пошук  
версія для друку
28.05.2008 | Андрій Черноусов
джерело: www.police.kharkov.com

Науково-практична конференція «Проблеми дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України». Висновки та рекомендації

   

Відповідно до Закону України «Про міліцію» органи внутрішніх справ виконують такі функції, як захист прав, основних свобод та інтересів громадян; попередження і профілактика злочинів; виявлення і розкриття злочинів. Проблеми боротьби зі злочинністю та профілактики злочинів завжди в центрі уваги, вирішенню їх присвячена робота багатьох кафедр, лабораторій з криміналістики, кримінального права, кримінології, оперативно-розшукової роботи тощо. Але з певних причин дослідження проблем, пов’язаних з дотриманням прав людини працівниками органів правопорядку, тривалий час не було домінуючим. Це певним чином відображалось на діяльності ОВС тривалий час. Основна увага приділялась технології затримання підозрюваного у вчиненні правопорушення, арешту, доставлянні заарештованого в ІТТ, проведенні досудового слідства; дотримання ж прав людини під час проведення названих процедур залишалося поза увагою.

Ситуація почала дещо змінюватися після прийняття Конституції України, яка стала основою для розробки і прийняття низки важливих нормативних документів з прав і основних свобод людини. До таких слід віднести Закони України «Про звернення громадян» (1996 р.), «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (1997 р.), «Про порядок висвітлювання діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (1999 р.), «Про демократичний громадський контроль над військовою організацією і правоохоронними органами держави» (2003 р.), а також Постанову Верховної Ради України «Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій і законності в забезпеченні прав і свобод людини» (2000 р.), Указ Президента України «Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» (2002 р.) тощо.

Реформування діючих та запровадження нових механізмів конституційної системи захисту прав і свобод людини торкнулось і діяльності органів внутрішніх справ, зокрема необхідності гуманізації діяльності міліції; перегляду характеру взаємовідносин міліції і населення; чіткого визначення компетенції міліції щодо забезпечення реалізації загальнолюдських стандартів прав людини; вдосконалення форм, методів та засобів захисту прав і свобод людини з боку органів правопорядку тощо.

Саме для цього, з метою пошуків шляхів вирішення ключових проблем та викликів сучасності, що постають перед органами внутрішніх справ, Харківським національним університетом внутрішніх справ та Управлінням моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра МВС України було проведено науково-практичну конференцію «Проблеми дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України», яка відбулась 22 – 23 травня 2008 року. У роботі конференції взяли участь Помічник Міністра – заступник начальника Управління моніторингу дотримання прав людини Юрій Бєлоусов, Помічник Міністра МВС з прав людини по Харківській області Юрій Чумак, науковці, працівники практичних підрозділів ОВС, представники громадських організації, аспіранти, магістри.

В ході жвавої дискусії, що виникла під час конференції було розглянуто цілу низку питань та запропоновано ряд пропозицій щодо оптимізації діяльності, спрямованої на дотримання прав людини працівниками правоохоронних органів. Серед основних пропозицій та рекомендацій хотілося б зосередити увагу на таких як:

- вказано на необхідність прийняття нового Кримінально – процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення  які відповідав би сучасним європейським зобов’язанням України в сфері дотримання прав та свобод людини; 

- запропоновано низку заходів, спрямованих на дотримання та відновлення прав працівників міліції. Так, в ході конференції було вказано, що існує потреба у перегляді та розробці програм, спрямованих на вирішення їх побутових проблем та усунення суттєвих перешкод у реалізації правоохоронцями права на винагороду за працю, на освіту, на захист своїх законних інтересів та інших соціальних і трудових прав;

- запропоновано організувати системну діяльність в органах внутрішніх справ, спрямовану на активізацію діяльності громадських рад шляхом: навчання членів регіональних громадських рад єдиним стандартам та формам співпраці громадськості та правоохоронних органів; визначення стратегії функціонування громадських рад; узагальнення рішень громадських рад; моніторингу діяльності громадських рад; розробки рекомендацій щодо оптимізації роботи громадських рад; розробки стандартів роботи громадських рад у вигляді громадських приймалень (розробка положення, основних напрямків роботи), мобільних груп (створення механізму взаємодії та реалізації результатів діяльності мобільних груп через систему Громадських Рад), незалежного вивчення громадської думки щодо оцінки населенням діяльності міліції;

- запропоновано створити національний превентивний механізм з попередження тортур.  З оглядом на це, формат діяльності мобільних груп МВС України практично є відбиттям роботи національного превентивного механізму з попередження тортур за умови незначного розширення кола повноважень, як от здійснення раптових візитів та можливість проведення бесід із утримуваними віч-на-віч. Навіть, якщо мобільні групи з моніторингу дотримання конституційних прав та свобод громадян в діяльності ОВС України не будуть визнані окремим превентивним механізмом, вони стануть безцінним випробувальним полігоном для новостворюваних превентивних механізмів. Створення національного превентивного механізму в умовах реформування системи органів внутрішніх справ, особливо в сфері дотримання прав людини, наблизить сучасні правоохоронні органи до стандартів поліційної діяльності країн із розвиненою демократією; 

- зважаючи на недоліки діючою системи надання безоплатної правової допомоги в Україні, було запропоновано розповсюджувати в масштабах країни передовий досвід Офісів громадського захисту. Саме це дозволить не тільки створити мережу безоплатної правової допомоги, але й в значному ступені оптимізувати витрати держави на її підтримку;

- необхідно активізувати діяльність державних органів у боротьбі та протидії ксенофобії та расизму. Для цього треба спрямувати зусилля правоохоронних та інших соціальних інститутів в єдиному напрямку. Потрібна цільова національна програма, яка буде чітко описувати цілі, завдання, коло відповідальності, заходи та строки проведення державної політики в сфері підтримки толерантності в українському суспільстві;

- варто прийняти додаткові і стандартні правила регулювання особливого і нового статусу переміщених осіб на рівні ООН, розробити Конвенцію про переміщених осіб. В той же час слід враховувати, що така конвенція не повинна нашкодити вже діючим юридичним нормам захисту прав і статусу переміщених осіб;

- запропоновано використання соціологічного моніторингу громадської думки як ключового методу для оцінки ефективності діяльності органів внутрішніх справ;

- в сфері протидії насильству у сім’ї запропоновано виключити з Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» норму про «віктимну поведінку». Крім цього учасниками конференції було запропоновано низку дій, які спрямовані на посилення інформування громадян про порядок захисту порушених прав та заохочення постраждалих домагатися відновлення справедливості та відшкодування шкоди.

Андрій Черноусов,

секретар оргкомітету конференції

 

Дивись також:

Налагодження системи відомчого контролю за дотриманням прав людини в діяльності органів внутрішніх справ

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори