MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Дайджест моніторингу діяльності омбудсмена за січень 2008 року

05.02.2008    джерело: maidan.org.ua

Вести моніторинг діяльності парламентського Уповноваженого з прав людини – справа не проста. За ступенем закритості Секретаріат Уповноваженого може скласти конкуренцію українській Службі Безпеки.

На сайті омбудсмена відсутня інформація про структуру і кадровий склад Секретаріату. Ви не знайдете узагальнюючих матеріалів про діяльність інституції, її рішення, висновки, пропозиції, рекомендації та доповіді. За сімома печатками скрита таємниця про фінансові витрати Секретаріату Уповноваженого.

Марними виявляться спроби довідатись про кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від різних верств населення; чи про кількість відкритих проваджень у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; чи про кількість подань внесених Уповноваженим до Конституційного Суду України, або до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян за останні роки, тощо. Так само немає узагальнених даних про результати цих проваджень.

Згідно з п.2 ст.14 Закону про Уповноваженого, омбудсмен зобов‘язаний зберігати конфіденційну інформацію. Очевидно, в Секретаріаті вважають конфіденційним усе, що стосується їх діяльності.

Інформаційні запити до омбудсмена місяцями залишаються без відповіді, даючи привід для судових позовів.

Фрагментарні повідомлення прес-служби Уповноваженого не стільки інформативні, скільки величальні. І все ж, вони залишаються мало не єдиним джерелом офіційної інформації про діяльність омбудсмена.

За січень 2008 року на сайті омбудсмена розміщено 7повідомлень прес-служби. Слід відзначити, що це є рекордна кількість січневих повідомлень за другу каденцію омбудсмена. ( за січень 2003 року на сайті омбудсмена було усього 2 повідомлення; за січень 2004 року – 3; 2005 – ні одного; 2006 – 1; 2007 (рік перевиборів) – 5).

Тішить те, що повідомлення за січень 2008 року є менш одіозними у порівнянні, наприклад, з минулорічними. Їх зміст вселяє надію на позитивні якісні зміни в діяльності омбудсмена по захисту прав громадян. Можливо, вже цього року, нарешті, будуть створені і почнуть працювати представництва Уповноваженого в регіонах. В кінці січня президент України, у відповідь на звернення омбудсмена, надіслав листа до Голови Ради міністрів АР Крим, голів Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Одеської, Харківської ОДА з проханням надати всебічну допомогу щодо виділення окремих технічно обладнаних службових приміщень для представників.

Можна сподіватися, що зрушиться з мертвої точки процес формування національного превентивного механізму по запобіганню катувань, який не був вчасно створений із-за того, що Уповноважений Верховної Ради по правам людини, пролобіювавши підписання і ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, відмовилася виконувати рекомендації ВР по створенню цього механізму на базі інституту омбудсмена.

В січні цього року Уповноважений Верховної Ради з прав людини узяла участь у Паризькому міжнародному форумі “Позбавлення волі і права людини: позитивні зрушення щодо запобігання тортурам у місцях позбавлення волі на теренах Європи”, де обговорювалися питання про створення національного контрольного механізму з запобігання тортурам у місцях позбавлення волі, передбаченого Факультативним протоколом до Конвенції ООН проти катувань.

На форумі український омбудсмен висловила думку, що зазначений механізм, незалежно від обраної моделі, має відповідати таким вимогам: створення державного органу зі спеціальним статусом як національного механізму щодо запобігання і протидії тортурам та прийняття відповідного закону; незалежність від інших державних органів, що гарантує, зокрема, процедура призначення його керівника; виділення фінансування для персоналу і здійснення ним своїх функцій. Повноваження мають бути достатніми для безперешкодного здійснення “візитів без попередження” в будь-які місця позбавлення волі. У своїй діяльності Національний контрольний механізм має тісно співпрацювати з Європейським комітетом з запобігання тортурам (СРТ), Комітетом ООН проти тортур, омбудсманом, а також неурядовими організаціями.

З неофіційних джерел нам стало відомо, що на сьогоднішній день пані Карпачова вже не заперечує проти створення превентивного механізму на базі Секретаріату Уповноваженого. Вона не заперечує проти виконання функцій координаційного центру і в лютому збирається ініціювати проведення у Верховній Раді циклу круглих столів на тему розробки концепції національного превентивного механізму. Шкода тільки, що змарнованими виявилися попередні два роки, коли Карпачова ігнорувала круглі столи у Верховній Раді з розробки концепції створення національного превентивного механізму. Тепер терміни, відведені Факультативним протоколом на створення превентивного механізму, прострочені. Та краще пізно ніж ніколи. І ми з оптимізмом дивимося у майбутнє.

Перед поїздкою на Паризький форум, Уповноважений з прав людини подала до Кабінету Міністрів України пропозиції і доповнення до проекту державної програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не для політиків“, адресувавши їх Президенту, Прем’єр-міністру та Голові Верховної Ради України. У цьому документі серед іншого, пропонується створити національний превентивний механізм запобігання катуванням в Україні відповідно до вимог Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань.

21 січня, за ініціативи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, відбулася зустріч президента України і омбудсмена, в ході якої обговорювалися питання налагодження співпраці Секретаріату Президента і Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Обговорювалися питання, пов‘язані з проведенням конституційної реформи. Омбудсмен представила президентові пропозиції щодо складу Національної конституційної ради. Ющенко і Карпачова обговорили питання, пов‘язані з дотримання прав в‘язнів. Президент України підтримав пропозицію омбудсмена щодо реалізації у 2008 році спільного проекту, спрямованого на зменшення в місцях позбавлення волі чисельності засуджених неповнолітніх, зокрема, шляхом їх помилування. Одноразову кампанію планується приурочити до 60-ї річниці Загальної декларації прав людини та 10-ї річниці створення інституту омбудсмана України. На переконання Уповноваженого, «держава, дбаючи про своє майбутнє, повинна не збувати неповнолітніх за ґрати, а піклуватися про них, передусім долаючи їхню необлаштованість у житті та соціально-педагогічну занедбаність».

На сьогоднішній день у 10 виховних колоніях відбувають покарання 1902 засуджених неповнолітніх. Кожного другого засуджено на строк від 3 до 5 років. Кожен третій покараний за крадіжки. Дві третини засуджених мають вік від 14 до 17 років. Це, як правило, діти з неблагополучних сімей, або сироти.

На нашу думку, спільний проект омбудсмена і президента матиме більший ефект, якщо після звільнення неповнолітніх буде встановлено контроль омбудсмена над процесом їх ресоціалізації. Такий контроль позволить зменшити кількість ймовірних рецидивів.

Цього року омбудсмен має намір ініц..вати підписання та ратифікацію Україною Конвенції ООН про права інвалідів. Вона містить 50 статей щодо розвитку фундаментальних положень Загальної декларації прав людини із забезпечення рівних можливостей користуватися всіма правами і свободами незалежно від стану здоров’я. На думку омбудсмена, ратифікація названої Конвенції і Факультативного протоколу до неї, на чому наполягає також Національна Асамблея інвалідів в Україні, дозволить створити відповідне правове поле для ефективнішого захисту прав людей з особливими потребами.

Також омбудсмен має намір опікуватись утворенням в Україні Державної міграційної служби та лобіювати ратифікацію Міжнародної конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їхніх сімей 1990 року, а також низки конвенцій МОП, зокрема № 179 про найм і працевлаштування моряків, № 97 про трудящих-мігрантів та № 143 про зловживання в сфері міграції та про забезпечення трудящим-мігрантам рівних можливостей і ставлення, що надали б додаткові гарантії дотримання прав українських заробітчан за кордоном.

Ну що ж, наміри задекларовано. Справа за їх виконанням.

05-02-2008

 Поділитися