пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200713
04.05.2007
джерело: imi.org.ua

10 країн, де свобода друку погіршилася

Схожі повідомлення

Комітет захисту журналістів називає десятку найбільших ворогів преси у 1999 р.

Українська Гельсінська спілка з прав людини надрукувала книгу «Свобода релігії та віросповідання в Україні в контексті дотримання міжнародних стандартів з прав людини та основних свобод»

Команда Януковича заборонила друкувати і розповсюджувати газету “Свобода”

Міжнародні журналістські організації стурбовані зникненням Василя Климентьєва

Міжнародний комітет із захисту журналістів вимагає звільнити Уміду Ніязову

«Ми втратили єдиного репортера в цьому регіоні», - Комітет захисту журналістів

Свобода є, у друку слів стає все більше

Небезпечніше Росії для журналістів тільки Ірак і Алжир

Названо найнебезпечніші країни для блогерів і журналістів

Правозахисна організація “Комітет захисту журналістів” вважає, що Україна втрачає здобутки Помаранчевої революції у сфері свободи преси

   

Нічого не може бути простіше, ніж відібрати у суспільства свободу друку та інші громадянські свободи, як то доказує останній звіт щодо стану свободи слова, що його видав Комітет захисту журналістів(CPJ), правозахисна організація у Нью-Йорку.

Комітет захисту журналістів надрукував перелік 10 країн-ренегатів, де стан свободи преси погіршився упродовж останніх 5 років. Три країни, де справи перебувають у гіршому стані – Ефіопія, Гамбія та Демократична республіка Конго. Лідером у переліку є Ефіопія, де влада жорстоко переслідує приватну пресу, закриваючи газети та кидаючи за грати редакторів. Далі йдуть африканська країна Гамбія та Демократична республіка Конго, а також Росія та Куба.  

«Демократичний фундамент у Африці обмежений, коли йдеться про свободу друку», – каже виконавчий директор CPJ Джоел Саймон. – «Ці три африканські країни, наскільки вони є різними, заслуговували на позитивну оцінку в часи переходу до демократії, але зараз вони рухаються у зворотному напрямку у питаннях преси. Журналісти у Ефіопії, Гамбії та ДРК ув’язнюються, на них здійснюють напади, їх піддають цензурі, картина набагато більш гірша ніж та, що ми бачили декілька років тому».  

Комітет привертає увагу до того, що за цей рік стан свободи преси зазнав погіршення, і це матиме свій ефект на довгий строк.

Замикають перелік «10 країн-ренегатів» Пакистан, Єгипет, Азербайджан, Марокко та Таїланд. Усі ці країни-ренегати являють собою суміш відносно відкритих країн, де зараз вживають все більш репресивних засобів, та країн, де заборони є традиційними, де стан у якому працюють ЗМІ, значним чином погіршився. Країни, як Таїланд, Марокко вважалися лідерами у галузі свободи ЗМІ у своїх регіонах, але за п’ять останніх років ситуація погіршилася. Інші країни, як Куба, здавна були відомі, як країни де свобода друку утискалася, але останнім часом обмеження поширилися ще більше, ув’язнення, вигнання та переслідування стали широко розповсюдженими.

«Образ дій в усіх цих країнах викликає глибоке хвилювання, але швидкий регрес у країнах, де ЗМІ процвітали, показує лише, як легко можна відняти засадниче право на свободу друку», – додав Саймон. 

Влада замовчує критику, ув’язнюючи журналістів. Куба та Ефіопія є країнами, де журналістів більш за все кидали за грати упродовж останніх п’яти років. Марокко, країну, котру раніше у регіоні називали взірцем щодо дотримання свобод журналістів, зараз наближується до Тунісу, де більш за все порівняно з арабськими країнами засуджують журналістів до тюрми. Жорстокі напади на журналістів залишаються безкарними у більшості цих 10  країн. У Пакистані 8 журналістів було вбито за п’ять років, і лише у одній справі було проведено арешти за засудження винних. У Росії 11 журналістів було вбито за ці п’ять років, але жодна справа не була розкрита.  Судове переслідування стає все більш поширеним методом утиску свободи друку в більшості з цих 10 країн. У Єгипті проти журналістів було відкрито 85 кримінальних справ з 2004 по 2006. У ДРК та Азербайджані все більш випадків судового переслідування (що має на увазі кримінальну відповідальність) за наклеп. У Марокко судові процеси, що мають політичне підґрунтя, значним чином скоротили кількість відверто критичних ЗМІ.

Цензура та суворе медіа законодавство існує в більшості з цих країн. У Таїланді нова військова хунта видала вказівки, що застосовують широкомасштабну цензуру проти теле- та радіомовників. В Росії президент Путін підписав закон, що дорівнює критичне висвітлення до «екстремізму». Напади на пресу з боку влади частішають у Марокко та Єгипті.

 

1. Ефіопія. Політичний лідер: прем’єр-міністр Мелес Зенаві. Показники: кількість ув’язнень підвисилася з двох до 18. Десятки журналістів примушені втекти з країни. Лише у 2006 році влада заборонила 8 газет, примусила залишити країну двох іноземних журналістів, та заблокувала критичні веб-сайти. Ключовий факт: Лише декілька приватних газет виходять зараз друком. Усі вживають серйозну самоцензуру. 

2. Гамбія. Політичний лідер: Президент Яхія Джаммех. Показник: Редактора Дейду Хідара вбито у 2004 р. Редакція провідної газети «Independent» була жертвою підпалу, згодом закрита владою. Встановлено кримінальне переслідування за наклеп. Ключовий факт: 11 журналістів кинуто за грати у 2006 р.

3. Росія. Політичний лідер: президент Владимир Путін. Показники: Усі три загальнонаціональних телеканала зараз під державним контролем. 11 журналістів вбито за 5 років, жодної справи не розкрито. Кількість ув’язнених журналістів зросла з 1 до 3.Ключовий факт: Новий закон визначає як «екстремізм» публічну критику відносно осіб, що виконують державні обов’язки.

4. Демократична республіка Конго. Політичний лідер: президент Жозеф Кабіла. Показники: двох журналістів вбито з 2005 р. Напади стали частішими. Кількість карних процесів за наклеп – 9. Журналістів, котрих ув’язнили – 11.Ключовий факт: Лідери правозахисної організації «Журналісти у небезпеці» примушені переховуватися.

5. Куба. Політичний лідер: генерал Рауль Кастро Рус. Показники: 29 журналістів ув’язнено в 2003 році. 4 іноземних журналіста вигнали з території країни, після висвітлювання мітингу опозиції у 2005 р. Іншим 10 заборонили в’їзд до країни з часу, коли стан здоров’я Фіделя Кастро погіршився. Ключовий факт: Упродовж минулого року кількість випадків переслідування преси з боку влади помножилася.

6. Пакистан. Політичний лідер: президент Первес Мушарраф. Показники: 8 журналістів вбито за п’ять минулих років. Як найменш 15 журналістів було викрадено за цей час. Урядова служба безпеки допитує репортерів, котрі робили інтерв’ю з лідерами талібів. Ключовий факт: Є підозри, що саме управління розвід служби має відношення до цих викрадень.

7. Єгипет. Політичний лідер: президент Хосні Мубарак. Показники: Представники влади нападають на репортерів, що висвітлюють демонстрації. Редактор Реда Хелаль зник у 2003 р. Перший автор блогу засуджений до ув’язнення. У 2004 викрадено та вбито редактора Абделя Халіфа Канділя. Ключовий факт: Єгипетська організація захисту прав людини зазначає, що у період з 2004 по 2006 роки було відкрито 85 кримінальних справ проти преси.

8. Азербайджан. Політичний лідер: президент Ільхам Алієв. Показники: Редактора Ельмара Гусей нова вбито у 2005 р. Кількість кримінальних справ за наклеп зросла до 14. Ув’язнених журналістів – 5. Два провідних журналіста викрадено у 2006 році. Ключовий факт: Редактор Ейнула Фатулаєв отримав погрози, що його вб’ють, якщо він не припинить розслідування смерті Гусейнова.

9. Марокко. Політичний лідер: король Мохамед VI. Показники: Марокко наближається до Тунісу, країни, де журналістів кидають за грати більш, ніж в інших країнах в арабського світу. У Марокко трьох журналістів  засудили до ув’язнення. Влада не дає працювати трьом провідним журналістам, розпочавши судові процеси проти них, процеси мають політичне підґрунтя. Державні ЗМІ та влада закликають протестувати проти незалежної преси. Ключовий факт: Головному редактору Алі Лмрабету на 10 років заборонили займатися професією.

10. Таїланд. Політичний лідер: прем’єр-міністр Сураюд Чуланон. Показники: Нова військова хунта націоналізувала єдиний приватний телеканал та наказала радіоканалам транслювати новини, що їх підготували військові. Іноземні мовники не можуть згадувати колишнього прем’єра. Ключовий факт: Складено нову конституцію. Свободи журналістів не є гарантованими.

 

Комітет захисту журналістів, переклад ІМІ

 

Схожі повідомлення

Комітет захисту журналістів називає десятку найбільших ворогів преси у 1999 р.

Українська Гельсінська спілка з прав людини надрукувала книгу «Свобода релігії та віросповідання в Україні в контексті дотримання міжнародних стандартів з прав людини та основних свобод»

Команда Януковича заборонила друкувати і розповсюджувати газету “Свобода”

Міжнародні журналістські організації стурбовані зникненням Василя Климентьєва

Міжнародний комітет із захисту журналістів вимагає звільнити Уміду Ніязову

«Ми втратили єдиного репортера в цьому регіоні», - Комітет захисту журналістів

Свобода є, у друку слів стає все більше

Небезпечніше Росії для журналістів тільки Ірак і Алжир

Названо найнебезпечніші країни для блогерів і журналістів

Правозахисна організація “Комітет захисту журналістів” вважає, що Україна втрачає здобутки Помаранчевої революції у сфері свободи преси

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори