пошук  
версія для друку

Бахур проти України

   

П’ЯТА секція

УХВАЛА

Заява № 26988/04

Подана

русланом вікторовичем бахуром

проти УКРАЇНИ

Європейський суд з прав людини (п’ята секція) 6 червня 2006 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П. Лоренцен /P. Lorenzen/, Голова,

п. К. Юнгвірт / K. Jungwiert/,

п. В. Буткевич /V. Butkevych/,

пані M. Цаца-Ніколовська /M. Tsatsa-Nikolovska/,

п. Р. Маруст /R. Maruste/,

п. Дж. Боррего  /J. Borrego Borrego/,

пані Р. Єгер /R. Jaeger/ судді,

та пані С. Вестердік / C. Westerdiek/, Секретар секції,

 

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 12 липня 2004 року,

беручи до уваги рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

беручи до уваги надані декларації щодо досягнення мирового врегулювання у справі,

враховуючи зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення виносить таке рішення:

ФАКТИ

Заявник, п. Руслан Вікторович Бахур, є громадянином України, який народився 1973 року, та проживає в м. Житомир, Україна. Уряд України (далі-Уряд) був представлений Уповноваженими пані В. Лутковською та п. Ю. Зайцевим, а також пані І.Шевчук, Директором Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Факти у цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

29 листопада 2001 року Богунський районний суд м. Житомира виніс рішення на користь заявника та присудив пані В. виплатити йому 2 248 гривень. Це рішення залишилося невиконаним.

22 травня 2002 року за скаргою заявника той самий суд наказав Відділу  Державної виконавчої служби виконати рішення.

Оскільки пані В. померла та рішення залишилося невиконаним, у жовтні 2002 року заявник подав заяву проти Державної виконавчої служби, вимагаючи компенсацію моральної шкоди через невиконання рішення.

22 грудня 2003 року суд рішенням Богунського районного суду скаргу було задоволено та присуджено до виплати компенсацію в розмірі 1 500 гривень.

17 лютого 2004 року Відділ Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції відкрив виконавче провадження. Однак, це рішення також залишається невиконаним. 26 березня 2004 року ВДВС повернув постанову про виконання рішення, посилаючись на те, що на такі види виплат коштів не передбачено.

3 квітня 2004 року заявник оскаржив це рішення до Богунського районного суду. 5 липня 2004 року Богунський районний суд скасував рішення та призначив відкриття нового виконавчого провадження.

СКАРГА

Заявник скаржиться на порушення п. 1 статті 6 Конвенції з огляду на тривале невиконання рішення від 22 грудня 2003 року, винесеного на його користь. Він надалі скаржиться на порушення його прав власності відповідно до статті 1 Першого протоколу.

ПРАВО

14 лютого 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію підписану заявником:

«Я, Руслан Вікторович БАХУР, зазначаю, що Уряд України готовий сплатити заборгованість за рішенням суду, яка досі мені належить, а також сплатити мені еx gratia суму у розмірі 1 000 євро (тисяча євро) з метою досягнення мирової угоди у зазначеній вище справі, яка на даний час розглядається Європейським Судом з прав людини.

Сума в розмірі 1 000 євро (тисяча євро) буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день виплати та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до статті 37 § 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на названу суму нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Я приймаю цю пропозицію та у подальшому відмовляюсь від будь-яких скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві. Я заявляю, що прийняття цієї пропозиції означає остаточне вирішення цієї справи.

Ця декларація укладена в рамках мирової угоди, яке було досягнуто між Урядом та мною.»

13 лютого 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію від Уряду:

«Я, Ірина Шевчук, Директор Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав людини та основних свобод, заявляю, що Уряд України пропонує виплатити Руслану Вікторовичу Бахуру заборгованість за рішенням суду, яка досі йому належить, а також виплатити йому ex gratia суму у розмірі 1000 євро (тисяча євро) з метою досягнення мирової угоди у зазначеній вище справі, яка на даний час розглядається Європейським судом з прав людини.

Сума в розмірі 1 000 євро (тисяча євро) буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день виплати та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до статті 37 § 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. В разі неспроможності сплатити цю суму протягом трьохмісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.»

Суд приймає до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду скарги (in fine пункт 1 стаття 37 Конвенції). Відповідно п. 3 статті 29 Конвенції не може більше застосовуватись до цієї справи і справа має бути викреслена із реєстру справ. 

З ЦИХ ПІДСТАВ, СУД одностайно

Постановляє  вилучити заяву з реєстру справ.

Клаудія Вестердік  Пеер Лоренцен

/Claudia Westerdiek/  /Peer Lorenzen/

Секретар секції    Голова секції

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори