пошук  
версія для друку

Слободанюк проти України

   

П’ЯТА секція

УХВАЛА

Заява № 20103/05

Подана

григорієм Євсійовичем слободанюком

проти УКРАЇНИ

Європейський суд з прав людини (п’ята секція) 6 червня 2006 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

П. П. Лоренцен /P. Lorenzen/, Голова,

П. К. Юнгвірт / K. Jungwiert/,

П. В. Буткевич /V. Butkevych/,

Пані M. Цаца-Ніколовська /M. Tsatsa-Nikolovska/,

П. Р. Маруст /R. Maruste/,

П. Дж. Боррего Боррего /J. Borrego Borrego/,

Пані Р. Єгер /R. Jaeger/ судді,

та пані С. Вестердік / C. Westerdiek/, Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 17 травня 2005 року,

враховуючи рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

враховуючи надані декларації щодо досягнення мирного врегулювання у справі,

враховуючи зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення виносить таке рішення:

ФАКТИ

Заявник, п. Григорій Євсійович Слободанюк, є громадянином України, який народився 1942 року та проживає в м. Вугледар, Донецької області,  Україна. Уряд України (далі-Уряд) був представлений Уповноваженими пані В. Лужковською та п. Ю. Зайцевим, а також пані І.Шевчук, Директором Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Факти у цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

Заявник звернувся до Вугледарського міського суду з позовом про виплату компенсації з ГАОА шахта “Южнодонбаська №1”. Рішенням від 31 серпня 2001 року суд присудив заявнику 14 267,87 грн.[1]  

У жовтні 2001 року Відділ державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження. Однак, рішення винесене на користь заявника так і не було виконано.

У грудні 2004 року Донецьке обласне управління юстиції повідомило заявника, що виконавче провадження у його справі все ще триває.

СКАРГА

Заявник скаржиться по суті  п. 1 статті 6 Конвенції стосовно невиконання рішення, винесеного на його користь. Він також скаржиться на порушення п. 1 Протоколу першого щодо порушення його майнових прав.

ПРАВО

5 травня 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію підписану заявником:

«Я, Григорій Євсійович Слободанюк, зазначаю, що Уряд України готовий сплатити залишок заборгованості за рішенням суду, який досі мені належить, а також сплатити мені еx gratia суму у розмірі 2 100 ЄВРО (дві тисячі п’ятсот ЄВРО) з метою досягнення дружнього врегулювання у зазначеній вище справі, яка на даний час розглядається Європейським Судом з прав людини.

Сума в розмірі 2 100 ЄВРО (дві тисячі сто ЄВРО) буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день виплати та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про (винесення ухвали Судом відповідно до п. 1 ст. 37)  Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Після сплину вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на названу суму нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Я приймаю цю пропозицію та у подальшому відмовляюсь від будь-яких скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві. Я заявляю, що прийняття цієї пропозиції означає остаточне вирішення цієї справи.»

Ця декларація укладена в рамках дружнього врегулювання, яке було досягнуто між Урядом та мною.

24 лютого 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію від Уряду:

«Я, Ірина Шевчук, Директор Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, заявляю, що Уряд України пропонує виплатити Григорію Євсійовичу Слободанюку залишок заборгованості за рішенням суду, який досі йому належить, а також виплатити йому ex gratia суму у розмірі 2 100 ЄВРО (дві тисячі сто ЄВРО) з метою досягнення дружнього врегулювання у зазначеній вище справі, яка на даний час розглядається Європейським судом з прав людини.

Сума в розмірі 2 100 ЄВРО (дві тисячі сто ЄВРО) буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день виплати та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про (винесення ухвали Судом відповідно до п. 1 ст. 37)  Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В разі неспроможності сплатити цю суму протягом трьохмісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.»

Суд приймає до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду скарги (in fine пункт 1 стаття 37 Конвенції). Відповідно п. 3 статті 29 Конвенції не може більше застосовуватись до цієї справи і справа має бути викреслена із реєстру справ. 

З ЦИХ ПІДСТАВ, СУД ОДНОГОЛОСНО

Постановляє вилучити заяву з реєстру справ.

Клаудія Вестердік  Пеер Лоренцен

/Claudia Westerdiek/  /Peer Lorenzen/

Секретар секції    Голова секції


[1] Близько 2 916,88 Євро

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори