MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Коментар щодо «Офіційного листа прес-служби Харківської міської ради» про позбавлення акредитації журналіста видання «Комерсант-Україна» Марії Спалек

21.02.2007   
Юрій Чумак, ХПГ
На даний момент, сам факт позбавлення акредитації ще юридично не відбувся. Але, якщо це стане підставою для недопуску журналістки Марії Спалек на публічні заходи, що відбуватимуться у цьому органі місцевого самоврядування, матиме місце незаконне й грубе порушення її права на доступ до інформації.

19 лютого 2007 року на сайті Харківської міської ради (http://city.kharkov.ua/) було розміщено «Офіційний лист прес-служби Харківської міської ради» в якому повідомлялося, що «харківський кореспондент газети «Комерсант-Україна» Марія Спалек позбавляється акредитації при Харківській міській раді відповідно до Положення про акредитацію працівників ЗМІ при Харківській міській раді».

На думку авторів цього «офіційного листа», «видання «Комерсант-Україна» наполегливо дезінформує жителів України щодо реформування житлово-комунального господарства в Харкові. Усі ці матеріали виходили з-під пера Марії Спалек та її київського колеги Олега Гавриша, котрі спільними зусиллями розповсюджували недостовірну інформацію». Прикладом такого поширення недостовірної інформації та, власне, приводом для позбавлення акредитації Марії Спалек, послугувала стаття «Сервіс знайшли надмірно нав’язливим» («Комерсант-Україна», № 26 від 19.02.2007 р.).

Не беручи до уваги в даному випадку механізм «реформування житлово-комунального господарства в Харкові», запроваджуваний міською владою, законність та обґрунтованість якого неодноразово ставилися під сумнів прокуратурою, Харківською облдержадміністрацією, Антимонопольним комітетом та іншими організаціями та установами, Харківська правозахисна група вважає за необхідне висловити правову оцінку самому фактові позбавлення акредитації представника засобу масової інформації.

Цей недвозначний крок міської влади Харкова викликав великий резонанс серед журналістської громадськості й створив небезпечний прецедент обмеження прав журналістів, свободи здійснення їх професійної діяльності та свободи вираження поглядів.

Як відомо, право на інформацію, так само як і свобода слова, є невід’ємним правом не тільки журналістів, але й будь-якого громадянина України. У ст. 2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначені загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації:

«Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України «Про державну таємницю» (підкреслення наше).

А ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації «пресу) в Україні», закріпила за журналістами право на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації та право відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами…

Таким чином, фактично всі журналісти мають право на доступ до інформації в органах місцевого самоврядування, в тому числі – і в Харківській міській раді. Але для того, щоб робота журналістів при владних установах була краще організована, законодавці закріпили інститут акредитації, який, за великим рахунком, більш необхідний для чиновників, ніж для самих представників мас-медіа. Хоча, при цьому накладає й певні зобов’язання на орган, що здійснив акредитацію.

Бо, згідно із законодавством, орган, при якому акредитовано журналіста, заздалегідь інформує його про важливі заходи, плани, організаційно сприяє виконанню ним професійних обов’язків, забезпечує стенограмами, протоколами та іншими матеріалами.

Норма частини 3 статті 3 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» передбачає, що «порядок допуску журналістів і технічних працівників до приміщення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, доступу до інформації та їх документів і технічних засобів визначається законодавством України і з урахуванням загального режиму (регламенту) роботи цього органу, умов і можливостей, які він має реально». І на підставі цього закону, лише «у разі порушення цього порядку» акредитація журналіста може бути припинена за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, при якому вони акредитовані.

Як нам відомо, з боку чиновників харківської мерії або працівників правоохоронних органів не надходило ніякої інформації щодо порушення порядку допуску до приміщень Харківської міської ради журналісткою Марією Спалек. Отже, цю підставу не можна вважати вагомою для позбавлення її акредитації.

Посилання на «Положення про акредитацію працівників ЗМІ при Харківській міській раді», нібито відповідно до якого журналістку позбавили акредитації, на нашу думку є недоречним, адже цей документ має занадто великий перелік підстав для скасування акредитації, який далеко виходить за межі українського законодавства. Зокрема, ч. 16 «Положення» передбачено, що «журналісти і технічні працівники засобів масової інформації можуть бути позбавлені акредитації Прес-службою у разі порушення ними: законів України, у тому числі тих, що регулюють діяльність засобів масової інформації; Регламенту Харківської міської ради; порядку допуску до приміщень Харківської міської ради; умов і загального режиму (регламенту) роботи Харківської міської ради та встановленого у Харківській міській раді порядку доступу до інформації та документів і технічних засобів; вимог професійної етики». На нашу думку, доречним у цьому списку є тільки зазначений у відповідному законодавстві порядок допуску до приміщень та доступу до інформації. Все інше є нагромадженням невмотивованих обмежень для діяльності журналістів. Особливо дивовижним виглядає остання теза про порушення вимог професійної етики. Цікаво, які саме чиновники прес-служби та за яким обґрунтуванням мусять встановлювати таке порушення?

Щоправда, стаття 27 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» дозволяє припиняти акредитацію «у разі перевищення журналістом своїх прав та невиконання обов’язків», не уточнюючи, яких саме. У ст. 26 цього Закону серед обов’язків журналіста значиться лише один пункт, на порушення якого, судячи з нечітких формулювань «офіційного листа», мабуть, і посилається прес-служба Харківської міської ради: «подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію».

Отже, можна дійти висновку, що прес-служба позбавила Марію Спалек акредитації за те, що, на їх думку, журналістка «Комерсанту-Україна» розповсюдила недостовірну інформацію.

Журналістці нарікають за повідомлення про те, що у своєму матеріалі вона оповістила про засідання урядового комітету з ПЕК, на якому начебто обговорювалась нова схема розрахунків за енергоносії у Харкові, яку, за інформацією неназваного джерела у прес-службі віце-прем’єра Клюєва, визнали недоцільною. На відміну від цього, прес-служба Харківської міської ради заявляє, що, за повідомленням прес-служби Клюєва, «засідання урядового комітету з питань розвитку галузей економіки у минулу п’ятницю не проводилось». У зв’язку з чим робиться безапеляційний висновок про те, що вся інформація у статті «Сервіс знайшли надмірно нав’язливим» не відповідає дійсності. 

Але, по-перше, матеріал щодо засідання урядового комітету готував київський кореспондент «Комерсанту-Україна» Олег Гавриш, а не Марія Спалек, і він є відповідальним за цю частину статті. По-друге, як відомо, керівництво газети підтвердило наявність в редакції диктофонного запису відповідних коментарів, які, за необхідності, воно може надати в якості доказу правдивості розповсюдженої інформації. І по-третє, хто дасть гарантію, що ми не маємо справу з офіційним єзуїтським словоблуддям, яке, дійсно,  має ознаки формальної правильності. Наприклад, журналіст не точно навів назву урядового комітету, а чиновники, вхопившись за це, повідомляють: мовляв, засідання такого комітету у п’ятницю не відбувалось... 

Слід розуміти, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає істині. Синонімами, які вживаються в українському законодавстві, є також терміни «не відповідає дійсності» та «неправдива». Чи була інформація, розміщена у статті «Сервіс знайшли надмірно нав’язливим» такою, що беззаперечно можна вважати недостовірною? Однозначну відповідь на це запитання може дати тільки суд. Втім, Харківська міська рад з позовом до газети «Комерсант-Україна» та її журналістки Марії Спалек не зверталася, на власний розсуд вирішивши проблему, що належить виключно до судової компетенції.

До того ж, позбавляючи акредитації кореспондента «Комерсанту-Україна», прес-служба порушила встановлений законодавством і своїм власним «Положенням про акредитацію працівників ЗМІ при Харківській міській раді» порядок інформування про це, який передбачає надсилання письмового повідомлення із зазначенням причин припинення акредитації самому журналістові та до редакції ЗМІ. Розміщений на офіційному сервері Харківської міської ради електронний лист офіційним повідомленням вважати ніяк не можна, а за словами Марії Спалек, відповідного письмового документу вона не отримувала.

Отже, на даний момент, сам факт позбавлення акредитації ще юридично не відбувся. Таким чином, в разі, якщо згідно з вищезгаданим «Положенням», про рішення позбавити акредитації Прес-служба повідомить Департамент, відповідальний за охорону Харківської міської ради, і це стане підставою для недопуску журналістки Марії Спалек на публічні заходи, що відбуватимуться у цьому органі місцевого самоврядування, матиме місце незаконне й грубе порушення її права на доступ до інформації.

Слід нагадати, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані не чинити на ЗМІ «будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати... Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантується».

Маємо нагоду попередити «гарячих голів» у Харківській міській раді, що, відповідно до ст 45-1 Закону України «Про інформацію», «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснювані посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою, тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України».

Вважаємо, що на сьогоднішній момент конструктивним кроком до виходу з цієї прикрої ситуації було б скасування неправомірного рішення (якщо воно, власне, існує не лише у вигляді Інтернет-листа) про позбавлення акредитації при Харківській міській раді кореспондента газети «Комерсант-Україна» Марії Спалек. А якщо посадові особи харківської мерії дійсно убачають, що мало місце розповсюдження недостовірної інформації, то вони можуть вдатися до відповідних правових засобів: вимагати оприлюднення в газеті «Комерсант-Україна» своєї відповіді, спростування, у крайньому випадку – звернутися до суду.

В іншому разі, таке нарочите й нецивілізоване покарання, як скасування акредитації, може бути розцінено як «показове пороття» неугодного журналіста за критику.

 

21.02.2007 р.

 

дивись також:

У Харкові застосували новий вид цензури

http://khpg.org/1171969417

 

Заява журналістської громадськості Харкова

http://khpg.org/1171987727

 

 Поділитися