пошук  
версія для друку
05.02.2008 | Ольга Багалій

Про голод 1921-22 років

   

В Харківській науковій медичній бібліотеці зберігається майже унікальна книга – Збірник статей про голод, видана у1922 року. Книга присвячена пам’яті Володимира Короленка, який в останні роки свого життя очолював «Всероссийскую организацию по борьбе с голодом».

Книга складається з двох частин: в першій наводиться історія хвороби Володимира Короленка і деякі спогади про письменника. Тут же на одну сторінку нарис Віктора Когана-Ясного «Жуть». Тільки один абзац з цього нарису: «Собрать бы их всех, еще оставшихся в живых, собрать бы их всех, уже погибших, уже умерших – маленькие невинные жертвенные трупики – сотни и тысячи и миллионы, и пусть, наконец, раздастся на весь мир дикий, оглушительный детский стон и крик – вопль: «Помогите, спасите детей, хлеба детям».

В книзі зібрані наукові дослідження і нариси видатних харківських лікарів, які працювали в південних районах України. Насправді це безкорисний і науковий подвиг найкращих представників справжньої інтелігенції. На мій погляд необхідно назвати всіх, хто взяв участь в написанні цієї трагічної книги: професорів В.Когана-Ясного, Б. Фавра, С.Вінокурова, А.Палладіна, Л.Черкеса, М.Голомба, Н.Ліхачової, Н.Знаменського, А.Клеонського, С.Халатова, Л.Полева, А. Івановського, Т.Юдіна, Е.Краснушкіна, Д.Франка, А.Міхно, М.Ляховецького, И.Мильмана.

В книзі вміщений некролог пам’яті доктора Петра Галагана, видатного земського і громадського діяча, який помер від голоду. У 1922 році він відкрив барак для голодуючих – «опухших». Лікував їх і помирав разом з ними. Останній рецепт, який він виписав собі – «дохнувшему врачу Галагану»…

Голодно було у всій Україні, але найбільш вражені лихом були з 12 губерній – 5. Повністю: Херсонська, Катеринославська, Миколаївська, Одеська та Донецька. Також голод вразив окремі повіти Харківської губернії – Зміївський, Куп’янський, Ізюмський, Полтавської губернії – Кобелякський повіт, деякі райони Кременчукської губернії. В нарисі лікарів В.М. Когана і Б.В. Фавра з науковою об’єктивністю зафіксовано, що голод 1921-22 років це вже не голодна епідемія, а грізна голодна пандемія, що спалахнула відразу в різних частинах Росії. Якщо в 1921 році офіційна чисельність голодуючих в Росії приблизно 37 000 000 осіб, а в 1922 році  - 40 000 000. Це вже більше ніж будь яка держава Європи. Чисельність голодуючих в Україні за даними Губпомголу становить на 1 березня 1922 року - 2 920 174, а на 1 травня вже 4 034.732. Автори нарису зазначають, що статистика офіційних органів ведеться дуже недбало, і автори вважають, що на початок літа в Україні голодують вже близько 7 000 000.

В 1922 році лікарі ще мали можливість сказати, що «Этот «беспощадний царь» явился не неожиданно, и нельзя считать причинами голода исключительно климатические и атмосферические условия, как засуха, неурожай, пожары т.д. Все экономические и бытовые условия неминуемо влекли к этому ранее разоренную страну».

В книзі зібранні статистичні дані стосовно посівних площ, наявності худоби і птиці, дані народжуваності та смертності. Окремо автори дослідили сурогати, якими населення замінює продукти харчування, факти і людожерства, хвороби голоду і випадки та причини отруєнь. Як наслідок в голодуючих губерніях поширювалися епідемії, а зважаючи на тяжкий стан медичного персоналу, населення залишилося фактично без медичної допомоги.

Психіатр Д.Б.Франк досліджував зміни фізичного стану голодуючих і, як наслідок, незворотні зміни стану психічного. Він вмістив в книзі попереднє повідомлення про страшні зміни в психіці голодуючих, зазначивши, перш за все, що такі зміни призвели до людожерства, немотивованих і жорстоких вбивств, самосудів за крадіжки харчів. Д.Б.Франк зазначає, що факти людожерства і торгівлі людським м’ясом раніше не були зафіксовані в періоди голоду протягом трьохсот років, хоча досить масштабні голодування були багато разів  й раніше.

В книзі вміщено багато світлин, зроблених в голодуючих губерніях.

Нарис видатних і самовідданих лікарів, вихованих на гуманістичних традиціях дореволюційної інтелігенції завершується закликом до держав Європи і Америки допомогти голодуючій Україні. «Европа должна услышать вопль народа, умирающего от голода.» До радянської влади не зверталися, бо не мали ніякої надії навіть на адміністративно-організаційну допомогу.

Вчені попереджали, що насуваються ще більш голодні роки, намагалися звернути увагу на страшні наслідки цього лиха.

Марно ...

Голод ще не раз пройшовся по нашій країні, до того ж з лиха перетворився у 1932-33 роках на Голодомор - більшовицько-адміністративну акцію винищення сільського населення України, яке не бажало колективізації.

Від редакції «ПЛ»: Найближчим часом на сайті www.khpg.org буде розміщена електронна копія цієї книги.

.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори