MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Верховний Суд України вважає недоцільною криміналізацію наклепу

08.04.2008   
Такий висновок міститься в зауваженнях та пропозиціях Верховного Суду України до проекту Закону України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України” (щодо наклепу).

Такий висновок міститься в зауваженнях та пропозиціях Верховного Суду України до проекту Закону України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України” (щодо наклепу).

Цим законопроектом (реєстр. № 2086) пропонується встановити кримінальну відповідальність за наклеп, доповнивши Кримінальний кодекс України ст. 151-1. Суб’єктом такого злочину проект визначає лише “службових осіб, які займають відповідальну або особливо відповідальну посаду”.

У зауваженнях Верховного Суду зазначається, що пропозиція криміналізувати таке діяння як наклеп є юридично необґрунтованою. Кримінальну відповідальність за нього було передбачено у вітчизняному кримінальному законодавстві — у ст. 125 КК України 1960 р. Однак законодавець декриміналізував це діяння із прийняттям у 2001 р. нового КК. З того часу на розгляд Верховної Ради неодноразово вносилися законопроекти, спрямовані на криміналізацію наклепу, однак жоден із них не був прийнятий як закон.

Звернуто увагу й на те, що статтями 28 і 32 Основного Закону України, а також статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України закріплюється право кожного на повагу до його гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації. При порушенні цих прав особа може звернутися до суду з позовом про їх захист. Цивільним законодавством також встановлено відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням недостовірних відомостей чи інформації (ст. 23 ЦК), тобто передбачено достатній захист особи в зазначених випадках.

Оцінювання заподіяної наклепом шкоди здійснюється власне особою, на яку його спрямовано, з урахуванням суб’єктивних уявлень про честь, гідність, ділову репутацію, ступінь заподіяної шкоди тощо. Тому й рішення про звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди від поширення завідомо неправдивих, недостовірних та негативних відомостей або інформації, має приймати особа, котра зазнала негативних наслідків такого діяння.

З огляду на це, а також на ряд недоліків інших положень проекту, Верховний Суд вважає недоцільним прийняття цього законопроекту.

04.04.08

 Поділитися