пошук  
версія для друку
27.10.2006
джерело: txt.newsru.com

МВС і Генпрокуратура РФ запропонували обмежити свободу слова в інтернеті

   

Керівництво МВС і Генпрокуратури під приводом боротьби з екстремізмом звернулося до сенаторів із пропозицією ввести законодавчу відповідальність власників інформаційних ресурсів у російському сегменті інтернету за розташовувану на них інформацію.

Заступник Генпрокурора РФ Віктор Гринь, виступаючи в Раді Федерації, заявив із цього приводу: «На сьогодні є гостра потреба в розробці законодавчих норм, які передбачають припинення діяльності інтернет-сайтів, що пропагують тероризм і насильницький екстремізм».

З наближенням виборів пропозиції обмежити свободу слова в інтернеті звучать частіше, констатує газета "Новые известия". Прийняття таких закоеів на практиці може привести до закриття інтернет-форумів, тому що їхні власники можуть бути покарані за висловлення учасників форумів, якщо вони будуть визначені як екстремістські.

Паралельно в Держдумі готується законопроект про прирівнювання розміщення матеріалу в інтернеті до публікації в ЗМІ. Після прийняття відповідного закону на інтернет-видання пошириться дія Карного й Адміністративного кодексів і будь-яке критичне зауваження на адресу влади може перетворитися в образу або наклеп.

Інтернет уже став основним місцем політичних дискусій, а незабаром може стати провідним ЗМІ

По даним ROMIR Monitoring, у Росії щодня інтернетом користуються 7% повнолітніх громадян, щотижня – 17%, щомісяця – 22%. Це вдвічі більше, ніж три роки тому. По статистиці сайти політичних партій і рухів щодня відвідують 20-50 тисяч чоловік.

«Раніше була традиція збиратися на кухнях. Тепер прогрес – кухня більша стала, народу багато прийшло. Отут навіть телекамери є якісь дисидентські», – заявив член політради СПС Борис Нємцов на минулим днями політичних дебатах. «Політика не йде в інтернет. Її туди просто загнали», – сказав ведучий дебатів Олексій Навальний.

Опозиція, крім дискусій, використовує інтернет для сповіщення своїх прихильників про акції й виступи.

Коли стало відомо про випадок з рядовим Андрієм Сичевим, через інтернет був організований мітинг біля Міністерства оборони, на якому зібралося кілька сотень осіб. Втім, прийнятий думською більшістю закони про мітинги та мирні зібрання ускладнив проведення вуличних акцій.

Коли почалася антигрузинська кампанія, її супротивники стали позначати свої щоденники в интернетовском «Живому журналі» значком «Я – грузин». Пізніше з’явилися й прихильники політики влади, які стали позначати себе «Я – росіянин». Втім, інтернет для вербування прихильників і поширення ідей використовують не тільки ліберали, але й ультраправі.

«Інтернет стає усе сильнішим й впливовішим, хоча він поширений  серед частини населення», – заявив керівник групи «Меркатор» Дмитро Орешкин. Автор проекту «Владимир Владимирович.ру» Максим Кононенко сказав, що вся політична дискусія в сучасній Росії відбувається в інтернеті й особливо в «Живому журналі».

Раніше передачі сатирика Віктора Шендеровича дивилися мільйони. Тепер його блог регулярно читають приблизно 5 тисяч чоловік. «Це не заміна телебачення з точки зору впливу. Але спасибі, що хоч це дозволяється ще. Що не висмикнули штекер. У Туркменії й Північній Кореї й цього ні», – ділиться зі своїми побоюваннями колишній телеведучий.

Однак експерти солідарні в тім, що поки ще виграти вибори завдяки одній тільки агітації в Мережі неможливо. «У Росії інтернет для більшої частини країни скоріше не засіб пересування, а розкіш», – говорить замдиректора Центра політичних технологій Олексій Макаркин. На думку експертів, для впровадження ідей у маси інтернет ще слабко розвинений у Росії, а політичні дискусії більшості людей не цікаві. По їхній оцінці, зараз через інтернет можна вплинути на настрої тільки 2% виборців, причому лише в мегаполісах.

26.10.2006

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль