пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200614
02.06.2006 | Юрій Чумак, ХПГ

Полковнику ніхто не пише, все більше пишуть про нього

   

Перше згадування преси про Черьомухіна було в харківській газеті «Орієнтир» на початку 90-х, матеріал називався «Хто вбив Риту?» (Рита була дружиною Миколи Черьомухіна). Мати вбитої обвинувачувала Черьомухіна в причетності до смерті дочки й інших злочинах, скоєних колишнім зятем, а також у зв’язках з кримінальним світом. Перевірка, організована правоохоронними органами, фактів, що підтверджують публікації в газеті, не знайшла, і це послужило підставою для порушення справи «про наклеп» проти редактора «Орієнтира» Олександра Волосова.

І як результат - у 1993 році Волосов був засуджений Карлівським судом Полтавської області на 4,5 роки позбавлення волі. На такий же термін йому заборонили займатися журналістською діяльністю. До речі, на той момент це був другий випадок (після Тараса Шевченка), коли судом була винесена заборона на заняття літературною діяльністю. У числі потерпілих по справі Волосова проходили Микола Черьомухін і Геннадій Китайник (кличка Горбатий, незабаром по іншій справі сам був засуджений на 9 років). З в’язниці Олександра Волосова звільнили через рік, після протестів журналістів, правозахисників, громадськості США, Ізраїлю, Німеччини.

Найбільш голосним скандалом, що приніс Черьомухіну всеукраїнську «славу», стала програма «Без табу», що вийшла на телеканалі «1+1» восени 2001 року. У ній приватний нотаріус Назакет Кадацька звинуватила Миколу Черьомухіна та його підлеглих у побиттях і груповому зґвалтуванні. У відповідь Черьомухін подав позов до суду проти «Без табу». За чутками, саме цей судовий процес став причиною звільнення Миколи Вересня з «1+1» і закриття його програми.

Харків традиційно називають «ментовським» містом, через той вплив, який мають правоохоронці в місцевому середовищі. І Микола Черьомухін домігся у міліцейській ієрархії неабиякого росту: до 1998 року (час, про який згадувала Назакет) він дослужився до звання полковника, став начальником карного розшуку Харкова й депутатом Міськради, а незабаром ще й був нагороджений урядовою нагородою.

Щоправда, п’ять років тому з карного розшуку Черьомухін все-таки  був звільнений. І кілька років перебував у тіні, поки навесні 2004-го раптом не сплив на посаді... першого заступника начальника СБУ в Харківській області. Як і за допомогою кого він зміг зайняти це крісло, одержавши допуск до державної таємниці й жодної  години до цього не проробивши в СБУ, донині достовірно невідомо.

Однак, спокійно попрацювати йому й цього разу не вдалося. Не в останню чергу завдяки серії журналістських розслідувань, проведених Інтернет-виданням «Оглядач» і Агентством телебачення «Новини» (АТН, Харків), Микола Черьомухін знову став у першій столиці особистістю скандально популярною. В пресі з’явилися нові обвинувачення, висунуті колишньому начальникові харківського карного розшуку: участь у вибуху кілера біля харківського Будинку проектів 24 січня 2005 року й потрійне російсько-українсько-чеське громадянство. Говорилося й про організацію ним катувань, убивств і підтримку кримінальних авторитетів.

Влітку минулого року Черьомухіна було знято з посади та звільнено. Але, замість того, щоб провести ретельний аналіз його діяльності й розслідувати всі факти, подані в ЗМІ, Миколу Черьомухіна перевели... у кадровий резерв МВС. Не провівши будь-яких слідчих дій.

Навесні 2006 року, на фоні політичних подій, пов’язаних з парламентськими та місцевими виборами на Харківщині, з’явилися чутки, що Черьомухіну в МВС запропонували очолити обласне управління по боротьбі з організованою злочинністю.

Коли ця інформація стала відома, до Президента Віктора Ющенка з проханням втрутитись у кадрову політику МВС звернулося 43 депутати Верховної Ради минулого скликання. На думку підписантів, «реанімація» Черьомухіна відбувається з подачі оточення нинішнього губернатора Харківської області, яке, опинившись у «синьо-білому» політичному оточенні, вирішило створити певну систему стримування та противаг.

У відповідь на цю заяву, у своєму інтерв’ю «Оглядачу» 11 травня Черьомухін зазначив: «У мене є підстави вважати, що це черговий наклеп з боку мера Харкова Добкіна М.М. До наклепницької кампанії по відношенні до мене причетний Кернес Г.А. (секретар Харківської міської ради – авт.) та ін. Інформація, що кривдить мене, розповсюджується Кернесом Г.А. з метою помститися через викриття мною в період роботи в органах внутрішніх справ м. Харкова його злочинної діяльності в 1985-1989 роках у складі організованої злочинної групи, у зв’язку із чим Кернес Г.А. (був на обліку в ОВС, як кримінальний авторитет «Гепа») був притягнутий до кримінальної відповідальності й засуджений Судовою колегією по кримінальних справах Харківського обласного суду 14.08.1992 р. за ст. 143 ч. 2 КК України, до трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Крім того, зазначена інформація поширена з метою дискредитації й формування негативної думки про мене в очах громадськості, оскільки Кернес Г.А. знає, що я маю у своєму розпорядженні велику оперативну інформацію про його злочинну діяльність і його корумповані зв’язки, реалізації якої він боїться».

26 травня Микола Черьомухін дав прес-конференцію в інформаційному агентстві «Status Quo», під час якої спростовував інформацію про своє «потрійне» громадянство, заперечив звинувачення на свою адресу, підкресливши, що всі вони є замовними та розповсюджуються з метою здійснення тиску на нього. За його словами, Черьомухін продовжує судитися з «1+1» - справа проти «Без табу» вже дійшла до Верховного суду України. Однак, на цьому він зупинятись не збирається і планує ще позиватися проти харківського «АТН» та деяких політиків, що були ініціаторами «античерьомухінського» листа Президенту.

На моє питання щодо того, чому він, людина, немов би, цілком успішна, намагається повернутись на службу в міліцію, де заробітна платня є невисокою, пан Черьомухін відповів, що він душею прикипів до оперативної роботи й без неї не уявляє свого життя. Крім того, в нього є певна оперативна інформація, якою він має намір скористатися на новому робочому місці. І повернення його до лав органів внутрішніх справ Черьомухін прямо називає «зовсім не чутками». Тільки не говорить про рівень нової посади, бо, за його словами, сам ще цього напевне не знає.

Цікаво, що цього ж дня у Харкові перебував і міністр внутрішніх справ пан-товариш Луценко. Під час телеефіру програми «Пряма мова» Юрій Віталійович недвозначно заявив, що, допоки він залишатиметься на посаді міністра, Черьомухін до служби в міліції не повернеться.

Отже, остання крапка в історії про «справжнього полковника», чи то «перевертня в погонах» ще не поставлена.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори