Страшній правді голодомору присвячується…
20 листопада 2006 у Харківському історичному музеї розпочала роботу виставка «Свіча скорботи», присвячена Дню пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Враховуючи, що для нашого народу ця тема була закритою протягом років радянської влади, виставка, за словами начальника управління культури та туризму Ніни Супруненко, не претендує на широкий показ цієї страшної трагедії в історії українського народу.
Тож експозиція обмежена матеріалами по Харківщині із фондів історичного музею і матеріалами, наданими Київською міською організацією «Меморіал» ім. Василя Стуса. Але навіть в такому обсязі виставка дасть можливість відвідувачам музею уявити страхіття однієї із найтрагічніших сторінок в історії українського народу, в історії Харківщини.
Протягом ХХ сторіччя народ України тричі переживав тяжку трагедію голодомору : у 1920 – 1921 роках, у 1932 – 1933 роках, у 1946 – 1947 роках. За різними оцінками науковців і дослідників, втрати населення України від голоду становлять від 3 до 10 мільйонів осіб, понад третину загиблих становили діти – майбутнє нації. Однозначно встановлено, що причиною голоду було не стихійне природне лихо, а фізичне знищення українських селян штучним голодом. Причини і наслідки трагедії голодомору в Україні встановлені громадськістю і визнані Українською державою.
Голодомор на Харківщині, особливо 1932 – 1933 років, мав досить серйозні наслідки, які в тій чи іншій мірі зачепили всі сфери суспільно-економічного і культурного життя області та знайшли відбиття на морально-психологічному стані населення. За неповними даними в нашій області загинуло від голоду близько 2 мільйонів харків’ян.
Саме цій темі був присвячений і круглий стіл «Страшна правда голодомору», який розпочався після відкриття виставки. В роботі круглого столу взяли участь члени громадських організацій області, співробітники науково-видавничої редакції Харківського тому книги «Реабілітовані історією», наукові працівники Державного архіву Харківської області та Харківського історичного музею.