пошук  
версія для друку
20.02.2007 | Юрій Чумак, ХПГ

У Харкові з’ясовували стан справ із дотриманням законності в установах виконання покарань

   

15 лютого у Харкові відбулось виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на тему: «Про дотримання законності в установах виконання покарань».

Три години роботи були присвячені доповідям про діяльність в’язниць і СИЗО. Хоча ще на початку засідання глава профільного комітету парламенту Володимир Стретович повідомив, що народні депутати мають намір заслухати доповіді прокуратури й міської влади про харківські події 16 грудня на вул. Клочківській. Втім, до цього так і не дійшло.

Запрошені до участі у заході гості – народні депутати, представники Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, Державного Департаменту України з питань виконання покарань, голови постійних комісій обласних рад з питань забезпечення законності, громадського порядку та боротьби з корупцією, провідники правозахисних громадських організацій – обговорили найгостріші питання діяльності установ виконання покарань. Серед них:

- стан забезпечення законності в установах виконання покарань;

- недоліки у роботі медичних закладів у пенітенціарній системі;

- недостатнє фінансування та недоліки в матеріально-технічній базі;

- недостатнє забезпечення харчуванням засуджених;

- недостатній рівень підготовки працівників пенітенціарних установ;

- недодержання режиму тримання засуджених, перенаселення у закладах виконання покарань;

- злочинність в установах виконання покарань.

Під час засідання було відзначено, що останнім часом намітились деякі позитивні зміни та поліпшення стану справ у сфері дотримання прав і свобод людини при виконанні кримінальних покарань, дещо гуманізовано каральну політику судів України, внаслідок чого зменшено чисельність засуджених і ув’язнених в установах кримінально-виконавчої системи (з 192 тис. осіб на 01.01.2005 р. до 160,7 тис. на  01.01.2007 р.).

На сьогоднішній день у системі виконання покарань України налічується 182 установи. в їх числі 33 слідчі ізолятори, розраховані на 36992 місця, в яких станом на 1 жовтня минулого року трималось 32481 особа. 136 кримінально-виконавчих установ на 119700 місць, де на вказану дату трималось 129096 позбавлених волі осіб. У 20 виправних центрах на 3985 відбували покарання у виді обмеження волі 4871 особа.

Діяльність вітчизняної пенітенціарної системи забезпечують близько 47 тис. працівників.

Державна кримінально-виконавча служба має у своєму розпорядженні 133 підприємства, що спеціалізуються на виготовленні продукції машинобудування та металообробки, меблів, швейних виробів та речей з природного каменю.

Організація охорони здоров’я засуджених здійснюється 105 медичними частинами установ виконання покарань та 22 лікарнями (на 7223 місця), серед яких 6 спеціалізованих. А ув’язнених – 29 медичними частинами та 3 пунктами охорони здоров’я. Утім, медичне обладнання установ системи виконання покарань або взагалі відсутнє, або морально застаріле, фактично відпрацювало свій ресурс і тому часто виходить із ладу.

Разом з тим, існуючий стан речей викликає стурбованість через наявність чисельних порушень Конституції та законів України та норм міжнародного права щодо стандартів тримання засуджених у слідчих ізоляторах та виправних колоніях Департаменту.

Станом на 1 листопада 2006 року в установах системи виконання покарань утримувалось 7611 осіб, хворих на активну форму туберкульозу, з них 732 особи – у слідчих ізоляторах. У більшості установ виконання покарань виявлялися особи, які протиправно, з порушенням вимог Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», перебували серед інших засуджених. створюючи небезпеку поширенню цього захворювання та виникненню епідемії. Мало того, протягом 2004-2005 рр. на це небезпечне захворювання занедужали по 41 співробітнику установ щорічно.

За інформацією Генеральної прокуратури, за 2004-2006 рр. внесено 9954 документів прокурорського реагування, за наслідками розгляду яких до дисциплінарної та інших видів відповідальності притягнуто 7756 працівників кримінально-виконавчої служби, ще 61 працівника притягнуто до кримінальної відповідальності. За ініціативи прокурорів зі слідчих ізоляторів, органів та установ виконання покарань звільнено 50 осіб, які незаконно в них тримались. Ще 253 ув’язнених і засуджених осіб звільнено з штрафних приміщень, як незаконно покараних у дисциплінарному порядку.

Мали місце акції протесту у Харківському СІЗО, Личаківській виправній колонії № 30 Львівської області у травні 2006 р., колонії № 31 в Ізяславі Хмельницької області та деяких інших установах виконання покарань, в яких засуджені протестували проти умов тримання. незадовільного медичного забезпечення, умов праці тощо. Така ситуація є загрозливою, бо замість вирішення проблемних питань, що спонукають ув’язнених до протесту, адміністрації найчастіше вдаються до придушення такого опору, та ще й намагаються не виносити інформацію про резонансні події за межі установ.

Відсутність дієвого державного та громадського контролю за роботою установ Департаменту створює умови для вчинення службовими особами органів системи виконання покарань корупційних діянь та злочинів. Як відомо, одним із основних джерел надходжень заборонених предметів для осіб, що позбавлені волі, є співробітники цих установ. Однак, за останні 2 роки і 9 місяців адміністрацією пенітенціарних закладів було виявлено лише 113 недозволених зв’язків працівників установ з засудженими та їх родичами. Винні особи притягнуті до адміністративної відповідальності відповідно до закону «Про боротьбу з корупцією» та звільнені з органів ДДУПВП.

Потребує поліпшення фінансування Державної кримінально-виконавчої системи із держбюджету, яке тривалий час залишається недостатнім та в середньому становить лише 25-45% від нормативної потреби. На 2007 р. заплановано виділення суми у 1410,9 млн. грн., що забезпечить потреби на 51%.

Негативно вплинуло на стан справ те, що Кабінетом Міністрів України вчасно не були виконані вимоги ч. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» і не подані до Верховної Ради  зміни до деяких законодавчих актів щодо управління системою органів і установ виконання покарань.

Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності за підсумками виїзного засідання підготував проект рішення, яким, зокрема, пропонується:

-  започаткувати Концепцію державної політики розвитку кримінально-виконавчої служби, з метою поступового впровадження міжнародних стандартів та забезпечення відкритості для контролю з боку громадськості;

-  забезпечити належне фінансування для покращення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту;

-  утворити спеціалізований вищий навчальний заклад для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу кримінально-виконавчої служби;

-  забезпечити в повному обсязі створення робочих місць для засуджених в установах виконання покарань.

Планується ще ряд заходів, спрямованих на покращення ситуації у вітчизняній пенітенціарній системі, що, за умови втілення у життя, у кінцевому рахунку мусять поліпшити стан справ із дотриманням прав людини в установах виконання покарань.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори