пошук  
версія для друку
18.03.2008
джерело: www.heskinki.org.ua

Апеляційний суд Тернопільської області вважає, що 5 явок з повинною – це нормально

   

Чи вважатиме так Верховний суд?  Українська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу журналістів та всіх небайдужих осіб до справи, яка є дійсно безпрецедентною. Історія, про яку йдеться, варта того, аби по ній писати сценарій голлівудських блокбастерів. Тут є вбивство і катування, виправдувальні та обвинувальний вироки судів, покази експертів, що кардинально різняться між собою тощо. Крапку у справі має поставити Верховний суд 20 березня цього року. А от якою буде ця крапка?
Детальніше про справу:
13 березня 2004 року Сергій вийшов з квартири. На нього напало двоє невідомих в масках. Почувши шум з квартири вибігла мати Сергія і стала захищати сина. Почувся постріл, жінка впала, щоб вже більше ніколи не піднятися…
У вбивстві матері Сергій звинуватив двох своїх знайомих – Олександра Моцного та Івана Нечипорука. Одного він знав через спільних приятелів, дружина іншого працювала у них на сімейному підприємстві. За його словами підозра впала саме на цих людей через те, що вони за зростом та статурою здалися йому схожими з нападниками.
Припущення висловлено. Міліція отримала підозрюваних. Залишилось зовсім трохи – довести їх вину. Чи примусити зізнатись.

За словами батька Івана Нечипорука, його сина привезли до відділення міліції, де відразу взяли відбитки пальців. Потім повели мити руки, а куртка залишилась в кабінеті. Коли він повернувся, йому провели обшук. І саме в куртці знайшли якийсь пакетик. Що в ньому – не відомо. Міліціянти підозрюють, що наркотик. Складають протокол. Але Іван протокол підписувати відмовився.
Тоді його затримують, і жорстоко катують. Проте жодної «явки з повинною» Іван не підписує. Правоохоронці нервують, і привозять до відділку його вагітну (на 8-у місяці) дружину. Обіцяючи Івану почати катувати і її, якщо він нічого не підпише. Іван підписав.
Того ж дня затримали і Олександра Моцного. І також «ввічливо допросили».

Результат невтомної роботи правоохоронців – 5!!!! явок з повинною. Що взагалі є абсурдом. Адже явка з повинною, є документом, який людина має писати добровільно, прийшовши до відділку міліції за власним бажанням. Чи мали таке бажання люди, яких катували у відділку міліції і чи був у них вибір?

Хмельницький міжрайонний суд виніс виправдувальний вирок, в якому, оцінюючи матеріали справи вказав, що складання явок з повинною Іваном Нечипоруком та Олександром Моцним не було добровільними діями.

В окремій ухвалі Хмельницький суд зазначив також про те, що працівниками міліції під час розслідування справи були порушені норми чинного законодавства, та було порушене право особи на захист. Також суд вказав на порушення всіх встановлених норм експертами, що після проведення дослідження знищили всі експертні зразки з метою «завалювання» своїх помилок.

Здавалось би, справа вирішена. Проте потерпілі подають апеляційну скаргу, і апеляційний суд Тернопільської області, абсолютно ігноруючи всі обставини, досліджені Хмельницьким судом (різнобічні покази свідків, підозрілі дії експертів, 5 явок з повинною, факти катування) виносить обвинувальний вирок – 15 років позбавлення волі кожному.
Справа по катуванню Івана Нечипорука зараз знаходиться на розгляді в Європейському Суді з прав людини.

Що вирішить Верховний суд? Як складеться доля двох людей, і куди схилить свої ваги Феміда? Вирішуватися все буде 20 березня о 10 годині у Верховному Суді України.

Марина Говорухіна

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори