму тривають, – Верховний комісар ООНДеякі розділи сайту не оновлювали 5 років: ХПГ звернулась зі скаргою до ДКВС через порушення права на доступ до інформації«Мало місце порушення третьої статті Конвенції...»

Двірники проводять вибори: Одеський досвід

12.04.2006   
Євген Кравець, Одеса
Спостереження за виборами в Одесі переконує, що про відкриті і чесні вибори нам говорити зарано.

В період виборів народних депутатів України протягом березня 2006 року Українською секцією Міжнародного товариства прав людини (МТПЛ-УС) за фінансової підтримки Канадсько-Українського фонду “Демократичні Інституції і Практики” здійснювався моніторинг виборчого процесу на спеціальних виборчих дільницях, в місцях тримання громадян під вартою.

Спостереження за виборами в Одесі переконує, що про відкриті і чесні вибори нам говорити зарано.

У морській столиці було апробовано “ноу-хау” нової влади: ряд виборчих комісій було сформовано на базі колишніх ЖЕКів, які у нас нині на московський лад називаються ДЄЗами. ДЄЗ розшифровується як Дирекція Єдиного Замовника, причому в даному випадку добре відомо, де шукати цього “єдиного замовника” – в одеській мерії. Звичайно, само по собі непогано, що комунальники дружно, усім колективом, включаючи двірників, кинулися в політичні баталії (при цьому нібито від різних партій), але погано, що в складі однієї виборчої комісії. При формуванні виборчої комісії на “базі” того чи іншого ДЄЗу підхід дуже простий: голова або секретар комісії – “жеківці”, які, очолюючи своїх підлеглих на основній роботі і у комісії, забезпечували прийняття потрібних рішень та кругову поруку в разі порушень.

Підхід до комплектації виборчих комісій, зокрема, у 133-му територіальному виборчому окрузі, був своєрідним не тільки в цьому. Сформовані начебто вчасно, дільничні виборчі комісії період до дня виборів використовували для того, щоб змінити свій склад на 30, а то й 50 відсотків. У самих комісіях про ці “видалення з поля” та “ігрові заміни” дізнавалися, як правило, за фактом, у день виборів 26 березня, тому судити про правомірність ротації складно, бо часу на уточнення не було.

Така комунальна “стратегія” дала певні наслідки, що видно і з результатів виборів (мера Е.Гурвіца переобрали), і з фактів порушень. Наприклад, під час підрахунку голосів на спеціальній виборчій дільниці №166 територіального виборчого округу №133, розташованій в Одеській виправній колонії, встановили, що 450 (!) із 1703 виборчих бюлетенів, виданих виборцям, є недійсними. В той же час було також з’ясовано, що 196 бюлетенів із цих 450 (11,5% від кількості виданих) визнані недійсними з вини члена виборчої комісії, двірника за основною роботою, яка не вказувала своє прізвище і не ставила підпису на усіх бюлетенях, які вона одержала для роботи згідно відомості.

Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, дуже велика, можливо, через співучасть у даному порушенні ще одного члена комісії, але голова комісії (очільник ДЄЗу) за підтримки заступника (теж близької голові особи, що з’явилася у складі комісії внаслідок “ротації”) та своїх підлеглих за основною роботою не захотіла подальших уточнень і розгляду цього питання на засіданні комісії, незважаючи на те, що через грубе порушення з боку тільки одного члена дільничної виборчої комісії для більше десяти відсотків виборців на цій дільниці було знехтуване право на участь у виборах, порушена ч.1 статті 38 Конституції України.

Додані до протоколу комісії про підрахунок голосів окрема думка, скарга і акт про заначене порушення, складені членами комісії та спостерігачами, окружна виборча комісія територіального виборчого округу №133 залишила поза увагою.

Про те, що “ноу-хау” заздалегідь підготовлене і сплановане, свідчить і те, що окружна виборча комісія не захотіла розглядати скаргу з приводу порушень у діяльності дільничної комісії, подану задовго до дня виборів (27.02.2006). Без належного розгляду залишила скаргу про “жеківський” підхід до комплектації дільничних комісій та інші порушення і ЦВК, обмежившись вказівкою “перевірити”, хоча було ясно, що ніхто нічого перевіряти не буде, бо все й так зрозуміло.

Слід відзначити, що окружна комісія і ЦВК явно погоджено порушили ст.40 Конституції України та ч.5 ст.103 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, визнавши автора звернення (як громадянина України і члена дільничної виборчої комісії) “неналежним суб’єктом звернення”(!). До цього слід додати, що на порушення ч.10 ст.108 того ж Закону розгляд скарг обома комісіями, звичайно, був у заочному режимі – без повідомлення, а отже – і без участі автора звернення, що говорить про те, що “рішення” комісій просто “штампувалися”. Адже навіть визнати скаржника “неналежним суб’єктом звернення” можна тільки у процесі розгляду скарги, а в даному випадку це визначалося задалегідь, щоб ухилитися від розгляду по суті.  

“Цікаві” події відбувалися і на іншій спеціальній дільниці того ж 133-го виборчого округу, яка була розташована у Одеському слідчому ізоляторі.

Відповідно до чинного законодавства, особи, які перебувають у СІЗО, приймають участь лише у виборах народних депутатів України, але не приймають участі у виборах  до місцевих рад, якщо такі вибори проходять одночасно.

Однак Одеська міська територіальна виборча комісія, очолювана екс-прокурором міста Д.Монохіді, 24 березня 2006 року (за день до виборів!) приймає постанову №435, якою зобов’язує дільничну виборчу комісію “отримати бюлетені для голосування по виборах Одеського міського голови, депутатів Одеської міської та обласної рад”. Незважаючи на те, що голова комісії посилається на офіційні роз’яснення ЦВК з цього приводу, у ніч перед початком виборів суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси В.Андрухів постановляє ухвалу, якою також зобов’язує дільничну виборчу комісію отримати зазначені бюлетені (час прийняття судової ухвали 00 год.15 хвилин 26 березня 2006 року). Однак голова комісії, отримавши бюлетені, відмовилась порушувати закон і проводити голосування по виборах Одеського міського голови, депутатів Одеської міської та обласної рад, оскільки в ухвалі суду про це нічого не сказано. І в ухвалі суду, і в постанові Одеської міської територіальної виборчої комісії навмисно не вказується, що мова про спеціальну виборчу дільницю, хоча суд начебто і “встановив”, що зазначена дільниця знаходиться в СІЗО.

Керівник одного з управлінь Одеського міськвиконкому, “головний комунальник” міста М.Рубля безпосередньо чинив тиск і погрожував кримінальною відповідальністю голові комісії, і лише після звернення останньої до ЦВК по “гарячій лінії” всі ці брутальні порушення припиняються. Однак нав’язані у порушення закону бюлетені на вибори мера та до місцевих рад дільнична комісія змушена була спочатку приймати пізньої ночі, а потім усі погашати, що додало їй зайвої роботи, не говорячи вже про стан нервової системи голови комісії, яка більше двох діб провела у СІЗО (з виїздом у суд передвиборної ночі).

Такі от етюди з “помаранчевих” виборів у Одесі…

 

 Поділитися