пошук  
версія для друку
29.12.2006 | Георгій Кобзар

Кабінет міністрів заперечує свою причетність до поширення темників для ЗМІ (розширено)

   

Наводимо текст заяви:

«В окремих редакціях засобів масової інформації з’явилися інформаційні матеріали з нібито рекомендаціями щодо висвітлення роботи Уряду. Прес-служба Кабінету Міністрів офіційно заявляє, що ані Уряд, ані його прес-служба не мають жодного відношення до виготовлення і розповсюдження таких матеріалів.

Взагалі, це явище прес-служба розцінює як відверту провокацію, що ставить за мету спробу дискредитувати діяльність Уряду.

У своїй роботі Кабінет Міністрів неухильно дотримується норм Конституції і законів України, принципів прозорості, свободи слова і відкритого доступу журналістів до інформації. 

Прес-служба Уряду звертається до працівників ЗМІ з проханням не реагувати на жодні «інформаційні матеріали» та повідомляти про будь-які факти тиску на журналістів і втручання в редакційну політику з метою скерування подібних звернень до правоохоронних органів.»

 

Цікаво, що у своєму праведному гніві прес-служба Кабінету Міністрів не посилається ані на конкретні повідомлення про «нові темники», ані на ЗМІ, в яких вони нібито були виявлені. Коли заява такого роду розповсюджується у такий спосіб, у неупередженого читача можуть виникнути певні сумніви щодо мети та сенсу такої інформаційної акції. А комусь упередженому може навіть спасти на думку, що це відверта провокація, що ставить за мету дискредитувати діяльність тих ЗМІ, які Уряд намагається «приручити» завдяки новим темникам (якщо, звісно, такі існують).

Взагалі, ця ситуація чимось схожа з тим епізодом політичного життя країни, коли, напередодні президентських виборів 2004 р., тодішній прес-секретар прем’єра Януковича 1-ї каденції пані Герман заповзято кинулась доводити чистоту біографії свого шефа з точки зору закону: мовляв, так, були судимості, але незначнісєнькі, і хто буде розповсюджувати іншу інформацію – політичний спекулянт та провокатор. А вийшло навпаки – суспільна думка не сприйняла двічі судимого кандидата в Президенти (навіть комуністи у своїх листівках називали його «бандитом»).

Хотілося б вірити, що нинішня заява прес-служби Уряду не ставить за мету попередити оприлюднення дійсних фактів тиску на ЗМІ, а покликана лише припинити можливий викид компрометуючої інформації, що не має під собою ніякої основи. Втім, якщо ця заява офіційна, вона не має носити форму документів радянського режиму на кшталт «дехто в нас часом», а бути чіткою та наповненою конкретикою. Заяви ж подібного роду тільки дають підґрунтя для нових чуток та перегудів. Похвально, що Кабінет Міністрів «у своїй роботі неухильно дотримується принципів прозорості, свободи слова і відкритого доступу журналістів до інформації». Було б непогано, аби так же працювала і його прес-служба.   

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль