Луценко – вільна людина у майже вільній країні

На прес-конференції в інформаційному агентстві “Status Quo”, що відбулась 26 грудня, лідер громадського руху «Народна самооборона» розповів про своє бажання розбудувати в Україні позапартійне об’єднання ініціативних людей, які для покращення свого життя мусять самоорганізуватися.

Розпочав Юрій Віталійович з того, що йому вдалося і не вдалося здійснити на посаді міністра МВС. За його словами, він намагався провести декриміналізацію міліції, зробити її діяльність відкритою та ефективною. Проте, не все на цьому шляху Луценко спромігся здійснити, бо, як виявилося, недостатньо проводити зміни тільки у міліцейському відомстві, необхідно реформувати всю систему правоохоронних органів. До того ж, було навіть «10 спроб зняти з посади міністра Луценка» людьми, яким наполегливість голови МВС дуже заважала.

І от він нарешті є «вільною людиною у МАЙЖЕ вільній країні». У майже вільній тому, що зараз в Україні відбувається тотальна реставрація кучмізму. І, на думку Луценка, справа не тільки в особах, справа, насамперед, у прийомах і методах, якими вони керуються, причому колективний «неокучма» коаліції вже багато в чому перевершив свого вчителя.

В якості останньої, найбільш ганебної ілюстрації повернення країни до часів обмеження свободи вираження поглядів, Юрій Луценко навів нещодавній випадок, коли за результатами святкування Дня міліції розпочато службове розслідування лише за фактом того, що команда КВК на концерті дозволила собі пожартувати над Януковичем та Ахметовим.

Не зважаючи на те, що до влади у столиці повертаються люди, для яких притаманний кучмовський стиль управління, повністю опанувати ситуацію в країні їм не вдасться – переконаний Луценко, – «бо Київ з усіх боків оточений Україною, в якій мешкають громадяни, що не розглядають себе в якості електорату – «одноразового народу».

Так, сьогодні народ розділили, нав’язали йому удаваних ворогів: на Заході – «москаля», а на Сході – «бандерівця». Людей ошукали, їх розвели по різних кутах, а в той час грабують спільно. «Давайте протягнемо один одному руки!», – із таким закликом звернувся до присутніх на прес-конференції та до всіх українців Юрій Луценко. «Я хочу донести до людей необхідність самоорганізації, самооборони», – заявив з наголосом на останньому слові лідер «Народної самооборони».

Тут же були проголошені гасла, яких, за неписаними правилами, виявилося три, та які, на мою думку, новостворюваний громадський рух планує взяти собі в якості слогана: «справедливість», «закон», «єдність»…

По закінченні виступу, журналісти задали Юрію Віталійовичу чимало питань, на які він надав відповіді, котрі, як завжди у виконанні Луценка, були іскрометними та дотепними.  

Нинішню гостру ситуацію у Харкові він прокоментував наступним чином: «Святе право українського народу – право на помилку» (у контексті виборів мера Харкова). При цьому додав, що у нашумілому інциденті на вул. Клочковській міліція ні в якому випадку не повинна була підкорятися усному наказу посадової особи міської ради. «Сьогодні момент істини для харківської міліції, якщо вона хоче, щоб Харків і надалі вважався «ментовським» містом у гарному розумінні цього слова», а не перетворився на бандитське. Необхідно покарати винних, незалежно від того, до якої політичної партії вони відносяться. «Я сподіваюся, що таку ж точку зору займе нинішнє керівництво МВС України», – відзначив Юрій Луценко. Він же виразив стурбованість тим, що в Харкові, за його інформацією, з’явилися напівмілітаристські утворення, причому з обох сторін конфлікту.

На питання щодо доцільності існування харківського міського управління МВС та створення муніципальної міліції, на чому зараз наполягає мерія, він нагадав, що ліквідація окремого міського підрозділу була проведена в якості експерименту. Загін муніципалів розформували, у тому числі й через нестаток грошей. Даний експеримент показав себе тільки з позитивної сторони. «Це правильний шлях до зменшення бюрократії й збільшення оперативних підрозділів міліції, які потрібні зараз людям», – зазначив екс-міністр. І, за словами Юрія Луценка, він не бачить сьогодні необхідності повертати 300 чоловік у кабінети міського управління міліції для того, щоб вони «вирішували справи».

Луценко також розповів, що його відставці з посади міністра внутрішніх справ дуже зраділи харківський міський голова Михайло Добкин і секретар Харківської міської ради Геннадій Кернес, які навіть йому зателефонували з такого приводу. «Кернес відзначив, що ніколи не забуде важких днів роботи зі мною. Я пояснив, що його давно вже чекають місця, звідки він починав свій «бойовий» шлях. І єдине, у чому я каюся, що не встиг це довести при своєму керуванні МВС. Хоча, як ви бачили, підходи були вже зовсім близькі до цього», – заявив Юрій Луценко. За його словами, йому байдуже, членом якої партії є певна людина. «Але коли конкретна людина приходить до конкретного бізнесмена й називає конкретну суму, яку потрібно віднести Кернесу для рішення питань про землю, – от це мене хвилює», – підкреслив колишній міністр МВС.

Сам Луценко вважає неприйнятним штучний поділ на «помаранчевих» та «блакитних» і не бажає очолювати будь-яку партію (хоча такі пропозиції йому й надходили неодноразово), бо має на меті завдання – об’єднати людей. Об’єднати, щоб разом здійснити «переформатування держави», перетворення України з держави для можновладців на державу для людей.

Що ж, цілі «Народної самооборони» проголошені її лідером, доволі визначні, шляхи їх досягнення – доброчинні, і сам Луценко намагався залишити враження людини, що стоїть осторонь всіляких партій і політики, та має намір розбудити широкий громадський рух. Якщо це так, то хочеться побажати полум’яному народному трибуну успіхів і натхнення у цій справі. Втім, багато журналістів, що були присутніми на прес-конференції, висловлювали по її закінченні впевненість у тому, що «Народна самооборона» обов’язково перетвориться у політичний проект, питання полягає лише у часі такої трансформації.