пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200631
13.11.2006 | Віола Пух
джерело: sian-ua.info

«Швидка» залишила дітей помирати ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ!?

   

Не дай Боже нікому!

Увечері 8 листопада в селі Старий Білоус трапилось лихо. Мати лишила вдома двох синів – 2-річного Кирила та 1-річного Данилка – і пішла нагодувати хвору родичку.

Біля ліжка стояла запалена свічка – у домі за несплату відключили електроенергію.

За версією МНС, старший хлопчик граючись скинув свічку. Зайнялося ліжко.

Діти сховалися від вогню в дальній кімнаті.

Мати повернулася через 20 хвилин і вже не змогла дістатися до дітей.

Витягли, але не врятували

Центр пропаганди МінНС повідомив: виклик надійшов о 17 годині, вже через 8 хвилин пожежники були на місці.

Вони дісталися до хлопчиків, але ті надихалися диму.

Викликали "Швидку".

Але міська станція відмовилася приїхати за викликом. Старий Білоус не входить у зону їх обслуговування.

Районна станція "Швидкої" аж на Бобровиці, в іншому кінці Чернігова. Медики їхали більше 20 хвилин.

"Всі ці 20 хвилин пожежники робили дітям штучне дихання та чекали. Ми не медики, і не можемо сказати, чи могли лікарі врятувати хлопчиків. Ми намагалися до останнього", - розповіли в управлінні МінНС.

Немає крайнього?

"Головного лікаря зараз немає", - відповіли на дзвінок журналіста в "Швидку допомогу".

Жіночка додала, що пан Яновський пішов до адміністрації, розбиратися з випадком на пожежі.

"Диспетчери діяли за інструкцією. Старий Білоус не обслуговує міська станція", - додала вона та відмовилася запросити до телефону когось із заступників чи лікарів.

Інструкція дорожча за Кирилка і Данилка?

 

P. S. Із власного досвіду…

Буквально вчора одна з чернігівок намагалася викликати "Швидку" перевезти до лікарні маму. Хвора не могла ані встати, ані сісти через нестерпний біль у спині. Мали направлення від лікаря.

"Ми не приїдемо. Хоча б устигти надати допомогу тому, хто її дійсно потребує. Добирайтеся до лікарні самі", - відрізав телефоном лікар "Швидкої". Представитися він відмовився.

Лікаря не розчулили ні слізні прохання, ні стогони хворої.

Їхали, лежачи, в таксі. До машини хвору несли на руках. Жінка плакала від болю всю дорогу…


09.11.2006

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори