MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

ООН: за три місяці росіяни стратили 32 українських військовополонених‘Я сказав росіянам на блокпосту, що їду на Азовсталь’ Жодної толерантності до путінського режиму! Звернення вчених світу‘Один брат погиб, второго едва спасли’, — история жительницы Загальцев Омбудсмани Турецької Республіки зустрілися з рідними бранців РФНацгвардійця РФ судитимуть за сексуальне насильство щодо викраденого чоловіка Похований курган: росіяни знищують унікальну пам’ятку в Маріуполі‘Один брат загинув, другого ледве врятували’, — історія мешканки Загальців‘Россияне убивали со звериной жестокостью’Війна з темрявою. Підсумки тижняРосія створила ‘всепроникну атмосферу страху’ на ТОТ‘Росія воює проти звичайного життя людей’, — Президент України‘Суди’ над полоненими: у ‘ДНР’ до тривалого ув’язнення засудили десятьох ‘азовців’Права осіб, що повернулися з російського полонуЗруйновані села Дібрівне та Курулька з повітряМілітариzовані: Росія посилює діяльність ‘Юнармії’ у КримуВідновлення і реабілітація після полону — Уряд ухвалив постановуВони б’ють по тих, хто рятує життя. Підсумки тижняЗвільнення від відбування покарання за станом здоров’яРосіяни викрали з Енергодара двох братів, що працювали на ЗАЕС, — їх шукають рідні

"Це не внутрішня проблема Білорусії..."

17.06.2006    джерело: www.helsinki.org

В Києві була презентована всесвітня кампанія «За свободу політв’язнів у Білорусі!» На прес-конференції, що відбулася 16 червня о 13-00 у прес-центрі УНІАН українські правозахисники та білоруські дисиденти розповіли про політичні переслідування у сучасній Білорусі та запропонували українській владі долучитися до кампанії на їх захист.
У прес-конференції взяли участь Володимир Чемерис, член правління Української Гельсинської спілки з прав людини, Галина Бочева, представник «Міжнародної Амністії» в Україні, Олександр Демченко, координатор Ініціативи «Солідарність», Юлія Козуліна, дочка екс-кандидата в президенти та політв’язня Олександра Козуліна, Юрій Хащеватський, дисидент, білоруський кінорежисер, Валерій Левоневський, дисидент, лідер білоруського руху підприємців. Також під час прес-конференції була продемонстрована відеорозповідь Поліни Астрейко, дружини одного із політв’язнів.
Після виборів Президента Республіки Білорусь та протестів, що послідкували за ними, список політв’язнів у Білорусі поповнився сотнями нових імен. Більшість із них отримали строки від одного тижня до декількох місяців – за участь у акціях протесту. Однак найближчим часом мають відбутися ще три суди, звинувачуваним на яких загрожують більш серйозні покарання – до 6 років позбавлення волі.
Екс-кандидат у президенти Білорусі Олександр Козулін звинувачується у організації масових заворушень та у злісному хуліганстві. «Злісне хуліганство», яке йому інкримінують – це цілком законна спроба потрапити на «Усебілоруські народні збори», під час якої він був затриманий та жорстоко побитий спецпідрозділом білоруського МВС. Інше звинувачення щодо Олександра Козуліна, «організація групових дій, що порушують громадський порядок», стосується розігнаного протестного маршу у Мінську 25 березня. Під час розгону багато протестуючих отримали тілесні ушкодження, були повідомлення і про вбитих, однак достеменно їх перевірити не видається можливим.
Миколі Астрейку, Энірі Броницькій, Олександру Шалайку, Тимофію Дранчуку, активістам організації «Партнерство», яка займалася спостереженням за виборів, висували різні звинувачування аж до тероризму. Однак до суду дійшла тільки одна стаття – участь у незареєстрованій організації, максимальне покарання за якої – 6 років позбавлення волі. Ця стаття була введена у кримінальний кодекс Республіки Білорусь перед виборчою кампанією 2006 року.
Справа Миколи Автуховича – приклад свавілля місцевої влади у Білорусі. Порушення у податковій звітності були «виявлені» після того, як він підняв питання корупції у податковій інспекції, хоча під час попередніх перевірок претензій не було. Наразі Микола вже більше 40 днів тримає голодування.
Кампанія на їх захист координується Білоруською ініціативною групою, куди входять білоруси, що живуть за кордоном та Інтернет-спільнотою «Третій Шлях». В цей день, 16 червня, перші акції у рамках цієї кампанії проходять в Україні, США, Польщі, Естонії, Франції, Канаді, Фінляндії, Росії і Литві.
Учасники прес-конференції в УНІАН розповіли про заходи, що плануються у рамках цієї кампанії, як по всьому світі, так і в Україні. Вони закликали українську владу долучитися до руху на захист білоруських політв’язнів. «Якщо Україна дійсно хоче стати регіональним лідером, вона має виходити не тільки з питань економічної доцільності, але й з точки зору прав людини і громадянських свобод», заявив Олександр Демченко, координатор Ініціативи «Солідарність».

 Поділитися