MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Узагальнення нормативних актів щодо державної допомоги жертвам війниПравозахисні та медійні організації закликають звільнити політв’язня Владислава Єсипенка – спільна заяваЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 58-59/ Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.01.2021 ‒ 31.01.2021 Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 49–50 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 01.09.2020 ‒ 30.09.2020Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання. Огляд № 45 Найважливіші законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 15.06.2020 ‒ 26.06.2020 Короткий опис справ, що розглядалися Центром стратегічного захисту (ЦСЗ) ХПГ у другій половині 2020 рокуКримінальні провадження за статтею 111 КК України щодо журналістівКороткий опис справ, що розглядалися Центром стратегічного захисту (ЦСЗ) ХПГ у другій половині 2019 рокуЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 4 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 29.08.2019–02.09.2019 Частина 4Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 203 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.12.2018 – 07.12.2018Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 190 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.09.2018 – 07.09.2018Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 151 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 13.11.2017 – 17.11.2017Деякі міркування щодо Законопроекту № 5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної»Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 139 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 21.08.2017 – 23.08.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 130 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.06.2017 – 23.06.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 120 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.04.2017 – 14.04.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 108 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 16.01.2017 – 20.01.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 98 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 31.10.2016 – 04.11.2016Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 96 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 17.10.2016 – 21.10.2016Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 94 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.10.2016 – 07.10.2016

Обов’язок журналістської відповідальності

07.03.2007   
Олександр Зінченко, Незалежна медіа-профспілка України
Цей матеріал був підготовлений до «круглого столу» на тему «Свобода слова», що відбувся у Харкові 3 березня.

Проблема свободи слова взаємозалежна із проблемою обов’язку журналістської особистої і корпоративної відповідальності.

На цей день ми мусимо констатувати, що в українських ЗМІ існує проблема дотримання професійних стандартів. Вона дискредитує журналістську корпорацію в цілому, впливає на стан із свободою слова в Україні.

Причиною цього є сукупність об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Нажаль, на сьогодні відсутні дієві інструменти цехової солідарності, самоорганізації та саморегуляції. Тому, коли представник ЗМІ ігнорує принципи професіоналізму, професійної етики, не дотримується принципів збалансованості, точності, достовірності подачі інформації – він надає підстави для узагальнень на кшталт «другої найдавнішої» щодо усієї професії. З іншого боку журналістська корпорація не має, або не демонструє здатності до використання жодних важелів: ані правових, ані моральних, ані організаційних, – щоби позбавити подібних суб’єктів честі називати себе журналістом.

Друга складова проблеми професійності в журналістиці – стан ринку праці і політика медіа-менеджменту у цих теренах. Лишається неподоланним спрямування зусиль медіа-менеджменту на максимальне «здешевлення» журналістської сили. Зокрема йдеться про гонорарно-ставочну систему оплати журналістської праці, в результаті якої журналіст пише більше, але гірше. Результат – збільшується доля неперевіреної інформації, мутація інформації під час її ретрансляції журналістом. Наслідок – ускладнення доступу до інформації через справедливу пересторогу з боку постраждалих від непрофесіоналізму.

Більшість журналістів лишається незахищеними від внутрішньої цензури з боку засновників, причиною чого є, серед іншого, відсутність угоди про редакційну політику, тобто системи чітких і незмінних правил. Редакційна угода захищає редакційну свободу.

Виходом з цієї ситуації є активізація профспілкового руху в ЗМІ та законодавча регламентація діяльності Комісії з журналістської етики та її регіональних осередків. Дієвий цеховий контроль сприятиме зростанню авторитету роботи журналіста, як соціально значимого явища.

Свобода слова народжує обов’язок відповідальності.

 

(Викладені думки не є офіційною позицією проводу НМПУ)

 

Дивись також:

http://khpg.org/1173264933

http://khpg.org/1173268177

 

 Поділитися