пошук  
версія для друку
16.07.2006 | Олексій Свєтіков

Про можливість припинення повноважень Верховної Ради: конституційний аналіз

   

 

Дострокове припинення повноважень ВР дійсно може бути найкращим для Президента варіантом розвитку політичної ситуації у державі. Попри всі недоліки, які буде мати таке рішення.

Головний недолік – це пролонгація відсутності діяльності законодавчого органу ще на 4–5 місяців та несвоєчасне прийняття бюджету наступного року. Менш суттєвим недоліком є ймовірний результат позачергових виборів, який навряд чи будуть втішним для “Нашої України”.

Проте переваги більш суттєві. По–перше, у цьому випадку продовжуються повноваження Кабінету міністрів Єханурова, які вперше з весни 2005 року будуть здійснюватися в умовах позитивних економічних тенденцій. Результати діяльності уряду у другій половині 2006 року об’єктивно будуть значно кращими, ніж у першій половині. По–друге, з’являється можливість переформувати “помаранчеву” команду і збільшити її спроможність.

Проте, що є найголовнішим у сьогоднішній ситуації: у помаранчевих сьогодні за великим рахунком і немає іншого варіанту. Бо при організованості, агресивності й відсутності будь–яких моральних гальм коаліційна угода “Нашої України” з Антикризовою коаліцією буде угодою кролика з удавом. Про те, що удав з’їсть кролика не зразу, а поступово. Не можна сподіватися, що сьогоднішні регіонали будуть дотримуватися якихось законів чи домовленостей, у членів цієї партії поки що зовсім інший менталітет.

Проте в будь–якому випадку припинення повноважень Верховної Ради може відбутися лише шляхом, який буде бездоганним у юридичному плані і повністю відповідати Конституції України. Дискусія, що відбувається з цього приводу, доводить, що це не є простою справою.

Право дострокового припинення повноважень Верховної Ради має Президент (стаття 90 Конституції України), він же у цьому випадку призначає позачергові вибори до Верховної Ради (ст. 77 Конституції України).

Ні для Верховної Ради, ні для будь–якого іншого органу права прийняття рішення про розпуск українського парламенту не передбачене. Зазначимо, що для Президента це є саме право, а не обов’язок. Але право відповідальне, у статті 90 Конституції наведено виключний перелік підстав для постановляння такого Указу:

–  якщо протягом одного місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій, до якої входять більшість народних депутатів;

–  якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

–  якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

1.  Формування коаліції.

Не можна не погодитись з висновком Президента щодо порушення Конституції України головою Верховної Ради України Олександром Морозом під час оголошення на сесії Верховної Ради інформації про припинення діяльності коаліції демократичних сил.

Згідно Конституції України, суб’єктом такої коаліції є не окремі депутати, а депутатські фракції. Так, згідно частини шостої статті 83 Конституції у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій. Саме фракцій, а не окремих депутатів. Кваліфікаційна вимога – кількість депутатів у фракціях, що створюють коаліцію, має становити більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Тому чисельність коаліції визначається не підписами окремих депутатів, а сумарною чисельністю фракцій, що утворили коаліцію. Ні Конституція України, ні Регламент Верховної Ради не передбачають можливості входження чи виходу зі складу коаліції окремих депутатів. Тож заяви 26 соціалістів про вихід із Коаліції демократичних сил та заяви окремих членів фракцій “Нашої України” та БЮТ про входження до Антикризової коаліції не мають жодних правових наслідків. І не можуть бути підставою для оголошення про припинення діяльності одної коаліції та створення іншої.

Не суперечить цій нормі Конституції й Регламент Верховної Ради, згідно статті 61 якого коаліція формується депутатськими фракціями, коаліційну угоду підписують уповноважені представники фракцій, а до коаліційної угоди додаються списки членів депутатських фракцій, що сформували коаліцію, з особистими підписами народних депутатів. Тобто наявність таких підписів не є висловлюванням згоди чи незгоди депутатів входити до складу коаліції, вони лише засвідчують належність депутатів до фракції. Фактично у даному випадку виписано (хоча й недостатньо щодо наслідків) механізм дії імперативного мандату. За наявності якого не входження чи вихід депутата із фракції може тягнути за собою припинення його депутатських повноважень.

Можна вважати, що Олександр Мороз норму Конституції України порушив свідомо: щоб уникнути передбаченого регламентом порядку виходу фракції СПУ з коаліції демократичних сил.

Згідно до статті 65 Регламенту депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу коаліції, попередивши про це письмовою заявою керівників інших депутатських фракцій, які входять до коаліції, не менше ніж за десять днів до дати виходу. По закінченню 10–денного строку головуючий на сесії Верховної Ради повідомляє про вихід фракції зі складу коаліції. Після цього дійсно може виникнути ситуація, передбачена статтею 65 Регламенту. Тобто коли після виходу фракції зі складу коаліції кількість членів коаліції стане менше 226 депутатів, наслідком чого є припинення діяльності коаліції. Лише після цього головуючий на сесії мав повідомити про припинення діяльності коаліції. Тобто не раніше 21 липня.

Згідно частини сьомої статті 61 Регламенту лише після цього могла утворюватися нова коаліція і від її імені подаватися подання про призначення Прем’єр–міністра.

На нашу думку, за таких обставин 26 липня Президент має повернути до Верховної Ради подання про призначення Прем’єр–міністром Віктора Януковича як поданого неналежним суб’єктом висування. А саме коаліцією депутатських фракцій, яка сформована з порушенням вимог Конституції України та Регламенту Верховної Ради. Звичайно, Президент може зробити й по іншому. А саме, внести кандидатуру Януковича як кандидата по посаду Прем’єр–міністра.

Можливими наслідком повернення подання може бути призначення Януковича Прем’єр–міністром без подання Президента. Можлива відповід Президента на такий крок:

а) зробить вигляд, що нічого не сталося. Незабаром після чого його таким же чином (протизаконно) виженуть в Мар’їнського паласу;

б) подасть у відставку;

в) через Верховний суд визнає такі дії спробою силового захвату влади, досягне рішення про заборону Партії регіонів, СПУ та КПУ та розпуск відповідних фракцій (немає партії – не може бути й партійних фракцій).

Остання можливість для регіоналів занадто ризикована, і скоріш за Антикризова коаліція буде сформована знову відповідно до закону. У цьому випадку у Президента України не буде юридичних підстав для припинення повноважень Верховної Ради, оскільки у парламентської більшості сьогодні достатньо часу для проведення процесу формування коаліції у відповідності до закону.

2. Формування Кабінету Міністрів

На наш погляд, стаття 115 Конституції містить достатньо розділенні поняття “складає повноваження” та “відставка”, щоб у депутатської більшості було право вважати, що це юридично різні поняття.  Принаймні, висновок щодо цього мав би дати Конституційний суд, якого на сьогодні не діє. Тому видання Указу Президента про припинення повноважень Верховної Ради через те, що на протязі двох місяців не було сформовано персональний склад Кабінету Міністрів – буде занадто штучним і не переконливим для суспільства. Перш за усе, с точки зору дотримання норм Конституції.

Аналогічні міркування виникають і щодо використання в якості приводу для  розпуску партламенту рішення Верховної Ради минулого скликання щодо відставки Уряду, яке було прийняте у січні 2006 року. Хоча юридичні підстави щодо припинення повноважень Верховної Ради у цьому випадку будуть бездоганними, проте важко буде пояснити як українському суспільству, так і світовій громадськості логіку дій Президента. А саме, чому такі дії не були здійсненні раніше.

Крім того, на нашу думку не є обґрунтованим висновок юридичного департаменту секретаріату Президента щодо права Президента подавати чи не подавати запропоновану парламенською коаліцією кандидатуру. Такий висновок суперечить компетенції, визначеній Конституцією для Президента України. Строк у 15 днів надано йому не для роздумів, подавати чи не подавати таку кандидатуру, а для суто технічних узгоджень. Бо в дійсності права не подавати не передбачено, і такі б дії суперечили духу конституційної реформи.

Тому ми вважаємо, що принаймні 26 липня рішення щодо дострокового припинення повноважень Верховної ради на підставі несформованості Кабміну не має прийматися. За відсутністю достатніх конституційних підстав.

3. Неможливість розпочати пленарні засідання.

Можливість домогтися дострокового припинення повноважень Верховної Ради має сьогодні будь–яка політична сила, представлена в парламенті більш ніж 150 депутатами. Взагалі це несе суттєву загрозу для українського парламентаризму, оскільки достатньо потужна політична сила, що програла (чи програє в майбутньому) вибори може досягтися призначення позачергових виборів чи заблокувати діяльність Верховної Ради.

Це може статися шляхом припинення повноважень депутатів, обраних від такої партії, при умові попереднього відкликання із партійного (блокового) списку усіх кандидатів, що були включені перед виборами.

Така пропозиція вже озвучена активістами партії “Пора”.

Згідно частини другої статті 82 Конституції України Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу

За рішенням Конституційного суду від 17 жовтня 2002 року, справа N 1-6/2002 N 17-рп/2002, Верховна Рада України є повноважною, тобто набуває здатності приймати закони і реалізовувати інші свої конституційно визначені повноваження, за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Ця конституційна вимога є умовою повноважності Верховної Ради України протягом всього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її першого засідання першої сесії. У разі зменшення з будь-яких причин складу парламенту до кількості, меншої ніж триста народних депутатів України, діяльність Верховної Ради України має бути зупинена до складення присяги належним числом відповідно обраних народних депутатів України.

Згідно частини першої статті 101 Закону України “Про вибори народних депутатів України” у разі дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставах і в порядку, передбачених Конституцією України й законами України, за рішенням Центральної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у виборчому списку відповідної партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

То ж у разі припинення повноважень усіх депутатів від партії (партій), що мають більше ніж 150 депутатів, Верховна Рада перестає бути повноважною і через 30 днів після цього Президент має призначити почергові вибори.

Проте... врахуємо суттєвий нюанс. Згідно статті 81 Конституції України у разі подання народним депутатом особистої заяви про складення повноважень рішення про це приймає Верховна Рада. І Конституція не визначає, в який саме термін це має відбутися. Що стосується Регламенту, то зміни до нього можуть бути внесенні в будь–який час.

Тож цілком ймовірний варіант, що у випадку надходження до Верховної Ради особистих заяв про складання повноважень від усіх депутатів із фракцій БЮТ та “Наша Україна”, парламенська більшість невідкладно задовольнить заяви лише бютівців. А інших опозиціонерів – коли небудь. Можливо – за день до закінчення повноважень ради.

Гадаємо, що якщо вже й використовувати такий шлях до позачергових виборів, то до Верховної Ради краще подати заяви про вихід з фракцій. А потім, вже до ЦВК, надіслати рішення центральних органів блоків про дострокове припинення повноважень депутатів через вихід з фракцій. У відповідності до останньої частини статті 81 Конституції України.

Зазначимо ще раз, що саме цей недолік нашого законодавства вимагає якомога швидшого врегулювання.

Олексій Свєтіков

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори