пошук  
версія для друку
16.03.2008 | Юрій Чумак

Херсонський КВУ захистив інваліда від «Булави»

   

Свобода слова – одне з найважливіших надбань демократії. Втім, якщо це слово є неправдивим, воно може перетворитися на зброю, що вражає невинних людей. Від такого слова слід захищатися.

У місті Херсоні мешкає Михайло Яськович – людина доволі відома, колишній чемпіон України із зимового багатоборства. На жаль, з роками здоров’я сильно похитнулося, і пан Михайло став інвалідом І-ї групи. Проте, сидіти вдома, склавши руки, не є в характері цього чоловіка, тому Яськович організував та очолив громадську організацію інвалідів «Гуманізм та доброта», яка активно діє та допомагає багатьом людям із фізичними вадами.

Як завжди, коли людина працює, знаходяться й такі, хто її критикує. Однак, іноді «критики» переходять етичні межі, і вдаються до образ та перекручувань. 26.10.2006 р. у місцевій газеті «Булава» було опубліковано статтю журналіста Євсєєва під назвою «Аферист или благодетель?», в якій Яськович звинувачувався у використанні грошей організації у власних цілях. Стаття мала чималий розголос і, зрозуміло, суттєво вдарила по репутації пана Михайла.

Він вирішив боротися за своє чесне ім’я правовими засобами. Знаючи, що в судовому порядку захистити себе буде нелегко, М. Яськович навесні 2007 р. звернувся по допомогу до громадської приймальні Херсонського обласної організації Комітету виборців України. Юрисконсульт КВУ Олександр Токаленко не тільки надав фахову допомогу в складанні позовної заяви, а ще й виступив у суді в якості представника позивача.

Готуючи цивільний позов, він виходив із наступного:

Відповідно до ст. 32 Конституції України ст. 275, 277, 280, 297 ЦК України ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» кожному гарантується судовий захист права на спростування недостовірної інформації, права на повагу його честі, гідності та ділової репутації та відшкодування завданої моральної школи. А відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» одним з принципів інформаційних відносин є об’єктивність інформації.

Частиною І ст.10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства, передбачено право особи на вільне поширення інформації та ідей. Проте, частиною 2 вказаної норми передбачена можливість обмеження цього права – на підставі закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві. Такою легітимною метою визнається охорона репутації осіб – фігурантів інформації.

Хоча відповідно до ч.1 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутим до відповідальності за висловлення оціночних суджень, Олександр Токаленко був впевнений, що оспорювана позивачем інформація, яка викладена в статті Євсєєва «Аферист или благодетель?», а саме: «...деньги с этого счета Яськович использовал в личных целях...» та «…вместо этого по документам общества он снял деньги со счета (его статус инвалида заставил работников банка закрыть глаза на нарушение процедуры снятия средств со счета общественной организации)» – ніяк не може вважатися оціночними судженнями.

Відповідно до ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка їх поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Отже, у підготовленому позові Яськович просив суд зобов’язати «Булаву» спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать його честь та гідність, поміщені у статті «Аферист или благодетель?» шляхом поміщення в найближчому випуску газети «Булава» на сторінці № 6 статті з вибаченням розміром публікації не менше, ніж спростовувана стаття. А також стягнути з «Булави» моральну шкоду в розмірі 45000 грн., стягнути з Євсєєва моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

5 лютого 2008 року Суворовський райсуд м. Херсона, оцінивши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, надані сторонами, прийшов до висновку, що оспорювана позивачем інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідачі не довели суду її достовірність. В зв’язку з чим вимоги позивача в частині визнання недостовірною вказаних вище відомостей та їх спростування є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до вимог ст. 277 ЦК України та ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Підстав, визначених ст. 42 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» для звільнення відповідачів від відповідальності суд не знайшов.

Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, суд визнав доведеним факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок поширення визнаної судом недостовірною інформації, що призвело до приниження честі, гідності і ділової репутації позивача перед громадськістю, знайомими, родиною з точки зору додержання законності, принципів людської моралі. І прийшов до висновку про можливість часткового задоволення вимог, беручи до уваги характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, їх тривалість. Щоправда, враховуючи ступень вини відповідачів, суд вирішив застосувати стягнення на відшкодування завданої моральної шкоди лише з автора статті Євсєєва – у розмірі 800 грн.

Тим же судовим рішенням газета «Булава» була зобов’язана в 15-ти денний строк з моменту вступу рішення в законну силу на тій же сторінці тим же шрифтом надрукувати спростування визнаної недостовірною інформації. 28 лютого «Булава» надрукувала це спростування.

ФОТО Юрія Чумака

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори