пошук  
версія для друку
25.04.2007 | Юрій Чумак

24 квітня – п’ята річниця «Чугуївського протистояння»

   

24 квітня 2007 р. виповнилося рівно 5 років з того дня, коли населення невеликого міста Слобожанщини піднялося на захист свого вибору. Подіям, що увійшли в історію як «Чугуївське протистояння» була присвячена прес-конференція екс-мера Чугуєва, депутата Харківської обласної ради Анатолія Кваші, що відбулася у прес-центрі «Трибуна-ТВ».

5 років тому жителі Чугуєва переобрали А.П. Квашу міським головою – віддали за нього 58,85% голосів. Суперники, що користувалися підтримкою кучмівської вертикалі виконавчої влади, безнадійно відстали. Тоді влада, порахувавши, що в неї «усе схоплено й за все заплачено», вирішила проігнорувати думку народу й, використавши судове рішення, визнала вибір городян «недійсним». Підконтрольна міська виборча комісія 24 квітня 2002 р. «призначила» мером Чугуєва аутсайдера виборів – людину, що отримала підтримку всього 17% виборців. У відповідь на це тисячі чугуєвців вийшли на стихійний мітинг протесту, і перекрили на кілька годин міжнародну трасу Харків-Ростов. Вони заявили:

«Свій вибір мі зробили 31 березня 2002 долі, коли 11 тисяч мешканців Чугуєва проголосували за обрання міським головою Анатолія Павловича Кваші. Вибори відбувалися за умов надзвичайного тиску на виборців з боку окремих працівників Чугуївської районної адміністрації та партійних функціонерів. У хід пішло все – і погрози, і підкуп, і шантаж, і відверті наклепи на діючого міського голову й міську раду. І все це робилося з однією метою – провести на посаду міського голови свого ставленика.

Але люди втомилися боятися... Віра мешканців у те, що вони самі можуть приймати рішення – не дозволила реалізувати ці плани.

Намагаючись узяти реванш, використовуючи всі ті ж брудні методи, за допомогою «спритних» адвокатів, супротивники народу зуміли «протягнути» через суд рішення про відмову результатів виборів міського голови. Мі розцінюємо це як ляпас усім мешканцям Чугуєва. Це чергова ганебна спроба перетворити нас усіх на керований натовп.

Не можна безкінечно принижувати свій народ...

Ми закликаємо усіх жителів міста статі на захист своєї честі й законних прав.»

 

Потім відбувалися й пікет захисників будинку Чугуївської мерії, що тривав більше місяця, і численні мітинги, і піший похід у Харків, і пікетування Облдержадміністрації, і повторні вибори чугуївського міського голови (на яких А.П. Кваші заборонили балотуватися). Події ці ввійшли в історію як «Чугуївське протистояння» і були в центрі уваги вітчизняних та багатьох іноземних ЗМІ протягом понад 3-х місяців. На думку деяких політологів, фактично це була революція місцевого значення.

Вже після того були Мукачеве, Майдан, де процеси готувалися політтехнологами й управлялися досвідченими політичними бійцями. А у квітні 2002 р. у Чугуєві ініціатором захисту своїх прав виступила сама міська громада, що об’єднала представників різних громадських організацій і всіх політичних сил (за винятком прокучмівської «ЗаЄди»).

Між ситуацією місцевого масштабу п’ятирічної давнини й нинішньою політичною кризою в країні Анатолій Кваша вбачає певні паралелі. Як і тоді, сьогодні в Україні бал правлять прокучмівські політики, мета яких – узурпувати владу й підкорити собі розподіл всіх національних багатств і доходів країни. Їм залишилося зробити останній крок – відгородити депутатською ширмою від владних повноважень Президента – і момент бажаного ними свавілля «за-поняттями» наступить.

Тим більше, що можливості здійснення подібного сценарію сприяє, на думку А. Кваші, падіння громадської активності у суспільстві. У Чугуєві люди 5 років тому піднялися на боротьбу самі, добровільно, за покликом сумління. А зараз в Україні ідуть за тими, хто у змозі заплатити за стояння під політичними прапорами різних кольорів.

Крім того, послаблення системи місцевого самоуправління зводить нанівець демократичні засади, що їй притаманні. Як вважає Анатолій Кваша, ліквідація на місцевому рівні в Україні мажоритарної системи виборів, при якій голосують за певну особу, що балотується у виборчому окрузі, і перехід до пропорційної системи виборів, де голосують за партійні списки, знищило представницьку демократію на місцях де-факто.

На думку експертів з громадського центру «ДУМА», за таких умов слід шукати компромісний варіант. Було б логічним залишити право висування кандидатів на місцевому рівні за партіями й блоками, але при цьому здобувачі жаданих депутатських мандатів повинні змагатися між собою по округах, що дозволить не знеособлювати виборчий процес на місцях. Виборці, віддаючи свій голос, надаватимуть переваги не тільки певній ідеології, але й якостям кандидатів.

На запитання журналістів, що необхідно змінити для поліпшення ситуації у Чугуєві зокрема, та в Україні в цілому, Анатолій Кваша зауважив:

«Потрібно зробити кожне місто спільнотою людей, підняти паростки громади, громадської ініціативи та самосвідомості. Тоді прийде все інше – розвиток економіки та інвестиції, очищення від бруду та розбудова доріг, будівництво та нове виробництво...»

 

ФОТО: Юрій Чумак

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори