пошук  
версія для друку
22.05.2007 | Юрій Чумак

Суд встановив, що намети «Харків’янина» не загрожують громадському порядку

   

Київський районний суд Харкова 21 травня дозволив громадській організації «Харків’янин» встановлювати намети й вести збір підписів проти передачі в концесію харківських комунальних підприємств.

Позивачем виступав виконком Київського району Харкова, який звинуватив громадську організацію в порушенні так званих «червоних ліній», а також у тому, що агітаційні намети загрожують громадському порядку.

Проте, судді не знайшли доводи представників виконкому доречними, отже, вирішили, що у проведенні агітаційної кампанії з наметів ніякої загрози національній безпеці та громадському порядку немає (що, вочевидь, повинні були розуміти й занадто «пильні» чиновники).

Нагадаю, що Харківська міська рада цього року ухвалила рішення про передачу в концесію таких об’єктів інфраструктури, як «Харківкомуночиствод», КП «Вода», «Харківські теплові мережі», «Міськелектротранс» та «Харківський міжнародний аеропорт». Громадська організація «Харків’янин», яка вважає, що це рішення протирічить інтересам мешканців міста, виступила організатором підписної протестної кампанії.

Дзержинський районний суд Харкова у середині травня вже забороняв ГО «Харків’янин» до 20 травня встановлювати агітаційні намети. Заборона торкалася шести з восьми пікетів, розташованих на території Дзержинського району, встановлених поблизу станцій метро і зупинок, де проводилось опитування.

Тоді рішення суду ґрунтувалося на тому, що намети, у яких проводили анкетування та агітували проти передачі міських комунальних підприємств у концесію, буцімто встановлені «на забороненій території» – в межах так званих червоних ліній, які мають обмежувати спорудження кіосків, лотків чи інших об’єктів. Коментуючи це рішення суду, керівник організації «Харків’янин» Владислав Протаса услід зауважив, що в Харкові ще не визначені ці «червоні лінії», а працівник Дзержинського райвиконкому «навіть не змогла назвати, де саме розташовані намети, про знесення яких вона просила суд, на якій відстані від станцій метро вони встановлені, а самі намети називала будівлями і спорудами».

Таким чином, харківські суди спромоглися «народити» два протилежні рішення в однакових по суті справах, одного разу злякавшись «червоних ліній», а другого – ні.

Зазначу, що Закон України «Про планування і забудову територій» визначає, що «червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення».

Яким чином розташування агітаційних наметів (які, звісно, ніяк не є постійними СПОРУДАМИ) біля, за, або в межах червоних ліній може зашкодити реалізації права громадян на мирні збори – невідомо. Адже, згідно зі ст. 39 Конституції України, «обмеження цього права може встановлюватись судом і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей».

За словами лідера «Харків’янина», проти концесії вже підписалися 19 тисяч городян і це при тому, що далеко не все вирішуються залишати повні анкетні дані: прізвище, ім’я, по-батькові й адресу проживання.

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори