пошук  
версія для друку
30.10.2007 | Юрій Чумак

ЗМІ проти тероризму

   

25 жовтня 2007 року Центр соціально-економічних досліджень «Діаматік», Харківська обласна державна адміністрація, за підтримки Центру інформації і документації НАТО в Україні провели у Харківському національному університеті ім. Каразіна круглий стіл на тему «ЗМІ проти екстремізму і тероризму. Євроатлантичний підхід».

Учасники конференції, серед яких були представники громадських організацій, Центру інформації і документації НАТО в Україні, Харківської облдержадміністрації, СБУ, науковці, військовослужбовці та журналісти, обговорили такі теми:

- Євроатлантичний вектор зовнішньої політики України;

- Роль країн НАТО та України в забезпеченні безпеки у світі;

- Роль НАТО у знищенні небезпечних ракетних палив і надлишків озброєнь;

- Екстремізм, тероризм і ЗМІ;

- Поведінка засобів масової інформації під час екстремістських виступів і терористичних актів. Термінологія новинних повідомлень, інтерв’ю і переговори;

- Законодавство України, що регламентує поведінку ЗМІ в терористичному процесі;

- Антитерористична конвенція як демократична альтернатива чинному законодавству.

За допомогою відеоконференції учасники круглого столу мали змогу поставити свої запитання речникам штаб-квартири НАТО в Брюсселі.

 

В умовах нових викликів все більшу питому вагу складає співробітництво в боротьбі з міжнародним тероризмом. П’ятнадцятирічний досвід співпраці України з Організацією Північно-Атлантичного Договору переконливо доводить її ефективність в усіх галузях, в тому числі боротьбі з тероризмом. Наразі НАТО робить активний внесок у роботу контртерористичного комітету ООН, проте громадськість України про ці аспекти діяльності НАТО не знає майже нічого.

Проведення круглого столу мусило стати одним із поступів на шляху до подолання цієї інформаційної необізнаності.

Відкриваючи конференцію, заступник голови облдержадміністрації Ярослав Ющенко зазначив, що журналісти в Україні більш вільні у своєму праві доносити неупереджену інформацію, ніж працівники ЗМІ багатьох країн пострадянського простору. Крім того, за даними Міжнародного комітету захисту журналістів (Брюссель), протягом 2005-2006 років в Україні, як і в країнах НАТО, не загинув жоден журналіст. Натомість, за той же час в Росії були вбиті 5 журналістів, в Казахстані – один, в Азербайджані – два, у Бєларусі – два.

На думку генерального директора Центру соціально-економічних досліджень «Діаматік» Юрія Гребенчука, загроза тероризму породжується суперечностями і конфліктами в суспільстві. Мовне і національне питання, соціальна нерівність, та глибока прірва між багатими і бідними (а в Україні ця різниця – одна з найбільших в світі, більше навіть, ніж у Росії) породжують екстремістські настрої в суспільстві, від яких до тероризму – лише один крок.

Україна може приєднатися до демократичних країн в їх боротьбі з міжнародним тероризмом, але раніше ми повинні ліквідовувати внутрішні загрози.

Говорячи про проблематику висвітлення фактів тероризму в ЗМІ, Юрій Гребенчук зауважив, що, торкаючись теми тероризму, журналісти повинні усвідомлювати свою відповідальність. У гонитві за «смаженими фактами» і рейтингом, журналісти, на думку Гребенчука, іноді переступають межу. Так, після прямої трансляції подій 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку в США збільшилась кількість нервових захворювань. Журналісти повинні показувати інформувати про такі події дуже делікатно, не смакуючи жахливих подробиць. «Коли на екрані люди гинуть, коли хтось горить живцем, коли людину переїздить трамвай, – яку користь приносять ЗМІ суспільству? Тільки шкоду», – заявив Ю. Гребенчук.

«Теракт, про який ніхто не дізнався – відбувся даремно», – нагадав присутнім вислів відомого народовольця Морозова пан Гребенчук. Терорист, в першу чергу, піклується про те, щоб ЗМІ розповіли всім про теракт. І журналістам потрібно відчувати ту межу, де закінчується висвітлення подій або боротьба з тероризмом, і починається пропаганда тероризму. І законодавство повинно встановлювати рамки для журналістів в подібних ситуаціях. Проте, український «Закон про тероризм», на думку директора центру «Діаматік», відносно ЗМІ перегинає палицю:

«У статті 17-ої цього Закону мовиться про те, що ЗМІ забороняється розповідати про ідеологію тероризму. Навіть у формі критики. Це ж абсурд! Бо як можна писати про тероризм, не зачіпаючи його ідеології?»

Доступ ЗМІ до інформації є фундаментальним положенням демократичної держави. В Україні право на інформацію гарантується Конституцією, втім, зважаючи на глобальну загрозу міжнародного тероризму, інформація про теракти вимагає обмежень. Юрій Гребенчук вважає прийняття спеціального закону про обмеження інформації такого роду недоцільним, адже законодавче згортання громадських свобод є не менш небезпечним, ніж  тероризм.

Тому він, від імені Центру соціально-економічних досліджень «Діаматік» запропонував журналістам добровільно підтримати «Антиекстремістську, антитерористичну конвенцію для ЗМІ України», текс якої наводимо нижче:

 

«Мы добровольно принимаем на себя следующие ограничения и обязуемся руководствоваться ими в своей работе:

1.  В период теракта и контртеррористической операции спасение людей является первичным по отношению к любым правам и свободам.

2. При получении самой незначительной информации о теракте работники СМИ передают ее оперативному дежурному Антитеррористического центра СБУ или в службу 02.

3.  Оперативный штаб АТЦ четко обозначает границы территории теракта и реального времени, в течение которого принимаемые ограничения действуют.

4.  Представители СМИ включаются в состав оперативных штабов АТЦ, кризисных ситуаций или экстремальных событий. СМИ, подписавшие настоящую конвенцию, получают аккредитацию в зоне события без дополнительных согласований.

5.  СМИ во время теракта не берут у террористов интервью и не предоставляют им возможности выхода в прямой эфир без согласования с оперативным штабом.

6. Работники СМИ не берут самостоятельно на себя роль посредников, не предлагают связанным с терактом лицам никаких действий для повышения качества информации, аудио- видеоматериалов, воздерживаются от публикаций до завершения антитеррористической операции, не оскорбляют и не унижают террористов, в руках которых находится жизнь заложников. СМИ не называют людей и местоположение лабораторий, исследовательских центров и организаций, которые  могут  быть использованы террористами. Список этих организаций составляется АТЦ СБУ и передается СМИ.

7. Прямой эфир, пресса и Интернет могут использоваться террористами для передачи условных сигналов сообщникам, поэтому терминология и фразы, используемые террористами в сообщениях СМИ, избегаются. Не используются термины, повышающие авторитет террористов: «полевой командир», «бригадный генерал», «война с терроризмом». Мировое сообщество отвергает связь терроризма с какой-либо религией, расой или национальностью. Любые термины, отождествляющие их, в сообщениях не допускаются, как сеющие межнациональную и межконфессиональную вражду.

8.  Работники СМИ с пониманием относятся к требованиям закрытости части информации во время теракта или экстремального события, избегают подробностей о действиях исполнителей контртеррористической операции, избегают идентификации родственников, друзей и знакомых заложников и сообщают своей аудитории, что часть информации закрыта по соображениям безопасности. Однако эти ограничения действуют только во время контртеррористической операции и никоим образом не исключают всестороннего анализа после ее завершения.

9.  Недопустимым является излишний натурализм при показе места теракта, аварии или катастрофы и его участников. СМИ с уважением относятся к нравственным, национальным и религиозным чувствам своей аудитории.

10.  Освещая теракты, аварии и катастрофы, СМИ помнят о своем долге: информируя общественность, говорить правду быстро, аккуратно, полно, ответственно, избегать спекуляции и не сеять панику.»

 

Документ носить дещо спірний характер, втім, якщо є дискусія – є й поле для обговорення.

 

ФОТО Юрія Чумака

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори