пошук  
версія для друку
03.04.2008 | Георгій Кобзар

Укази Президента «Не для друку» опублікуванню не підлягають!

   

Так вирішив Харківський апеляційний адміністративний суд, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги журналіста Юрія Чумака за позовом до Президента України Ющенка  В.А. про визнання дій (відмови у наданні інформації) протиправними.

Нагадаємо суть справи. 5 травня 2005 року журналіст бюлетеня Харківської правозахисної групи «Права людини» Юрій Чумак направив Президентові України інформаційний запит із проханням надати назви та вихідні дані (номер і дату) виданих Президентом указів, що мали не встановлені жодним законом обмежувальні грифи («Опублікуванню не підлягає» та «Не для друку»).

Відповідно до Закону України «Про інформацію», відповідь на інформаційний запит повинна надаватися в місячний термін. Так і не дочекавшись її, 11 липня 2005 р. журналіст оскаржив до суду бездіяльність Президента України, що виявилася в ненаданні відповіді на інформаційний запит.

Чугуївський міський суд своїм рішенням від 05.06.06 таки визнав «неправомірною бездіяльність Президента України в частині несвоєчасного надання відповіді на інформаційний запит Чумака Юрія Володимировича від 5.05.05 року». Однак, він не задовольнив основну вимогу – «зобов’язати Президента України надати обґрунтовану відповідь на запит гр. Чумака Ю.В., задовольнивши інформаційний запит».

Тому 3-го липня 2006 р. Юрій Чумак звернувся до суду з адміністративним позовом до Президента України про визнання дії (відмови у наданні інформації) протиправною. Документом, що оскаржується, є лист Секретаріату Президента від 01.06.06, в якому журналісту відмовлено у наданні інформації, що запитувалась у вищезгаданому інформаційному запиті.

Після довгої тяганини тривалістю майже в 1,5 роки (замість передбаченого в 122 статті Кодексу адміністративного судочинства України «розумного строку» в 2 місяці!) 9 листопада 2007 р. Чугуївський суд нарешті «розродився» рішенням, яким відмовив у позовних вимогах журналісту, посилаючись на таку, з дозволу сказати, «аргументацію»:

«Інформація, яку запитував Чумак Ю.В. не є інформацією, що стосується конкретно нього, а тому не стосується реалізації ним своїх прав та інтересів. Відповідно до ст. 6 КАСУ кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів. Вимога ж позивача, про надання інформації, яка не стосується конкретно його інтересів є безпідставною.»

Неупередженому читачеві, хоча б трохи обізнаному на законодавстві про доступ до інформації, вочевидь зрозуміло, що цей висновок суду є безпрецедентним, необґрунтованим та незаконним. Судді зробили неправильний умовивід щодо трактування змісту ст. 9 Закону України «Про інформацію». За логікою суду виходить, що всі мають право тільки на інформацію, яка стосується їх особисто.Тим самим Чугуївський міський суд неправочинно звусив та обмежив передбачений Конституцією України обсяг прав і свобод людини і громадянина.

Звісно, судді Чугуївського суду є спеціалістами «дуже широкого профілю», адже їм доводиться розглядати справи з різних галузей права, отже вони могли помилятися, коли виносили рішення за адміністративним позовом. Але дуже дивним виглядає те, що судді спеціалізованого Харківського апеляційного адміністративного суду, до якого Юрій Чумак звернувся з апеляційною скаргою, повністю наслідували логіку своїх попередників:

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 2-а-45/07  Головуючий 1 інстанції: Ковригін О.С.

Категорія: 26  Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2008 р.  Справа № 22-а-1297/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М.,

судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В.

при секретарі Житєньовій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача Чумака Ю.В. на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2007р. по справі № 2-а-45/07 за позовом Чумака Юрія Володимировича до Президента України Ющенка В.А. про визнання дій протиправними

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Президента України, щодо відмови у наданні йому інформації та просив зобов’язати Президента України надати інформацію, запрошену ним в зазначеному запиті.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2007р. відмовлено у задоволені позову Чумака Юрія Володимировича до Президента України Ющенка В.А. про визнання дій протиправними.

На зазначену постанову суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів встановила, що 05.05.2005 року Чумак Юрій Володимирович звернувся до Президента України про надання переліку указів з обмежувальним грифом, а також тих з них, які за результатами перегляду отримали гриф «для службового користування» та указів, з яких обмежувальні грифи було знято.

01.06.2006 року Секретаріат Президента України надав відповідь Чумаку Ю.В. на його звернення де вказав, що згідно ст. 34 Конституції України та ст. 37 Закону України «Про інформацію» не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами зокрема, офіційні документи, які містять у собі інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею, конфіденційну інформацію, інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Для ознайомлення з актами глави держави, виданими з обмежувальними грифами, за ЗУ «Про державну таємницю» необхідно мати відповідний допуск.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на ст. 34 Конституції України, ст. 37 Закону України «Про інформацію» та ст. 9 ч. 1 ЗУ «Про інформацію» де зазначено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Інформація, яку запитував Чумак Ю.В. не є інформацією, що стосується конкретно нього, а тому не стосується реалізації ним своїх прав та інтересів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Також необхідно зазначити, що згідно ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не надав до суду доказів, передбачених законом, що він має право на отримання запитуваної інформації.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Апеляційну скаргу Чумака Ю.В. на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2007р. по справі № 2-а-45/07 – залишити без задоволення.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 09.11.2007р. по справі № 2-а-45/07 – залишити без змін.

Роз’яснити сторонам, що дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції. Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2008 року.

Головуючий суддя – підпис

Судді – підписи

Згідно з оригіналом: підпис головуючого судді

 

З цього приводу хочеться зробити буквально декілька зауважень.

По-перше, цитування судом словоблудства, вигаданого Секретаріатом Президента, а саме «для ознайомлення з актами глави держави, виданими з обмежувальними грифами, за ЗУ «Про державну таємницю» необхідно мати відповідний допуск» – є недоречним. ТОМУ ЩО нормативні акти, реквізити котрих Юрій Чумак просив надати у своєму запиті, не визнано у встановленому законом порядку державною таємницею, для ознайомлення з якою необхідно мати «допуск». Ці укази мають незаконні (не передбачені ані Законом України «Про державну таємницю», ані жодним іншим законом України чи навіть підзаконним нормативним актом) обмежувальні грифи «Опублікуванню не підлягає» та «Не для друку», тобто приховуються від загального доступу незаконно, з порушенням ст.ст. 19 та 34 Конституції України.

По-друге, суд при розгляді справи припустивсявисновків, що не відповідають обставинам справи, позаяк інформація, яку журналіст «ПЛ» запитував у Президента України, всупереч висновкам суду, прямо стосується реалізації його прав та інтересів. Адже згідно з частиною 2 ст. 34 Конституції України «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір». Чому на думку суддів особа Ю. Чумака не підпадає під визначення «кожен» – не зрозуміло! Крім того, відповідно до частини 4 ст. 29 Закону України «Про інформацію» він, як журналіст, навіть має «переважне право» на отримання інформації. І суду було відомо про це, оскільки в описовій частині рішення Чугуївського міського суду від 09.11.2007 р. зазначено, що з інформаційним запитом до Президента Юрій Чумак звертався, «будучі учасником об’єднання громадян «Харківська правозахисна група» (надалі ХПГ), а також заступником редактора друкованого органу ХПГ – «Бюлетеня «Права людини».

По-третє, посилання суду виключно на ч. 1 ст. 71 КАС України виглядає явним перекручуванням, бо в даному випадку «грає» якраз ч. 2 цієї статті, яка промовисто гласить: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову». Тобто, у даному випадку, не представнику ЗМІ слід доказувати очевидний факт того, що він, як і КОЖЕН, має право на інформацію, що не є засекреченою у порядку, встановленому законом, а якраз на представника Президента в суді КАС покладає обов’язок доводити, що його патрон вустами свого Секретаріату відмовляв у доступі до інформації журналісту на якихось більш-менш слушних засадах .

Цікаво, що Харківський апеляційний адміністративний суд, не знайшовши підстав для задоволення скарги Юрія Чумака, прийняв бік Секретаріату Президента, який непохитно захищає від громадськості незаконно засекречені укази Президента (до речі, у переважній своїй більшості – укази Кучми, адже Ющенко, під тиском правозахисників, з минулого року відмовився від практики застосування грифів «Не для друку» та «Опублікуванню не підлягає») і фактично визнав правочинним засекречення інформації за допомогою таких грифів. Згадаємо , сталося це 20 березня.

А буквально днем раніше, 19 березня, Кабінет Міністрів скасував обмеження доступу до актів уряду, виданих у 1991-2005 роках, та зняв з них не передбачені законодавством позначки «Не для друку» та «Опублікуванню не підлягає»! За словами керівника Мін’юсту Миколи Оніщука, згаданим розпорядженням ці незаконні (виділено автором) позначки знято з майже 1,5 тисячі актів Кабінету Міністрів України. «Таким чином, практику обмеження доступу до актів органів виконавчої влади приведено у відповідність із законодавством України, яке не передбачає застосування подібних грифів», – наголосив Міністр юстиції (див. http://minjust.gov.ua/0/13307).

Виходить, що Мін’юст визнав незаконною практику застосування таких грифів урядом, а до Президента в нього просто руки ще не дійшли?!

Резюмуючи, хочеться згадати ст. 6 КАСУ, на яку посилався вельмишановний Чугуївський суд, відмовляючи Юрію Чумаку в позові до Президента. Ч. 1 цієї статті запевняє, що «кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом». Після апеляційної інстанції Ю. Чумак став на крок ближче до дійсно незалежного та неупередженого суду, адже залишилася лише одна інстанція – касаційна – після якої дорога до Європейського суду в Страсбурзі буде відкрита.

Дивись також:

Визнати відмову відмовою? – Відмовити!

Аналогічне – не однакове

Ця «музика» буде вічною?

В одну річку не можна увійти двічі. В одному суді не можна виграти дві справи?

Справедливість є, інформації - немає

Чи існує в Україні право на доступ до інформації?

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори