48 годин Ніна Карпачова провела в СІЗО
Уповноважений з прав людини разом з групою фахівців свого Секретаріату та представниками ЗМІ 27 липня 2007 року провела чергову перевірку Київського слідчого ізолятора. Моніторинг дотримання прав осіб, які перебувають під вартою, було здійснено у рамках «візиту без попередження» відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та вимог ратифікованого Україною Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань.
Були перевірені всі корпуси, де тримаються неповнолітні, жінки, підслідні, підсудні, а також засуджені до довічного увязнення. Ретельно вивчалися питання умов тримання, матеріально-побутового забезпечення, надання медичної допомоги, стану правопорядку в установі, поводження персоналу з увязненими тощо. Омбудсман особисто зустрілася з-понад 80 увязненими – громадянами України, Росії, Грузії, Білорусі та інших держав. При цьому особлива увага приділялася дотриманню права на захист, доступ до інформації, надання щоденних прогулянок, побачення з рідними, отримання передач, праву на листування, у тому числі з Уповноваженим з прав людини.
Омбудсман зазначає, що з часу останніх перевірок відбулися певні позитивні зрушення у забезпеченні основоположних прав осіб, які перебувають в умовах ізоляції від суспільства. Зокрема, у більшості камер поліпшився санітарний стан, відгороджено туалетні кабінки, стало чистіше, охайніше, всюди працюють радіоточки. З допомогою родичів увязнених установлені, де є можливість, телевізори, нині немає проблем з отриманням без обмежень передач, наданням побачень. На вимогу Уповноваженого подолано проблему, за розвязання якої тривала боротьба з 1998 року, – нарешті зняті з вікон так звані горезвісні баяни, в результаті чого у камерах побільшало так потрібного людям світла та повітря. Загалом слідчий ізолятор став більш відкритим для суспільства, засобів масової інформації, представників релігійних організацій.
Водночас за результатами моніторингу Омбудсман вкотре наголошує на наявності порушень прав осіб, які тримаються у Лукянівському слідчому ізоляторі та справедливо скаржаться на приниження їхньої людської гідності через неналежні умови тримання. Це повязано передусім зі значною скупченістю в камерах. Понад 200 осіб не забезпечені установленою законом нормою жилої площі, в деяких камерах тримається майже по 40 осіб, а в окремих з них усупереч визначеним законом 2,5 квадратних метра на одного увязненого припадає менше 1 квадратного метра жилої площі.
Дуже важко увязненим переносити нестерпну спеку в старому так званому Катерининському корпусі. Частково розвязати проблему розміщення вязнів дасть змогу завершення будівництва нового корпусу в рамках реалізації українсько-швейцарського проекту. Омбудсман, оглянувши новобудову, встановила, що будівництво на межі зупинення через неналежне фінансування українською стороною.
Уповноважений вважає, що, як і раніше, однією з причин переповнення СІЗО є не виважений підхід суддів до обрання альтернативних запобіжних заходів та видів покарання.
Кардинальних змін потребують і норми законодавства щодо декриміналізації статей, повязаних насамперед із засудженням за вживання наркотичних засобів. На думку Ніни Карпачової, хворих треба лікувати, а не тримати за ґратами. Особливо це стосується неповнолітніх, оскільки, як засвідчують зустрічі з ними, у Київському слідчому ізоляторі вони здебільшого тримаються за скоєння незначних злочинів (крадіжки, наркоманію). Загальна причина цього – бідність українських родин. Як зазначила під час зустрічі з Уповноваженим з прав людини в камері одна з дівчат, вона змушена була красти, аби щось купити поїсти та у щось вдягтися.
Надто пекучою залишається проблема поширення серед увязнених, персоналу та навіть адвокатів, слідчих захворюваності на туберкульоз. Нині ці показники у Київському та інших СІЗО удвічі вищі, ніж у виправних колоніях України. На жаль, як і раніше, в центрі столиці України до СІЗО приймають хворих на активну форму туберкульозу, при цьому повноцінного лікування вони там не можуть отримати.
Уповноважений вважає, що серйозний поштовх до розвязання цих та інших нагальних проблем повинна дати реалізація спеціальної Державної програми покращення умов тримання увязнених.
Запобіганню брутальним порушенням прав увязнених має сприяти й неухильне дотримання процесуальних строків перебування їх під вартою, розумних термінів розгляду кримінальних справ судами.
Ніна Карпачова переконана, що однією з причин та умов невідповідності реального стану справ у СІЗО міжнародним стандартам є також труднощі з підбором та підготовкою кадрів персоналу, правовим та соціальним його захистом, непрестижністю цієї професії в нашому суспільстві. Звідси ізолятор майже на 20 відсотків неукомплектований кадрами. Заробітна плата в Лукянівському СІЗО молодшого і середнього начальницького складу становить всього 700 гривень.
Ці та інші недоліки призводять також до ускладнення оперативної обстановки в СІЗО, напруження в середовищі увязнених, наслідком чого стали надзвичайні події у липні цього року. Йдеться про два вбивства вязнів співкамерниками (Омбудсман проводить за цими фактами власне розслідування, зустрілася з підозрюваними та персоналом СІЗО, про що – у наступному прес-релізі).
За підсумками перевірки Київського СІЗО Омбудсман дала інтервю засобам масової інформації. А керівництву СІЗО, Державного департаменту України з питань виконання покарань та його управлінням в місті Києві та Київській області доручено здійснити комплекс конкретних заходів щодо усунення порушень конституційних прав і свобод увязнених. Реалізацію цих заходів взято Уповноваженим на особливий контроль.
27 липня 2007
Прес-служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини