пошук  
версія для друку
17.01.2008 | Юрій Чумак

У Харкові закінчився рік охорони здоров’я

   

Підсумкам року охорони здоров’я та перспективам розвитку медичних установ Харкова у 2008 році була присвячена прес-конференція, що відбулась 16 січня.

Перед журналістами виступив заступник харківського міського голови – директор Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань Ігор Шурма. Який зауважив, що головним критерієм оцінки діяльності медичних установ міста для нього є не цифрові показники, підготовлені для доповіді працівниками мерії, а те, як мешканці Харкова ставляться до роботи місцевих медиків. «Якщо вони скажуть, що в лікарняних закладах є тенденція до позитивних змін, це буде найкращим показником того, що ми працюємо в правильному напрямку», – заявив пан Шурма.

Втім, дізнатися про те, що кажуть люди про роботу медичних установ міста, на прес-конференції не довелося. Тож, будемо користуватися інформацією, яку навів шановний директор Департаменту охорони здоров’я. 

Отже, 2007 рік був оголошений в Харкові роком охорони здоров’я. Протягом 2007 року міська влада залучила додатково у медичну сферу 27 млн. грн., серед яких – понад 4 млн. грн. бюджетних коштів, а також гроші, які надійшли від оренди, благодійників, спонсорів тощо. Всі кошти, за словами високопосадовця, пішли на покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Але Ігор Шурма пообіцяв, що медична галузь і надалі буде пріоритетом для міської влади. Видатки на охорону здоров’я, які склали 17% бюджету міста у 2007 році, у наступних роках будуть не меншими, навіть – ще й зростатимуть. Так, за словами І. Шурми, фінансування медицини у 2008 р. буде рекордним в Україні та сягне 19% від видаткової частини міського бюджету.

Минулого року вдалося чимало зробити і в напрямку подолання нової для Харкова проблеми – застосування насильства щодо працівників медичного персоналу. На сьогоднішній день вжито практичних заходів щодо недопущення подібних ситуацій у майбутньому: були виділені як бюджетні, так і позабюджетних кошти, для того, щоб обладнати приймальні покої сигнальними кнопками та на закупівлю відповідної техніки, яка була встановлена на всіх машинах швидкої медичної допомоги. Це забезпечило термінове сповіщення працівників управління внутрішніх справ – відтепер вони опиняються на місці нападу протягом 3-5 хвилин. За словами Ігоря Шурми, минулого року працівникам УВС вдалося попередити більше 20 випадків нападу на медиків при виконанні ними службових обов’язків.

До основних підсумків року медицини Ігор Шурма відніс те, що лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги вже минулого року «почала набирати обрисів абсолютно нового по якості і по сутності лікувально-профілактичного закладу». Для неї вже встановлений найсучасніший німецький ядерний томограф, було придбано нове діагностичне  та рентгенологічне обладнання, а також дихальна апаратура. Фактично на 100% було оновлено автомобільний парк лікарні швидкої допомоги – закуплено 64 авто.

На базі лікарні створюється й опікове відділення, яке, як обіцяє пан Шурма, буде відкрито наприкінці січня – початку лютого цього року. Щоправда, раніше віце-мер запевняв, що центр відкриють 30 грудня 2007 року. Розташується опіковий центр на двох поверхах, де раніше було хірургічне відділення. Приміщення центру обладнали новою системою вентиляції, завезли необхідне медичне обладнання, зробили ремонт. Як зазначив І. Шурма, необхідність такого відділення гостро постала після випадку з п’ятирічною Настею Овчар (яка в березні 2005 р. пiд час пожежi врятувала свою пiвторарiчну сестричку, але втратила 80 вiдсоткiв шкiри, і лікувати її прийшлося аж у Бостоні).

Також тривають ремонтні роботи щодо відкриття міського хоспісу. Ігор Шурма розповів, що спочатку планувалося відкрити хоспіс всього на 30 ліжок, і ця робота повинна була завершитись ще до кінця минулого року. Але, зважаючи на підібране для реконструкції приміщення (за адресою: Московський проспект, 195), розміри якого дозволяють зробити останній достойний притулок для 80 хворих, значно збільшився обсяг ремонтних робіт, на які вже витрачено 3,5 млн. грн. Зараз планується, що перший у Харкові хоспіс відкриється у травні 2008 року – буде введена в експлуатацію перша черга на 40 ліжок.

Розповідаючи про плани на 2008 рік, І. Шурма відзначив, що, перш за все, увага буде приділятися питанням профілактики різних захворювань.

Так, цього року місто розраховує закупити 9 сучасних мамографів харківської фірми «Радмір», на що виділяється 5 млн. грн. Такий апарат для обстеження жінок на предмет патологій грудної залози вже встановлено у 8-й поліклініці, що у Дзержинському районі міста, відтепер вони повинні з’явитися в кожному районі Харкова. Крім того, як повідомив заступник міського голови, лікувально-профілактичні установи передбачається оснастити ультразвуковим обладнанням, що дозволить комплексно підійти до відповідних обстежень.

Ігор Шурма розповів, що в поліклініці №8 у формі експерименту було проведено обстеження близько 800 жінок. У більш ніж 52% з тих, що пройшли обстеження, були виявлені відхилення і різного роду патології. Як відзначив заступник мера, ці жінки і не підозрювали про свою хворобу.

Окрім устаткування для поліклінік, необхідно оснастити приміщення і підготувати фахівців. Для цього Харківська медичний академія післядипломної освіти розробляє план підготовки фахівців для роботи з новими мамографами.

На базі 2-ї міської лікарні планується відкрити спеціалізоване відділення для лікування людей, хворих на цукровий діабет. За словами І. Шурми, аналогів такого відділення немає в Україні. Він повідомив, що на даний момент 8107 харків’ян і 5771 житель області постійно потребують інсуліну (у 2007 році всі мешканці Харкова, були забезпечені інсуліном повністю – на це було витрачено 10,5 млн. грн.).

Однак, як нарікав пан Шурма, ті 16 мільйонів гривень, які виділені на 2008 рік на закупівлю інсуліну для інсулінозалежних жителів Харкова й області, зараз ще знаходяться в обласному казначействі і допоки не визначено, хто буде розпоряджатися цими коштами. Чи обласні власті самі займатимуться закупівлю необхідних медикаментів для мешканців усіх населених пунктів Харківщини, чи передадуть відповідну субвенцію до бюджетів міст, в тому числі – Харкова – поки ще не вирішено. Заступник харківського мера м’яко натякнув, що «затягування вирішення цього питання може мати вкрай негативні наслідки».

На прес-конференції Ігор Шурма також відзначив, що в 2008 році розширено число категорій громадян, які потребують дороговартісного медикаментозного лікування: з 11 до 17. Йдеться, зокрема, про тих, хто страждає на гемофілію, тих, що перенесли інфаркти міокарду та тих, кому необхідна трансплантація органів. В міському бюджеті для забезпечення потреб цих людей передбачається 4,5 млн. грн. (в 2007 році на ці цілі виділялося 2,7 млн. грн.).

Велику увагу треба приділити й захворюванню на гепатит С. Проблема загострюється ще й тим, що є велика кількість медиків, які занедужали на цю хворобу.

Цього року міським бюджетом також окремо виділені кошти на проведення операцій пацієнтам, хворим на катаракту – будуть прооперовано 250 чоловік пільгового контингенту: сироти, самотні, малозабезпечені та ветерани війни.

Крім того, місто розробляє спеціальну програму боротьби з гострими інфарктами міокарду. Передбачено, перш за все, застосування препаратів-металізів, які, за словами І. Шурми, забезпечують чи не  100% недопущення смертності в разі своєчасного діагностування. 1 ампула такого препарату коштує 11 тис. грн. Але вони того варті – минулого року завдяки їх застосуванню спасли життя близько 20 харків’ян.  

З цією ж метою планується всі машини служби швидкої допомоги обладнати спеціальним обладнанням – системами GPRS. Така система дозволяє через супутник визначитись із місцезнаходженням в даний момент автомобіля швидкої, тому дозволить витрачати чи не утричі менше часу на приїзд швидкої за викликом. ЦКБ №5, інститут терапії ім. Л. Малої, 8-а лікарня та лікарня швидкої медичної невідкладної допомоги передбачається включити в єдину мережу.

У Харкові будуть оперувати й дітей, хворих гідроцефалією (водянку головного мозку). Вже цього року, обіцяє віце-мер Ігор Шурма, 4 малюки з таким рідкісним діагнозом зможуть отримати допомогу. У жовтні минулого року п’ятирічний харків’янин Ян Таран, вихованець Шевченківського інтернату, переніс унікальну для України операцію – хлопчика оперував швейцарський доктор, асистував харківський нейрохірург Олександр Духовськой. Знову швейцарець обіцяє приїхати в кінці березня: іноземний фахівець проведе не тільки операцію, але й майстер-клас для харківських медиків. Як запевняє І. Шурма, коли вони зможуть упевнено оперувати без допомоги європейських колег, місто купить необхідне медобладнання, і в Харкові такі операції стануть нормою.

Також директор Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань повідомив, що в 2008 році бюджет міста виділяє 1 млн. грн. для 100-процентного оновлення холодильного устаткування міських моргів. За інформацією заступника мера, в Харкові працюють п’ять патологоанатомічних відділень, які функціонують при міських медичних установах.

Сподівається Ігор Шурма й на успішне вирішення протягом року питання фінансування тубдиспансеру, який до 1 січня 2009 року планується передати на баланс області. Адже, згідно 90 статті Бюджетного кодексу, фінансувати установи, які надають спеціалізовану медичну допомогу, повинен обласний бюджет. Коли обласна влада прийме на свій баланс протитуберкульозний диспансер, місто зможе заощадити майже 18 мільйонів гривень, завдяки чому можна буде значно поліпшити матеріальну базу харківських лікарень і поліклінік, – заявив пан Шурма.

Але існує й ще одна велика проблема. В умовах, коли існує безробіття, сьогодні в Харкові не вистачає понад 500 лікарів різного профілю. У лікувальних установах Харкова все більше потрібні педіатри, терапевти і фтизіатри, також є попит на рентгенологів, лаборантів, лікарів швидкої допомоги. Місто Харків зробило муніципальне замовлення Медичному університету на необхідних фахівців. «І не дивлячись на те, що на нас був величезний тиск, тому що усі діти начальників ідуть на гінекологів, урологів та нейрохірургів, бо тільки вони, мовляв, мають руки і задатки такі, ми від цього всього відмовилися. Сьогодні мі маємо десь виконання на 50% свого замовлення», – зазначив І. Шурма.

В кінці березня – на початку квітня цього року ще пройде ярмарок вакансій. Ті медпрацівники, які сьогодні перебувають на обліку в службі зайнятості, зможуть на ярмарку знайти відповідну роботу, пройти необхідне тестування і частково заповнити кадрові «прогалини».

Але, за словами Ігоря Шурми, проблема кадрів в сфері охорони здоров’я буде й надалі актуальною, причому не тільки в місті, але і в країні в цілому. Причина – відсутність надійних соціальних гарантій та низька заробітна плата, – вважає І. Шурма. Він повідомив, що медичні працівники, отримують в середньому лише 686 грн. Вирішувати питання недоліку медичних фахівців повинна не міська влада, а держава, говорить заступник харківського мера. Але при цьому «забуває», що ніхто не заважає харківській мерії здійснювати доплати лікарям з міського бюджету, щоб поліпшити рівень їх зарплатні.

Зупинився заступник мера і на питанні харчування у лікарнях Харкова, яке, за його ж визнанням, потребує покращення. У 2008 р. планується вийти, в середньому по медичних закладах міста, на 1,20 грн. на добу на 1 хворого. Завдяки спонсорській допомозі та іншим позабюджетним коштам цю суму, можливо, доведуть, до 2,50 грн. Хоча, безумовно, це не відповідає визначеним стандартам харчування. Але, одночасно, на думку І. Шурми, лікарні і не повинні перетворюватися на харчівні, брати на себе весь тягар забезпечення хворих їжею. «Хочемо жити як у Європі, а платити – як в СРСР!», – на такому гаслі далеко не уїдеш, переконаний Ігор Шурма.

Спитали журналісти пана Шурму також  про існування при лікарнях міста всякого роду благодійних фондів, лікарняних кас, які ледь не вимагають, щоб хворі робили до них свої «благодійні внески». Мовляв, деякі лікарі скаржаться, що їм навіть план наповнення цих кас «спускають згори». На це заступник міського голови заявив: «Ніякого відношення до існування благодійних фондів при лікарнях міська влада не має».

Щоправда, одночасно зазначив, що без прийняття системи загальнодержавного медичного страхування медичну галузь неможливо профінансувати з бюджету у повному обсязі.

Наприкінці заходу Ігор Шурма розповів, що планується перенести лор-лікарню (міську клінічну лікарню №30) у будівлю на Московському проспекті, 197. І пожалівся,  що необхідно переносити й дитячу поліклініку №19, що знаходиться у жахливому становищі, але, поки що, не всі чиновники мерії розділяють його думку. «Підіть туди самі, подивіться, зробіть критичний матеріал!» – закликав журналістів пан Шурма.

Взагалі, на думку заступника харківського міського голови, «зобов’язання, взяті міською владою на 2007 рік – Рік медицини у Харкові, виконані на 99 відсотків». І на поточний рік є «планів громад’є». Подивимось, чи більшість мешканців міста відчують на собі покращення роботи місцевих закладів охорони здоров’я.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори