пошук  
версія для друку

Зайцев проти України

   

Європейський суд з прав людини

Друга секція

УХВАЛА

Заява № 35279/03

Подана ОЛЕКСІЄМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ ЗАЙЦЕВИМ

проти УКРАЇНИ

Європейський суд з прав людини (друга секція) 27 вересня 2005 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

П. Ж.-П. Коста, Голова,

П. І. Кабрал Баррето,

П. В. Буткевич,

П. М. Угрехелідзе,

Пані А. Мулароні,

Пані Е. Фура-Сандстрьом,

Пані Д. Йочієнє, судді,

та пані Доллє, Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 6 жовтня 2003 року,

враховуючи рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

враховуючи зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення виносить таке рішення:

ФАКТИ

Заявник, п. Олексій Володимирович Зайцев, є громадянином України, який народився 1962 року, та проживає в м. Макіївці, Україна.

Обставини справи

Факти у цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

Рішенням від 27 червня 2001 року суд Гірняцького району м. Макіївки зобов’язав колишнього працедавця шахту “Холодна Балка” (державне акціонерне товариство) сплатити заявнику 31 938, 73[1] грн. в якості одноразової виплати.

Листом від 7 серпня 2003 року після того, як було встановлено, що 100 % акцій шахти належало державі, заступник начальника обласного управління юстиції повідомив заявнику, що закон України № 2864-ІІІ „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” (вступив в силу з 26 грудня 2001 року) забороняв реалізацію майна підприємств, 25% або більше акцій яких належали державі. Крім того, він повідомив про перебіг процедури банкрутства.

Ухвалою від 20 жовтян 2003 року внаслідок злиття шахти з іншим товариством в єдине державне підприємство “Макіїввугілля” суд Гірняцького району зобов’язав останнє  сплатити заявнику сумму, присуджену йому рішенням суду від 27 червня 2001 року.

Листом від 9 лютого 2004 року заступник начальника обласного управління юстиції повідомив, що банківські рахунки шахти були арештовані та що вимоги кредиторів були задоволені в порядку черговості в міру надходження коштів на її рахунок.

За повідомленням Уряду-відповідача в 2001 та 2004 роках товариство-боржник виплачувало заявнику частинами суми, присуджені йому рішеннями суду. 20 жовтня 2004 року рішення, винесене на користь заявника було виконано повністю.

СКАРГА

Посилаючись здебільшого на п. 1 статті 6 Конвенції, заявник скаржиться на невиконання рішення суду, винесеного на його користь.

ПРАВО

  9 вересня 2004 року Суд вирішив направити на комунікацію скаргу заявника Уряду-відповідачу. Уряд подав свої зауваження 6 грудня 2004 року. 3 січня 2005 року зауваження Уряду-відповідача були направлені на комунікацію заявнику для того щоб, останній міг подати у свою чергу його зауваження до 7 лютого 2005 року.

  Через відсутність відповіді зі сторони заявника секретаріат Суду надіслав йому 9 березня та 23 травня 2005 року два рекомендовані листи, якими поінформував його про те, що у випадку відсутності відповіді з його сторони, до 11 квітня й 23 травня 2005 року відповідно, Суд може вирішити, що він вже не має на меті підтримувати свою заяву та вирішить викреслити її з реєстру. 4 червня 2005 року заявник отримав лист секретаріату від 23 травня 2005 року. Жодної відповіді  на цю кореспонденцію не було надано.

  Суд дійшов висновку, що заявник більше не підтримує свою заяву у сенсі підпункту а) п. 1 статті 37 Конвенції. Крім того, він вважає, що немає жодних інших обставин, передбачених Конвенцією, які стосуються дотримання прав людини і вимагають продовження розгляду цієї заяви у сенсі п. 1статті 37 in fine Конвенції Отже, розгляд заяви згідно з п. 3 статті 29 Конвенції закінчується.

З ЦИХ ПІДСТАВ, СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує вилучити заяву з реєстру.

С. Доллє    Ж.-П. Коста

Секретар секції    Голова секції


[1] Приблизно 5 136 ЄВРО.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори