пошук  
версія для друку
04.04.2007
джерело: www.helsinki.org.ua

Ви все ще довіряєте засобам масової інформації? Тоді ми йдемо до вас!

   

Марсель Лозинські в своєму фільмі „Як це робиться” розкаже, що є правдою, а що є медійними технологіями, які заставляють нас вірити в те, в що потрібно, щоб ми вірили.
Пан Даріуш мріє стати консультантом. Він вступає в політичне життя і його кар’єра обнадійливо розвивається. Ви бачите спонтанну поведінку героя? Це є нічим іншим ніж грою вивчених жестів, підходів, прекрасно структурованим танцем, в якому не можна змінити жодного руху.
Цей фільм є доказом не лише факту, як легко маніпулювати натовпом, але й того, що сам маніпулятор є не більше ніж лялькою, якою управляють жага влади за будь-яку ціну.
Глядач стає свідком процесу, як з звичайної людини за допомогою певних технологій та стратегій можна зробити політика.
Пан Марсель Лозинські, метр польської документалістики буде представляти свій фільм „Як це робиться” в кіноклубі КМА 5 квітня о 18:30.
Після презентації фільму про те, як ЦЕ робиться в Україні розкаже директор з розвитку видання „Телекритика” Костянтин Дорошенко.
Фільм Марселя Лозинського демонструється в рамках Четвертого міжнародного фестивалю „Дні документального кіно про права людини „Український контекст”.
В рамках Фестивалю відбудеться ретроспектива фільмів Марселя Лозинського, а також режисер проводитиме майстер-клас з ко-продукції для молодих українських режисерів.
Дві Лізи та їх права в документальному кіно

3 квітня демонструвався фільм Тараса Томенка „Ліза”, який посів друге місце на Берлінському фестивалі 2006 року. Героїня фільму – дівчинка на ім’я Ліза - живе на Майдані та всім бреше: про свого батька, якого насправді ніколи не бачила, та про свою мати, яка нібито її дуже любить і страждає від жорстокості інших. Вона, як і всі безпритульні діти, нікому не вірить і нікому не довіряє, тому весь час бреше.
Цей фільм є знаковим не лише для української документалістики, яка зараз переживає не кращі часи в Україні, але й для правозахисної спільноти. Адже цей фільм ясно демонструє як за допомогою візуального мистецтва можна не лише ставити питання дотримання прав людини, але й робити реальні кроки для вирішення окремо взятих проблем. Героїня цього фільму саме через зйомки в кіно змогла знайти сім’ю: талановита дівчинка зараз живе в дитячому будинку родинного типу, вчиться в школі, займається музикою та вивчає англійську. Її нові батьки є гарними педагогами, а також в неї з’явились нові сестри та брати, а головне – вона стала дійсно комусь потрібною. Весь цей позитив лишається поза фільмом, але він робить фільм дуже вагомим для правозахисників.
Фільм увійшов в конкурсну програму Фестивалю правозахисного журі, яке складається з відомих правозахисників Росії, Білорусі та України і яке вже почало свою роботу 2 квітня.
Тарас Томенко є відомим українським режисером, зокрема його картина „Пересохла земля” в 2000 році отримала нагороду за кращий короткий метр на Фестивалі в Каннах.
3 квітня крім перегляду фільмів присвячених темі прав дітей на Фестивалі буде працювати дитяче журі та відбуватись обговорення за участю Лариси Байди (МО Дитячий культурно-просвітницький центр) та Євгенії Павловою (Всеукраїнська фундація „Захист прав дітей”).
Крім фільма Тараса Томенка в цей день в Будинку кіно можна побачити ще один фільм з назвою „Ліза”, але російського режисера Павла Фаттахутдінова. А також фільми присвячені темі дітей: „Монолог про нелюбов” Валерія Барановського та „Чому білий птах з чорною ознакою” Павла Фаренюка.
Більш детальна програма Фестивалю на www.docudays.org.ua

Вікторія Онищенко
УГСПЛ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори