Доступ до інформації – перший крок до ефективної демократії (Резолюція)
31 березня у м. Запоріжжі відбувся семінар «Реалізація права на доступ до екологічної інформації. Теорія і практика». Організатор семінару – Еколого-гуманітарне об’єднання «Зелений Світ» у партнерстві із Харківською правозахисною групою, Інформаційним центром Української Екологічної Асоціації «Зелений Світ», Сєверодонецькою міською екологiчною асоцiацiєю «Зелений свiт» та «Зеленим Рухом Запоріжжя». Учасниками семінару були представники українських природоохоронних та правозахисних організацій, що працюють у проекті «Реалізація права на доступ до екологічної інформації», підтриманому Міжнародним Фондом «Відродження».
Як відомо, існує низка видів інформації, що безпосередньо стосується кожної людини, незалежно від громадянської активності та політичної позиції. Найактуальнішою для неї є інформація про стан соціального добробуту, безпеки, громадського здоров’я, а також – про стан довкілля. У кожній з цих сфер людина має певні права і засоби їхнього забезпечення. Якщо ж ми не маємо адекватної інформації про те, що влада робить у цих сферах, ми позбавляємося змоги повною мірою користуватися своїми правами.
Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Нині Україна є стороною понад 40 міжнародних природоохоронних конвенцій та протоколів до них. Серед міжнародних конвенцій особливе місце займає Оргуська конвенція «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля». Сама по собі Оргуська конвенція є ключовим пунктом у справі інтеграції ідеї прав людини та охорони довкілля, надзвичайно важливим компонентом національної та міжнародної правових систем, що закріплює право громадської участі в охороні довкілля, і насамперед – у доступі до інформації про його стан. Хоча від моменту ратифікації Оргуської конвенції Україною минуло 7 років, ефективної практики реалізації її вимог досі не налагоджено. Прийняті на виконання Оргуської конвенції нормативно-правові акти, на жаль, не відповідають духові та букві конвенції. Уряд України по суті ухилився від виконання міжнародних зобов’язань, штучно звузив можливості екологічного інформування громадян.
Усі ми є свідками того, що стан дотримання природоохоронного законодавства в Україні є незадовільним. Це відображається у незадовільному рівні оприлюднення екологічної інформації, практично – у відсутності державної екополітики, у масовому порушенні прав людини на безпечне довкілля, у рості захворюваності, пов’язаному з екологічними негараздами. Більшість промислових міст Донбасу, Придніпров’я, території Полісся, що зазнали забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1200 сільських населених пунктів України, що не мають джерел якісного питного водопостачання, а тому використовують привізну воду, можна обґрунтовано вважати зонами екологічного лиха. Формальне ставлення до вимог природоохоронного законодавства з боку влади, інформаційна непрозорість, неефективна діяльність державних контролюючих органів, заважають досягненню значного поліпшення стану довкілля та створюють перешкоди для участі громадськості у становленні дієвої екологічної політики. В той же час існує багато прикладів ігнорування органами владних повноважень інформаційних запитів громадян, що стосуються стану довкілля, застосування грифів обмежувального доступу до відповідних документів. Протягом двох років не створено «мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації», що було передбачено рішеннями Верховної Ради України та Уряду.
Відтак у рамках проекту «Реалізація права на доступ до екологічної інформації», силами громадських природоохоронних та правозахисних організацій планується проведення моніторингу стану доступу до екологічної інформації методами громадянського та медійного впливу, а також шляхом проведення інформаційно-освітніх заходів.
Діяльність, спрямовану на виконання положень Оргуської конвенції, зокрема щодо доступу до інформації, ми розглядаємо, як важливу складову у процесі встановлення режиму прозорості дій влади та покращення якості прийнятих нею рішень, як ефективний чинник загальної демократизації суспільства та захисту нашого конституційного права на безпечне довкілля.
На семінарі у Запоріжжі виступили з доповідями:
– співголова Харківської правозахисної групи, голова Правління Української Гельсінської Спілки з прав людини Євген Захаров (Базові принципи свободи інформації. Відповідність українського законодавства і практики у інформаційній сфері цим принципам. Типові види обмежень свободи інформації).
– адвокат, к. ю. н., викладач Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, консультант проекту «Реалізація права на доступ до екологічної інформації» з юридичних питань Вячеслав Якубенко (Юридичні аспекти захисту права на доступ до інформації. Процедура оскарження випадків відмов та ненадання інформації)
– керівник проекту, голова ЕГО «Зелений Світ» Олександр Степаненко (Поняття екологічної інформації. Основні положення національного законодавства про екологічну інформацію. План заходів за проектом «Реалізація права на доступ до екологічної інформації». Погодження пріоритетних тем, за якими надсилатимуться інформаційні запити.).
– керівник інформаційного центру УЕА «Зелений Світ» Сергій Федоринчик (Конвенція «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», механізми дотримання її положень. Стан реалізації положень Оргуської Конвенції).
Учасники семінару підтримали текст резолюції щодо необхідності доопрацювання законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію», винесеного Міністерством юстиції України на відкрите публічне обговорення.
Резолюцію надіслав керівник проекту проекту «Реалізація права на доступ до екологічної інформації», голова ЕГО «Зелений Світ» Олександр Степаненко.