пошук  
версія для друку
19.05.2008 | Богдан Бондаренко

Земельне питання – «найбільш прозоре» на селі

   

В Житомирській області розпочато моніторинг прозорості виділення земельних ділянок органами місцевого самоврядування. На першому етапі моніторингу надсилаються запити до районних рад, райдержадміністрацій та сільських рад з проханням надати загальну інформацію (кількість рішень з земельних питань за останні три роки; данні про їх судове оскарження; площа виділених земельних ділянок; механізмів ознайомлення з прийнятими рішеннями; процедурою приватизації земельних ділянок). В цій статті мова під про вже отримані відповіді з сільських Рад (хоча більшість – порушує строки надання відповідей).

На сьогодні надіслані запити до сільських Рад Володарсько-Волинського, Житомирського, Коростенського, Коростишівського, Радомишльського та Черняхівського районів Житомирської області. Це не зважаючи на аналогічні запити до районних Рад та райдержадміністрацій. Ми маємо вже багато відповідей з сільських Рад і можемо тепер аналізувати їх якість в порівнянні. Головна мета цих запитів (перша «хвиля») – вивчення стану справ з доступом громадян до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування в сфері земельних відносин. Отже розглянемо, як це право громадян реалізується на практиці.

Спочатку я хочу навести перелік сільських та селищних Рад, до відповідей з яких у юриста нашої редакції (і громадської організації) немає принципових запитань. Нехай і не вся необхідна інформація зазначена в їх відповідях, але видно, що її намагалися надати. Що правильно зрозуміли чинне законодавство і право громадян на доступ до інформації, та в цілому дотримали строки надання відповідей на звернення. І не шукали формальних приводів щоб не надавати інформацію. Отже, до законослухняних сільських та селищних Рад (згідно відповідей) можна віднести: - Володарськ-Волинський район (Дворищенська і Топорищенська сільради; Новоборівська і Володарськ-Волинська селищні Ради); - Житомирський район (Ліщинська сільрада); - Коростенський район (Михайлівська і Ушомирська сільради); - Коростишівський район (Більковецька, Віленьківська, Вільнянська, Кам’янобрідська, Садівська, Торчинська, Шахворостівська сільради); - Радомишльський район (Борщівська, Вепринська, Іршанська, Кочерівська, Лутівська, Макалевицька, Межиріцька сільради); - Черняхівський район (Видиборська і Городищенська сільради).

Наведу зразок цих відповідей, процитувавши першу з отриманих:

«На Ваше письмове звернення, …повідомляємо на протязі 2005-2007 років Ушомирською сільською радою було прийнято 48 рішень з земельних питань. Надано земельних ділянок площею - 15,5865 га. Рішень з земельних питань оскаржених в судовому порядку не було. З рішеннями з земельних питань, прийнятих Ушомирською сільською радою в 2005-2007 роках можна ознайомитися в сільській Раді. Потрібно звернутися до секретаря сільської ради Туровської Віти Миколаївни. В 2005-2007 роках 33 земельні ділянки, що знаходяться у користуванні фізичних осіб було приватизовано.

Для приватизації земельних ділянок, що знаходяться у користуванні фізичних осіб:

1. Заява гр. до с/ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

2. С/рада приймає рішення про надання дозволу.

3. Замовлення гр. виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в землевпорядній організації, яка має право на виконання відповідного виду робіт.

4. Заява до с/ради про затвердження проектно-технічної документації.

5. С/рада приймає рішення про затвердження та надання у власність.»

А тепер перейдемо до висвітлення фактично протизаконних відмов сільських та селищних Рад в доступі до інформації. Також вважаю за необхідне надрукувати певні перли, що зустрічаються у відповідях – нехай тим, хто їх писав чи певним посадовим особам, причетних до них, буде соромно. По-перше, зазначу таке розповсюджене порушення чинного законодавства, як обумовлення надання інформації представленням копій документів нашої громадської організації. І це на запит громадянина, оформлений в порядку ст. 32 Закону України «Про інформацію»! Те, що в запиті зазначено, що запитувач є членом громадської організації, ще не означає, що запит подано від імені самої громадської організації! Невже сільські голови не могли уважно прочитати текст запиту? Чи прочитали і шукали будь-яку підставу, щоб не інформувати про земельні відносини? Чи не чиїсь корупційні діяння вони приховували при цьому?

Отже перелік сільських Рад, яким знадобилися документи громадської організації, щоб надати інформацію про земельні відносини на підставі запиту громадянина: - Володарськ-Волинський район (Дашинська і Кропивнянська сільради, Іршанська селищна Рада); - Житомирський район (Станишівська сільрада); - Коростишівський район (Кмитівська сільрада). Чому ж голови цих Рад не зазначили норму закону, на підставі якої вимагають ці документи (окрім Кмитівської)? Правильно, тому що її не має! Не можна вимагати у громадянина, що подав інформаційний запит, подання документів про громадську організацію, членом якої він є. Щодо Голови Кмитівської сільради, то вона зазначила норми Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування». Але вони стосуються взаємодії з журналістами, а не з громадянами – отже чого на неї було посилатися? Бо не було на яку послатися в підтвердження своєї правоти?

А тепер перейдемо до справжніх «перлів» чиновницького мистецтва. Ягодинська сільрада Володарсько-Волинського району повідомляє: «Щодо надання інформації громадським організаціям не надаємо». Сподіваюся, що ця відповідь написана на тверезу голову. Бо навіть якщо всупереч закону і не надає ця сільрада інформацію громадським організаціям, при чому тут звернення громадянина? Чи якщо громадянин член якоїсь громадської організації, він теж втрачає право на інформацію, передбачене Конституцією і законами України?

Пісківська сільрада Житомирського району зазначає: «Іншу інформацію /конфіденційного характеру/ виконком Пісківської сільської ради не правомочний вам надати». Цікаво, яку саме конфіденційну інформацію у них запитували (текст запиту до всіх однаковий)? Чи може так багато «розподілили» кумам землі, що її площа і кількість рішень стала дуже конфіденційною інформацією? Або порядок приватизації став конфіденційним – щоб прості жителі села ним не користувалися, залишаючи «обізнаним» можливість нею розпоряджатися?

Тетерівська сільрада Житомирського району пише «Чисельні перевірки держінспекції, силових структур МВС, та прокуратури на протязі 2006-2007 рр. порушень не виявили. Щодо надання іншої інформації, то при пред’явленні Вами відповідних повноважень Ви можете особисто ознайомитися з усіма матеріалами, враховуючи при цьому Закон «Про інформацію»». Які саме повноваження має мати громадянин, щоб отримати інформацію? Чи вартість земельних ділянок досягла такої межі, що простим людям вже не можна цікавитися про їх долю? Чому особисто, як документи з грифом «цілком таємно», а не в письмовій відповіді? А щодо порушень – тепер виявлять. Ми направимо найближчим часом в прокуратуру скаргу щодо порушень законодавства про інформацію і звернення громадян, а також спеціальних обмежень передбачених п. г) ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією». І вимагатимемо скласти протокол про корупційне діяння посадової особи органу місцевого самоврядування.

Сінгурівська сільрада Житомирського району пише «На Ваш лист Сінгурівська сільська Рада повідомляє Вас про те, що написаний Вами лист згідно ст. 12 Земельного кодексу України не зобов’язує надавати Вам інформацію щодо виділення земельних ділянок, тому що ми інформуємо населення сільської ради після кожної сесії сільської ради, інформація виноситься на дошку об’яв. Ви не є жителем Сінгурівської сільської Ради і не є громадською організацією, яка зареєстрована на території сільської ради і відстоює інтереси нашої громади». Я не можу перевірити рівень алкоголю в крові при написанні цього листа (до речі – не машинописного). Але запропонувати СБУ відреагувати на факти сепаратизму та дискримінації громадян – як журналіст можу. Сінгурівська сільрада поки що входить до складу України, і на неї розповсюджується Конституція України. Яка між іншим встановлює в ст. 24: «Громадяни мають рівні конституційні права i свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.»

Давидківська сільрада Коростенського району інформує: «Виконком Давидківської сільської Ради повідомляє Вас про те, що подати інформацію по питанню дотримання земельного законодавства, немає технічних можливостей». Яких, саме технічних можливостей? Аркуша паперу та ручки? Чи вся інформація була в одному комп’ютері, який згорів? А коли технічні можливості у Вас з’являться? Хоча б строк зазначили! А то виходить – землю виділяти можемо, а от інформувати про це – немає технічних можливостей. Бо мабуть дуже зайняті виділенням землі?

Харитонівська сільрада Коростишівського району пише: «10.03.2008 р. Доводжу до Вашого відома, що сільський голова … знаходиться в черговій відпустці, … будуть надані після виходу сільського голови з відпустки. На мене, секретаря Ради, згідно розпорядження сільського голови від 1.02.2008 р. покладено обов’язки згідно моїх повноважень. В переліку повноважень, щодо надання документів та їх копій іншим особам відсутні». А чи не затягнулася відпустка сільського голови? Бо станом на 25 квітня повторної відповіді з цієї сільради немає. Чому сільський голова не організував роботу таким чином, щоб внаслідок його відпустки не порушувалися права громадян на доступ до інформації? Чи може це такий цікавий метод, щоб уникнути відповідей по «слизьким» земельним питанням?

Добринська сільрада Володарсько-Волинського району пише: «На Ваш лист Добринська сільська Рада повідомляє, що жителі сільської Ради можуть ознайомитися з текстами рішень з земельних питань прийнятих Добринською сільською радою, на спеціальних стендах, один з яких знаходиться в сільській раді, другий – в центрі села Добринь». Ось така коротка відповідь на всі запитання. Ввічливо відмовили в наданні інформації, прямо це не зазначивши. Іноді прикинутися дурнем, що не зрозумів запитання – виходить досить ефективно…

Але найбільше в мене запитань до тих сільських Рад, що досі не надали відповіді. А їх дуже багато. І передбачений Законом строк в один місяць вже давно минув. Що заважає надати відповідь на звернення? Очікуємо реакції на «сміливих» голів, що надіслали? Ми вимагатимемо найбільш жорсткого покарання (протокол про корупцію і звільнення у зв’язку з цим) саме тих посадових осіб, що не надали жодної відповіді. Бо це взагалі протизаконна бездіяльність, несумісна з виконанням повноважень виборної особи. І зараз ми вивчаємо можливість оскарження таких дій (чи долучити райдержадміністрації і районні Ради для дружнього врегулювання проблеми; чи доручити відновлення законності органам прокуратури чи відразу звернутися до суду з адміністративними позовними заявами).

І наостанок, проведемо невеличкий юридичний «лікнеп» на майбутнє. Щоб знали як відповідати на інформаційні запити не порушуючи чинне законодавство України. Вимоги до запиту встановлені в ст. 32 Закону України «Про інформацію»: «У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.» І більше нічого не потрібно! В тому числі - документів громадської організації.

Обов’язок органів місцевого самоврядування відповідати на інформаційні запити передбачений в ст. 10 Закону України «Про інформацію»: «Право на інформацію забезпечується: – обов’язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;». Строк надання таких відповідей встановлено в ст. 33 вищезазначеного закону: «Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.»

Щодо відповідальності за порушення права на інформацію – то для чиновників найбільш важливим є притягнення до відповідальності за вчинене корупційне діяння на підставі п. г) ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»: «Державний  службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:г) відмовляти  фізичним  та  юридичним  особам  в інформації, надання якої передбачено правовими актами,  умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію;». Внаслідок порушення цього обмеження, правоохоронні органи можуть складати протокол про корупцію. Що може бути потім підставою для звільнення, окрім штрафів.

Нагадую посадовим особам Житомирщини норму ч. 2 ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.» Тому перед тим, ніж щось зробити або чогось не робити (бездіяльність), обов’язково поцікавтесь нормою закону, на підставі якої ви дієте чи навпаки не дієте.

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори