пошук  
версія для друку
27.09.2006
джерело: www.helsinki.org.ua

Права людини по-різному захищені на Заході та Сході країни

   

26 вересня Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала результати дослідження «Регіональні особливості дотримання прав і свобод в Україні», яке проводилося протягом року у співпраці з регіональними правозахисними організаціями за фінансової підтримки Дирекції з питань розвитку та співробітництва Швейцарії.
Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини: «Таке дослідження не проводила жодна правозахисна організація, ми підійшли до роботи неупереджено – хоча нашим експертам довелося працювати й з фактами, і з міфами.

Дослідження було спрямовано на вироблення частини державної політики в сфері прав людини з метою об’єднання країни та подолання її поділу на схід чи захід.

Дослідження, окрім аналізу фактів порушень прав людини та основних свобод, містить рекомендації для органів державної влади з метою покращити ситуацію».

Отже, згідно висновків правозахисників:
- Право на свободу мирних зібрань порушується однаково й на Заході, і на Сході країни;
- Право на свободу совісті та релігії однаково порушується в різних регіонах країни, правда на користь різних релігійних організацій;
- Право на справедливий суд краще забезпечене на Заході країни;
- Право на особисту недоторканість більш дотримане на Заході: дії правоохоронних органів є більш агресивними на Сході: більша кількість застосування фізичного насильства, більша кількість випадків перевищення службових обов’язків, більша кількість незаконних затримань;
- Свобода слова має гірше забезпечення на Сході через значно меншу кількість конкурентних ЗМІ та значний вплив влади через комунальні та державні ЗМІ. За регіональними характеристиками, у східних та південних областях і надалі більш істотно обмежується свобода слова у місцевих ЗМІ.
Наслідки проблем із доступом до інформації чітко проглядаються через соціологічні опитування: вони часто не співпадають з існуючим станом речей. Наприклад, дивно спостерігати, що населення Східних та Південних областей уважають себе найбіднішими, хоча є найбагатшими областями, а населення Західних областей навпаки вважає більш соціально захищеним, хоча в державних масштабах є біднішим.
Те ж саме спостерігається й з дотримання політичних і громадянських прав і свобод. На Сході та Півдні вважають, відповідно до соцопитувань, що таких порушень не багато, проте факти свідчать зовсім про протилежне. А на Заході з точністю до навпаки - надто перебільшують наявні проблеми в цій сфері.
Між західними і східними областями України насправді існують соціально-економічні диспропорції, а також є регіональна дезінтеграція, яка знаходить своє підтвердження у відмінностях у рівні економічного розвитку цих регіонів, а також у мірі співпраці і кооперації сходу і заходу країни.
Крім того, слід констатувати існування проблем соціального забезпечення, яке в багатьох випадках не враховує регіональні особливості східних і західних регіонів України, що спричиняє багато проблем, які виникають при соціальному захисті працівників великих підприємств, шахтарів, а також працівників сільського господарства.
Необхідно також зауважити про високий рівень безробіття, малу кількість створюваних робочих місць у західних регіонах України, високу частку населення цих регіонів, які виїжджають на роботу за кордон України. Водночас, для східних бластей України існують не менш значущі роблеми заборгованостей із виплати зарплати воїм працівникам державними підприємствами, слабкий захист інтересів працівників великих підприємств і шахт офіційними профспілками, перешкоджання в роботі незалежним профспілкам.
На сході України актуальною залишається проблема захисту права на мирне володіння своїм майном, у більшості через прогалини в законодавчому врегулюванні націоналізації, приватизації майна в Україні, а також існуванням законів, які перешкоджали виплаті зарплати працівникам державних підприємств.
На заході України гострим питанням залишається функціонування сільської освіти, особливо це стосується „гірських” областей, слабке фінансування інфраструктури сільської школи та її кадрового забезпечення призводить до фактичного знищення освіти в сільських
місцевостях. У той же час, для східних областей гострою залишається проблема бібліотечного забезпечення, вирішення якої необхідне для забезпечення можливості самоосвіти й наукової діяльності мешканців цього регіону.
Проте, слід відзначити, що населення Західних областей є більш економічно незалежним від держави, ніж населення східної. Завдяки розподілу земельних ділянок у приватну власність, більшої кількості сільського населення, такі люди ведуть значною мірою автономний спосіб життя і менш залежать від державної політики. На сході ж, де переважає міське населення, ця залежність від, у першу чергу, соціальної політики держави є значно більшою. Це пояснює значно більшу популярність на сході політиків, що експлуатують соціальний популізм.
Усі згадані проблеми поглиблюються завдяки надзвичайно сильно розвинутій клановій системі управління на місцях. Покриваючі один одного, представники влади часто цинічно й відверто порушують права людини, а звичні громадяни не знаходять справедливості ні в судах, ні в правоохоронних органах.

Докладніше про проект дивіться: http://www.helsinki.org.ua/index.php

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори