пошук  
версія для друку
25.07.2008 | Тетяна Печончик
джерело: human-rights.unian.net

Безкоштовний лише сир у мишоловці?

Схожі повідомлення

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Двадцять років Конвенції ООН про права дитини

Свобода висловлювань і захист інформації, що загрожує національній безпеці і правопорядку, у рішеннях органів Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Звіт за результатами моніторингу якості призову (осінь 2005 р.)

Расизм та ксенофобія в Україні – нові виклики у сфері захисту прав людини

Права людини на окупованій території АР Крим

СТАТТЯ 19. Визначення дифамації. Принципи свободи вираження поглядів і захисту репутації.

Ведення та використання особистих ідентифікаційних номерів: питання захисту даних.

Народження нового панівного класу в Україні

   

Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих. Цей вислів уже став аксіомою у кримінальній юстиції, адже, за відсутності коштів на кваліфікованого адвоката, сподіватися на якісну допомогу від безкоштовного захисника, наданого державою, марно. У такій ситуації шанс бути виправданим наближається до нуля. Як свідчить статистика, частка виправдувальних вироків, винесених у кримінальних справах, останніми роками коливається у межах 0,3-0,5% від загальної кількості (при тому, що навіть під час “закручування гайок” у 1937 році виправдувальних вироків було 10%, у царській Росії – 37%). Це означає, що у кращому випадку вітчизняні суди виправдовують одну людину на 200 (!) звинувачуваних. Всім іншим, хто мав “щастя” потрапити в міцні обійми слідчих, прокурорів і суддів, доводиться невесело...

Право на юридичний захист кожному затриманому гарантує ст.29 української Конституції, а в ст. 59 записано, що у випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно. Проте, як свідчить мова цифр, обвинувачувані не надто поспішають скористатися нею. За даними соціологічного дослідження “Моніторинг системи безоплатної правової допомоги у Харківській області”, третина українців воліють взагалі не зв`язуватися з ”безкоштовними адвокатами”, а практично кожен п`ятий ув‘язнений вважає, що безоплатна правова допомога може бути радше шкідливою, ніж корисною.

В цьому із засудженими на диво солідарні і стражі порядку. “Наявність адвоката за призначенням у кримінальній справі жодним чином не впливає на результати розгляду цієї справи і на сам вирок. Навіть бувають такі випадки, коли адвокат, навпаки, робить гірше, вмовляючи затриману особу погодитися зі слідчим і підписати всі необхідні документи, щоб таким чином мати гарантію зменшення покарання”, – стверджує заступник начальника Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Юрій Білоусов. Найбільш негативно ув‘язнені оцінюють діяльність тих адвокатів, які були призначені саме слідчими. Це говорить про те, що інститут призначення, який існує на сьогодні, є абсолютно неефективним.

“Коли необхідно надати безкоштовну правову допомогу затриманій особі, у працівників міліції виникають проблеми, де такого адвоката знайти”, – каже Юрій Білоусов. Правоохоронцям у такому випадку значно простіше ...переконати людину відмовитися від захисту, ніж морочитися із пошуком адвоката. За даними опитування в Харківській області, 40% засуджених осіб зізналися, що відмовились від адвоката саме під впливом працівників міліції, а більше третини слідчих у практиці розслідування кримінальних справ жодного разу (!) не залучали до участі у справі адвокатів за призначенням. Кримінальне провадження у 69,5% (!!) випадків відбувалося без участі адвоката-захисника.

Проте, опинившись у каральній машині під назвою “українське правосуддя”, обвинувачуваним годі сподіватися не те що на кваліфікований захист, а бодай на банальну поінформованість про свої права.  72,7% опитаних засуджених у Харківській області заявили, що при затриманні їм взагалі не повідомляли про їхні права. Зате не забули повідомити про те, як обминути закон. У 62,4% випадків особам, що притягувались до кримінальної відповідальності, працівники міліції для "розв`язання проблеми" пропонували дати хабара.

Стримати нечесних на руку міліціонерів могла б ефективна система безоплатної правової допомоги, яка б поставила більш жорсткі вимоги до роботи правоохоронців. Адже, якщо адвокат працює ефективно, він примушує працівника органів внутрішніх справ ретельніше ставитися до своїх обов‘язків і збирати всі необхідні докази. От тільки біда в тому, що такий стан речей – швидше утопія: в Україні ніколи не було ефективної системи безоплатної правової допомоги. Досі не існує закону, який би закріпив механізм надання такої допомоги. В переважній більшості випадків призначені державою адвокати працюють формально і не захищають інтересів своїх клієнтів. “Завжди була проблема, щоб усі адвокати (і кваліфіковані, і новачки) ходили по цих справах в суди і на досудове слідство. В більшості країн світу такою роботою займаються адвокати зі стажем до п‘яти років, тому якість роботи не завжди висока”, – говорить президент Спілки адвокатів України Тетяна Варфоломеєва.

Працювати за призначенням адвокати не бажають ще й тому, що кошти, які вони отримують за це від держави, – злиденні. Оплата праці адвоката в Україні залишається незмінною з 1999 року. “На сьогодні адвокату за цілий робочий день сплачується 15 гривень мінус податки, це складає біля 7 гривень”, – каже Тетяна Варфоломеєва. За словами директора програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” Романа Романова, адвокати за цими коштами навіть не звертаються. “Отримувати пакет документів про те, що ви ходили і брали участь у справах за підписами слідчих і суддів, – це трохи принизливо ”, – каже Романов. От і виходить, що навіть ті гроші, які передбачені в державному бюджеті на безкоштовну правову допомогу, не використовуються. Із передбачених щорічно 1 млн 960 тис. грн, Міністерство юстиції за цією статтею видатків використало у 2005 році 233,7 тис. грн., у 2006 році 163, 7 тис. грн., а в 2007 році лише 132,2 тис. грн. Зменшується і кількість кримінальних справ, участь захисника у яких була оплачена за рахунок коштів державного бюджету: 1827 у 2005 році, 1591 у 2006 році та 1390 – у 2007 році.

Як розрубати такий гордіїв вузол знають в офісах громадського захисту, які на грантові кошти надають допомогу затриманим у Харкові, Хмельницькому та Білій Церкві (Київська обл.). “В рамках експерименту ми працюємо на основі угод, укладених між нашим офісом безоплатної правової допомоги і обласним управлінням внутрішніх справ. – розповідає керівник Офісу громадського захисту в Хмельницькому Наталія Вагіна. – Головна ідея в тому, що, якщо орган внутрішніх справ у Хмельницьку запідозрив у вчиненні злочину чи затримав будь-яку особу, протягом двох годин із хвилини затримання про це зобов‘язані повідомити офіс безоплатної правової допомоги”. Протягом години з моменту отримання такого повідомлення адвокат виїжджає до затриманої людини. Єдина підстава, коли громадський офіс можуть не ставити до відома, – якщо затриманий вже має іншого адвоката. З листопада 2007 року, коли почав працювати офіс у Хмельницькому, сюди вже звернулися біля 300 осіб, до провадження прийнято 180 справ.

Клієнтом офісу безоплатної правової допомоги може бути будь-яка особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального злочину, яка бажає мати захисника. Ті, хто знаходиться на волі чи на підписці про невиїзд, теж можуть звернутися до громадських адвокатів, проте межі їх матеріального забезпечення повинні складати близько 500-600 грн доходу на кожного члена сім‘ї. “Безоплатної правової допомоги потребує велика кількість осіб, і в такому складі ми не можемо забезпечити всіх потребуючих кваліфікованого захисту по кримінальних провадженнях», – каже Наталія Вагіна. Через це на додачу до штатних співробітників у хмельницькому офісі додатково прийняли 6 адвокатів, яких називають ex officio. Вони працюють при великому навантаженні, а також у тих справах, коли штатні адвокати не мають права брати участь.

“Надзвичайно важливо те, що нам вдалося заручитися підтримкою органів державної влади, зокрема, Міністерства юстиції і МВС України, і вони пішли на підписання угод, які фактично регламентують діяльність, пов‘язану із участю адвоката до першого допиту, з моменту фактичного затримання”, – говорить Роман Романов. Це факт промовистий на фоні того, що, як показав аналіз реальних кримінальних справ у Харківській області, раніше адвокат починав роботу до першого допиту лише у 12% випадків. Фактично участь захисника починалася лише тоді, коли всі необхідні дані працівниками міліції були отримані. 

Заступник голови Білоцерківського міськрайонного суду Ніна Бобкова розповідає, що з часу, коли у місті почав працювати офіс громадського захисту, робота суддів, які розглядають кримінальні справи, теж змінилася. “За цей час у нас практично немає скарг засуджених на порушення права на захист. Якщо раніше адвокат за призначенням, який не зацікавлений у наданні цієї правової допомоги, формально приймав участь у процесі, то адвокати, які працюють в офісі громадського захисту, відносяться до своєї справи з повною відповідальністю. Вони беруть участь також у перегляді вироків в апеляційній інстанції”, – стверджує суддя.

Однак що робити тим затриманим, яким “не пощастило” перебувати у відділках і СІЗО Хмельницького, Харкова чи Білої Церкви? І що буде, коли закінчиться експеримент? За поданням Міністерстві юстиції з нового року мають збільшити оплату праці адвокатів у кримінальних справах. Розроблено і проект Закону про безоплатну правову допомогу, і, як повідомила директор Центру правової реформи і законопроектних робіт при Мін’юсті Валентина Суботенко,  уже відбулося два засідання робочої групи з його доопрацювання. Щоправда, на думку самих адвокатів, у новому законі теж є підводні рифи. Тетяна Варфоломеєва побоюється, щоб після його прийняття адвокати, які будуть працювати і відбиратися за конкурсами і тендерами, не стали підконтрольними державі.

Наскільки такі заходи допоможуть тисячам затриманих і звинувачених у кримінальних злодіяннях, стане відомо уже найближчим часом. А поки що головною заповіддю безоплатних адвокатів від держави залишатиметься клятва Гіпократа: “Не нашкодь!”

Схожі повідомлення

Основи правового самозахисту. Про використання Кодексу адміністративного судочинства України та Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для захисту прав людини і основоположних свобод

Право на повагу до приватного життя відповідно до статті 8 Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод

Двадцять років Конвенції ООН про права дитини

Свобода висловлювань і захист інформації, що загрожує національній безпеці і правопорядку, у рішеннях органів Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Звіт за результатами моніторингу якості призову (осінь 2005 р.)

Расизм та ксенофобія в Україні – нові виклики у сфері захисту прав людини

Права людини на окупованій території АР Крим

СТАТТЯ 19. Визначення дифамації. Принципи свободи вираження поглядів і захисту репутації.

Ведення та використання особистих ідентифікаційних номерів: питання захисту даних.

Народження нового панівного класу в Україні

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори