MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Заходи проти катувань та жорстокого поводження, що пройшли в Харкові 26 червня

27.06.2008   

В цей день Харківська правозахисна група провела пікетування Харківської обласної прокуратури, яка, на думку правозахисників, не розслідує належним чином скарги на катування та жорстоке поводження. В пікеті взяли участь громадяни, які постраждали від незаконних дій міліції – безпідставних затримань, побиття під час допитів або перебування в СІЗО чи виправних закладах, родичі жертв катувань та члени Харківської правозахисної групи – загалом близько 30 осіб. Учасники пікету тримали плакати з такими текстами: «Катування в Україні є. Прокуратура не будь осторонь!», «Прокурори, не ставайте співучасниками катувань, не заплющуйте очі!», «Бути катуванням та знущанням чи не бути? Прокуратура, все залежить від тебе», «Катування, насильство, знущання над людиною – ганьба України!», «Знущання над затриманими – кримінальний злочин. Реагуй!», «Прокуратура – незалежний орган! Від неї нічого не залежить! Чи ні…?» Особливою популярністю користувався плакат «Вери ИмпоРтент Прокуратура». Пікет продовжувався з 10-ї до 11-ї години, але ніхто з працівників прокуратури не виявив бажання поспілкуватися. Учасники пікету роздавали громадянам буклет Європейської комісії «Пытки – неприемлемая практика», в якому були загальні дані про факти катувань та основні статті з Загальної декларації прав людини, Європейської Конвенції про захист прав та свобод людини, Хартії загальних прав Європейського Союзу, Римського статуту Міжнародного Суду» та перелік загальних заходів ЄС у боротьбі із катуваннями та жорстоким поводженням. Під час пікету були присутні численні журналісти регіональних ЗМІ і телеканалів (загалом було вісім камер), фотокореспонденти. Було багато запитань до учасників пікету, особливу зацікавленість журналісти проявили до самих жертв катувань та їх родичів. В’ячеслав Савин називає себе жертвою катувань. Дев’ять років тому його затримали міліціонери й два дні допитували в райвідділі. Потім відпустили, так і не порушивши кримінальну справу. Однак після спілкування зі стражами порядку людина стала інвалідом другої групи. З того часу він вимагає, щоб прокуратура покарала його кривдників. Пройшов численні експертизи, в тому числі в Києві. Остання експертиза підтвердила зв’язок його захворювання з побиттям в райвідділі. Знову в черговий раз порушена кримінальнак справа, її розслідує Орджонікідзевська районна прокуратура. Але який буде результат і коли? Всі регіональні телекомпанії надали репортажі з місця події із розгорнутими коментарями.

О 13.00 у прес-центрі ринкових реформ відбулася прес-конференція, під час якої представники ХПГ Євген Захаров і Людмила Клочко розповіли про такі проблеми, як безкарність у випадках застосування катувань, конфлікт функцій прокуратури, що утруднює ефективне розслідування випадків катувань, рутинна практика порушення права на свободу і прав затриманих, практика масового застосування насильства в установах виконання покарань. Відсутність цілісної системи попередження катувань і поганого поводження підриває значення конституційних гарантій. Крім того, деякі особливості національної правової системи побічно сприяють практиці застосування катувань і поганому поводженню. Ці недоліки правової системи допускають і заохочують катування. Жертви катувань розповіли журналістам про свої випадки. Як підсумок, учасники також зазначили, що їхня подальша робота буде спрямована на створення національної системи запобігання катуванням та поганому поводженню. Це передбачає підготовку державної програми, яка буде містити взаємопов’язані заходи для побудови такої системи. З іншого боку, ефективна діяльність такої системи потребує активної участі громадянського суспільства у її створенні та діяльності.

О 14.30 в програмі регіонального телеканала в прес-клубі «Майдан свободи» відбувся круглий стіл, присвячений цій же темі. Ведучий Віктор Козоріз запросив до студії членів Харківської правозахисної групи (ХПГ) – співголову ХПГ Євгена Захарова; завідувачку громадської приймальні ХПГ Людмилу Клочко; начальника відділу з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах , інших заходів, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян Харківської обласної прокуратури Ігоря Краснолобова; начальника Управління Департаменту виконання покарань в Харківській області Олександра Кизима; голову громадської ради при обласному управлінні Департаменту виконання покарань в Харківській області Григорія Мар’яновського; старшого наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, адвоката Ірину Яковець; першого заступника начальника УМВС України в Харківській області Михайла Фролова; начальника ЛТП Миколу Пилипенка. Також були присутні начальники установ виконання покарань в Харківській області, журналісти.

Ведучий підкреслив, що проведення цієї акції ініційоване Харківською правозахисною групою. Одночасно по всій Україні проходили пікети обласних прокуратур, організовані активістами правозахисних груп, прес-конференції, круглі столи, присвячені цій темі. У Києві члени Української Гельсінкської спілки пікетували Генеральну прокуратуру, провели прес-конференцію, круглий стіл за участю представників Генеральної прокуратури, Верховного Суду, Департаменту з питань виконання покарань.

Євген Захаров розповів, що саме в цей день в 1987 році набрала чинності Міжнародна конвенція проти катувань та жорстокого поводження, а в 1997 році ООН оголосило цей день як день захисту від катувань. Цей день відзначається у всьому світі, щоб привернути увагу громадян і органів влади до цієї проблеми.

Проблема ця існує не тільки в Україні, а й в усьому світі – в 2006 році факти катувань були зафіксовані у 102 країнах світу.

Проблема катувань є однією із актуальніших в Україні. П’ять років тому соціологи Національного університету внутрішніх справ проводили соціологічне дослідження і за їх даними близько півмільйона осіб в Україні щорічно піддаються катуванням та іншим видам незаконного насильства – це дуже велика кількість людей. Хоча катування поширені в багатьох країнах, але існує велика різниця в тому як в інших країнах  вдається протистояти цьому явищу, як вдається покарати за цей злочин, а це за міжнародним правом є саме злочином, і ми бачимо дуже велику різницю між ставленням до цієї проблеми в Україні та інших європейських країнах.

В Україні тільки з лютого 2005 року формулювання катування як складу злочину в Кримінальному кодексі наближене до міжнародного формулювання, але і зараз не повністю відповідає визначенню катувань, яке надано в статті 1 Конвенції ООН проти катувань та жорстокого поводження. Євген Захаров розповів, що тільки з лютого 2005 року органами прокуратури порушено приблизно 120 кримінальних справ за фактами незаконного насильства. Але, на думку п.Захарова, це тільки верхівка айсбергу, бо повідомлень про факти насильства поступає набагато більше.

Найпоширенішими є факти насильства в органах дізнання, коли незаконні методи використовують, перш за все, для отримання зізнань або якихось свідчень.

Не менш поширеними є факти катувань та жорстокого поводження в місцях відбування покарань, і це пов’язане з багатьма причинами, серед яких і погані умови утримання в деяких колоніях, і факти незаконного насильства.

Останнім часом фактично сходить нанівець «дідівщина» в армії, яка теж відноситься до цієї сфери. Зменшення фактів насильства в армії, на думку п.Захарова, пов’язане, перш за все, з принциповою позицією Міністерства оборони, яке жорстко ставиться до таких випадків і карає за це, а, по-друге, із зменшенням строку служби в армії, бо немає військовослужбовців першого і другого року служби.

Сьогодні ми пікетували Харківську обласну прокуратуру – додав Євген Захаров – саме тому, що прокуратура є єдиним органом державної влади в Україні, яка має право розслідувати такі злочини. І саме від органів прокуратури залежить належне розкриття таких злочинів.

Вже подано багато заяв до Європейського суду про катування та жорстоке поводження  проти України. Деякі справи розглянуті – це справа Афанасьєв проти України, справа Яковенко проти України та інші, і держава відшкодувала суму сатисфакції, назначену Європейським судом, за порушення статті 3 Конвенції – відсутність розслідування заяви про катування. Зараз на комунікації в Європейському суді знаходяться близько 20 справ, пов’язаних з такими порушеннями, які ведуть адвокати Фонду професійного захисту жертв катувань, заснованого ХПГ.

Представник прокуратури Ігор Краснолобов розповів, що протягом 2007-2008 року було проведено 173 перевірки органами прокуратури фактів катувань та жорстокого поводження з боку співробітників органів МВС України. В провадженні прокуратури Харківської області зараз знаходиться 5 кримінальних справ  про злочини катувань та жорстокого поводження з боку співробітників органів МВС України. До суду направлена одна кримінальна справа про такий злочин. Представник прокуратури вважає, що критика дій прокуратури можлива, але якщо ХПГ має заяви стосовно конкретних фактів катувань та жорстокого поводження, то потрібно їх передати до прокуратури, яка їх обов’язково розслідує.

Взагалі прокуратура обов’язково один раз на два тижні перевіряє установи Департаменту виконання покарань, якщо є скарги на факти катувань або жорстокого поводження, з’ясовує обставини і встановлює факт. Також перевіряє правомірність використання спецзасобів (резинових палиць, наручників, смирительних рубах), якщо таке було.

Олександр Кизим розповів, що відповідно до відомчих нормативних документів і статей Кримінально-виконавчого кодексу в установах Департаменту виконання покарань, застосовують спеціальні нормовані засоби. Це резинові палиці, наручники. В цьому році у Харківській області таких випадків було 128. Адміністрація установ в кожному такому випадку складає акт з фіксацією такого факту, інформація надається керівництву установи, прокуратурі. Часто родичі в’язнів або журналісти сприймають це як незаконне побиття. Але серед затриманих багато осіб із нездоровою психікою і на це теж потрібно зважати. За даними, які має О.Кизим, безпосередньо скарг на використання спецзасобів дуже мало.

Людмила Клочко повідомила, що до громадської приймальні ХПГ за 2007 рік поступило  1300 скарг від громадян. Близько 10 % від цієї кількості складають скарги на непропорційне застосування фізичної сили з боку працівників органів міліції під час попереднього дізнання та слідства або установ виконання покарань.. Значна частина таких скарг стосується попереднього дізнання.  Часто такі скарги надходять з міст утримання в’язнів, і практично неможливо з’ясувати, що відбувалося певний проміжок часу тому. Проблемою є те, що навіть, якщо подія сталася недавно, і є заява до прокуратури, то, як правило, прокуратура відмовляється порушувати карну справу, хоча б за фактом побиття, щоб з’ясувати, побили чи ні. Як приклад, п. Людмила навела випадок в Білому Колодязі, коли міліціонер побив хлопця. Спочатку прокуратура відмовлялася відкрити справу, потім закривала її. Протягом двох років суд 4 рази поновлював справу. Йде час, порушується головний критерій ефективного розслідування справи – термін розслідування.

Представник УМВС України в Харківській області Михайло Фролов намагався запевнити учасників і глядачів програми, що явище катувань та жорстокого поводження є, але проблеми немає. В органах міліції звільняють працівників, віддають під суд, якщо виявиться, що він застосовував незаконні методи фізичного або морального тиску до затриманих.

Потрібно зважати, що за 17 років існування української держави загинули 78 робітників міліції в Харківській області, 116 поранених. Родини загиблих міліціонерів або тих, хто втратив здоров’я і не може працювати, теж потребують захисту, можливо, і з боку правозахисників.

Інша проблема – в минулому році прокуратура порушила 112 справ щодо опору працівникам міліції, тобто в цих випадках міліціонери застосували силу. Працівники міліції мають справу з криміналітетом, особами, що намагаються уникнути відповідальності, часто оказують опір працівникам міліції. Часто порушники закону ставлять собі ціль захисту, заявити про катування і таким чином захистити себе, тому звертаються до правозахисних організацій. Це теж потрібно брати до уваги. І в органах міліції кожна така справа буде розслідувана, і якщо працівник міліції застосував катування, він буде звільнений з органів. Ми повинні підвищувати рівень нетерпимості до катувань, підвищувати рівень загальної культури, який теж впливає на ставлення до цього явища.

Ірина Яковець вважає, що вирішити цю проблему можливо, тільки змінюючи законодавство. На її думку, Кримінально-виконавчий кодекс надає дуже широкі можливості застосування спецзасобів, і адміністрація буде завжди права. Такий пункт, як «злісне невиконання вимог адміністрації» може бути використаний для неправомірних дій дуже часто. Як позитивний приклад превенції катувань, вона розповіла про розробку Харківською правозахисною групою Концепції державної політики запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, яка при якісному впровадженні може допомогти виправити ситуацію.

Григорій Мар’яновський розповів, що він як голова громадської ради при обласному управлінні Департаменту виконання покарань має щоденний доступ практично до кожної колонії, веде прийом в’язнів, які мають можливість подати скаргу про застосування катувань. Він вважає, що катування та жорстоке поводження існують, але дуже часто в’язні скаржаться на побиття, а потім ці повідомлення не підтверджуються. Так сталося в Темновській колонії, колонії №100 цього року.

Підсумовуючи результати дискусії, ведучий Віктор Козоріз сказав, що потрібно вирішувати проблему і це є державною проблемою, бо негативно позначається на іміджі України. Євген Захаров запропонував часткове вирішення проблеми в найближчій час – це використання інституту безоплатної адвокатської допомоги для затриманих. Зараз в Харкові здійснюється пілотний проект впровадження такої допомоги – шість районів з дев’яти районів міста вже обслуговуються таким адвокатами. Згідно з договором з обласним управлінням внутрішніх справ до кожного затриманого мають негайно викликати адвоката. Якщо кожний начальник райвідділу забезпечить залучення адвокатів, справа поліпшиться – незаконного насильства не буде. А суди повинні взяти за правило не розглядати питання щодо запобіжного заходу, якщо під час дізнання не буде брати участі адвокат. Тоді міліція буде завжди викликати адвоката. В Білій Церкві, де також здійснюється пілотний проект, голова Білоцерківського міськрайонного суду Санін так вчинив, і кількість затримань зменшилася втричі.

 Поділитися