Екологія в Україні хороша, погана – екологічна ситуація

Про це заявила 1-й заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко на прес-конференції, що відбулась 6 вересня у Харківському прес-клубі.

«Екологія – це наука, – підкреслила пані Тимочко, – і науковий потенціал цієї галузі в Україні, завдяки діяльності вчених та активістів громадських організацій, є досить потужним». Втім, екологічний стан довкілля погіршується з кожним роком. І головною причиною такого становища представники Всеукраїнської екологічної ліги вважають низький рівень екологічної свідомості громадян України, як чиновників та власників підприємств-забруднювачів, так і широкого кола населення нашої держави.

«В Україні відчутним став тотальний наступ бізнесу на природу», – зазначила 1-й заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, і на підтвердження своїх слів навела такі приклади:

-  намагання бізнес-структур пролобіювати будівництво газогіну через Ялтинський заповідник (цю загрозу вдалося відвести, завдяки зусиллям Всеукраїнської екологічної ліги та інших екологічних та правозахисних організацій);

-  будівництво автобану Київ – Одеса, що, за словами Т. Тимочко, повністю зруйнувало навколишню екосистему;

-  нещодавнє ганебне рішення Київської міської ради, яка зменшила розміри ландшафтного заказника «Жуків острів» у 8 разів, передавши решту земель під будівництво та господарчі цілі різних структур.

Як кричущий зразок некомпетентної поведінки згадала Тетяна Тимочко нещодавній інцидент із фосфорною катастрофою на Львівщині. Тоді жоден науковець з Інституту органічної та неорганічної хімії Національної Академії наук України не був залучений до ліквідації цієї аварії, втім, як і жоден фахівець з громадського екологічного сектору. Тим часом «героїчний прапорщик та героїчний міністр неправильно гасили фосфор», що, за словами Т. Тимочко, призвело до значної шкоди навколишньому природному середовищу.

Тому, одним із основних напрямків своєї діяльності громадська організація обрала діяльність щодо формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян. На цьому шляху одним із визначних досягнень є підготовка та випуск безпрецедентного у світовій практиці видання – «Екологічної енциклопедії», 1-й том якої вийшов минулого року, а 2-й якраз і презентували у Харкові Тетяна Тимочко та голова Харківської обласної організації Ліги Сергій Размєтаєв.

Також на прес-конференції було представлено фактологічно насичені й наглядні мапи «Україна: еколого-економічна збалансованість території» та «Екологічна ситуація та стан питних вод України», розроблених фахівцями організації на підставі інформації, отриманої з офіційних джерел та ЗМІ. За бажанням, наклавши ці мапи на місцевість, де ви мешкаєте, можна дізнатись про стан природно-екологічного потенціалу території, забрудненості води та повітря, фактично – про те, чим ми дихаємо та що ми п’ємо. А від цього, в кінцевому рахунку, залежить наше здоров’я та здоров’я наших дітей – підкреслила пані Тимочко.

А С. Размєтаєв зауважив, що 80% всіх хвороб, за даними ВОЗ, у тій чи іншій мірі зумовлені низькою якістю води, яку люди споживають. Продовжуючи цю тему, він зазначив, що в усій Україні на сьогоднішній день колодязна вода хоча б за одним показником не відповідає прийнятим стандартам. Це викликано тим, що із року в рік постійно зростає кількість забруднених поверхових вод, через збільшення стоків підприємств, копалень, заводів.

Не сприяє покращенню ситуації з питною водою й те, що якість бутильованої води взагалі важко проконтролювати, адже, за словами завідувача лабораторії мікробіологічних проблем водогосподарських споруд «УКРВОДГЕО» Валентини Юрченко, в Україні зараз немає державних стандартів щодо води, яку розливають у пляшки.  

Журналістам були представлені матеріали досліджень якості питної води у Харківській області, які, на жаль, не дозволяють вважати будь-яку воду повністю придатною до вжитку. На думку В. Юрченко, найкращою є водопровідна вода, втім, за її ж словами, ця рідина є несмачною. Добавлю від себе – від тієї води тхне хлором та часто-густо в ній присутні домішки іржі з водопровідних мереж, що не ремонтувалися десятиліттями.

Отже, як завжди, вибір за нами – пити чи не пити, і, якщо пити (адже, без води життя є неможливим) – то що? Щоправда, за таких умов виходить, що альтернатив багато, а якісної та смачної води – немає.

ФОТО Юрія Чумака