пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200716
05.06.2007 | Олексій Свєтіков

Сутінкові зони української регіональної влади

   

Інформаційно найбільш закритими є регіональні органи влади Києва й східних областей України. Проте, і на Заході ситуація не багато краща. Але причини такої закритості, схоже, сильно різняться по регіонах.

Такий висновок може бути зроблений за результатами першого етапу проекту, що виконує група із 23 екологічних громадських організацій, під час виконання якого були подані інформаційні запити в облдержадміністрації, апеляційні суди й державні судові адміністрації у всіх областях України (крім Кіровоградської). А також у республіці Крим (включаючи Раду Міністрів) і в місті Києві (включаючи міськадміністрацію). Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У апеляційних судів запитували відомості про перегляд в апеляційному порядку адміністративних справ, які є звітною інформацією й включаються в обов’язкову державну статистичну форму 22-А. У судових адміністрацій запитували аналогічні відомості, але стосовно розгляду адміністративних справ у місцевих судах (у відповідності до статформи 2-А). Судова статистика була потрібна для досягнення однієї із цілей проекту: для підготовки незалежного (від державних органів) експертного висновку про ефективність адміністративної юстиції України як засобу захисту прав людини. У тому числі - прав екологічних. Зрозуміло, що в розрізі регіонів.

У облдержадміністрацій запитували узагальнені дані про звернення громадян, що надійшли в 2006 році в ці органи, з групуванням їх за предметами звернень. Це теж є звітною інформацією, її не може не бути в наявності. У проекті на підставі цих відомостей передбачалося підготувати експертний висновок про загальну кількість суперечок, що виникають у сучасному українському суспільстві, і дотичних прав людини. Включаючи екологічні права.

У запитах пропонувалося надати інформацію письмово або електронною поштою. В останньому випадку гарантувалося, що держорган отримає письмове підтвердження, що запитана інформація надана.

Зміст інформзапитів, які подавалися в регіональні органи влади різних областей, був однаковим. І те, що результати реагування на них були різними, свідчить лише про різне відношення до законів України з боку високопоставлених регіональних посадовців.

Усього було спрямовано 74 інформаційні запити.

На 44 з них (59,5 %) були отримані відповіді, що містили усю запитану інформацію. У тому числі в 41 випадку були отримані (звичайною або електронною поштою) копії відповідних статистичних форм або їх компіляція,  у двох - посилання на офіційні Інтернет-сайти, що містили запитані дані. А з Луганської  облдержадміністрації зателефонували й продиктували дані звіту зі звернень громадян.

В 7 відповідях (9,5 %) містилися не всі запитані, а лише окремі дані. Або інші відомості, а не ті, які запитувалися. Що не дозволяло використовувати їх для експертних висновків. Унікальною була відповідь, отримана з апеляційного суду Донецької області: статформа 22-А, що спеціально була змінена шляхом вилучення з неї частини інформації. А саме відомостей про кількість суддів, чиї рішення були скасовані апеляційним судом. Про вилучення цієї інформації організацію-заявника повідомили в супровідному листі.

Було отримано також 6 відповідей (8 %), у яких органи влади відмовили надати інформацію, що запитувалася. З різною аргументацією. Всі такі відповіді прийшли з апеляційних судів. Нарешті, в 17 випадках держчиновники скористалися найбільш традиційним для бюрократії прийомом - не відповіли на запити зовсім.

Більше інших використовують останній прийом чиновники київського обласного й міського рівнів, які на 6 запитів у сумі підготували єдину змістовну відповідь. Інші - проігнорували. Правда, голова апеляційного суду Київської області особисто зателефонував в організацію, що запросила інформацію (інформцентр УЕА «Зелений світ»), і чесно сказав: «Відповіді не чекайте».

Ухиляння як засіб спілкування зі співгромадянами залишається досить популярним і серед чиновників західноукраїнських областей: кожний третій посланий їм запит залишився без будь-якої відповіді. Зате з 16 відповідей, які були отримані, 15 були повними. Точніше, в усіх випадках були прислані копії статформ. Причому в 5-ти випадках найпростішим шляхом - по e-mail. І лише відповідь із Тернопільської облдержадміністрації була результатом особистої творчості. Правда, стосувався не тієї інформації, яку запитували. У цілому регіональні влади Західної України не дуже законослухняні при наданні громадянам інформації про свою діяльність, було задоволено лише 63 % запитів.

Ще гірше ситуація на сході, де на 15 відісланих запитів було отримано тільки 7 змістовних відповідей (47 %). І хоча місцеві чиновники проігнорували тільки один запит (Харківська облдержадміністрація), однак в 4-х випадках у відповідях містилася відмова  надати інформацію (Луганський, Дніпропетровський, Харківський та Запорізький апеляційні суди) і ще в 3-х випадках (Донецька й Запорізька облдержадміністрації та Донецький апеляційний суд) були надані не ті відомості, що запитувалися.

Зазначимо, що з 25 регіональних центрів на 5 східних довелося 4 з 6 випадків офіційної відмови в наданні інформації, і 3 з 7 випадків надання не тієї (або не повної) інформації, що запитувалася. А оскільки запитувалася звітні дані, що маються в наявності, то підготовка відповідей з неповною інформацією вимагає багато більше часу й сил, ніж просте копіювання й відсилання наявних статформ. Що дає підставу для висновку про різну природу інформаційної закритості Заходу  й Сходу України.

Якщо на Заході інформацію на запити не надають через традиційне чиновницьке нехлюйство (плюс явне зловживанням правом на інформзапити з боку третього сектору, коли такі запити подаються виключно з мотивів відпрацювання грантових коштів), то на Сході в такий спосіб «регулюють» інформаційні потоки. Представники східних еліт готові витрачати додаткові час і ресурси, щоб тільки відомості про їхню діяльність або не потрапляли в третій сектор, або надходили туди в «потрібному» вигляді.

Найкраща в Україні ситуація з доступом громадськості до інформації була зафіксована в даному проекті для областей півдня (82 % змістовних відповідей) та центра (67%) України. Серед регіонів повні відповіді на всі три інформзапити були отримані від органів влади Сумської, Хмельницької, Чернівецької, Херсонської й Вінницької областей, а також республіки Крим. Жодного відповіді на запити не надійшло з Київської області.

У Луганській області було отримано дві повні  відповіді на інформаційні запити Сєверодонецького «Зеленого звита». Але ... з певним примусом. Так, Луганське теруправління судової адміністрації спочатку в наданні інформації відмовило, і надало її тільки після скарги екологістів у Київ. Облдержадміністрація інформацію надала після тижневих переговорів за телефоном. Відмовили в наданні інформації в апеляційному суді Луганської області, з останнього випадку подані судові позови.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори