У Страсбурзі вперше ухвалили рішення щодо дідівщини в російській армії
Можна очікувати, що найближчим часом звернення у Європейський суд надійдуть і з України, бо вітчизняне судочинство дуже неохоче захищає права військовослужбовців, навіть у кричущих випадках порушення їх прав.
01.08.08 р. минає рік, як в одному з районних судів м. Харкова знаходиться цивільний позов громадянки Суслової з приводу смерті сина Ігоря Суслова від важкої хвороби, яку він отримав під час проходження служби у військовій частині в Болграді під Одесою.
Усі матеріали справи, які нашій організації надала мати, свідчать про те, що Суслов не отримував вчасної і достатньої медичної допомоги. Та його скарги 3 місяці адекватно не оцінювались ані командирами частини, ані медиками санітарної частини і місцевого шпиталю.
Суслову не було вчасно проведено необхідних обстежень, він зазнавав жорстоких страждань, виконуючи справи, як військовослужбовець, повязані з фізичним навантаженням. Його своєчасно не переводили , всупереч вимогам Уставу про військову службу, до гарнізонного шпиталю в м. Одесу.
Матері не надавали правдиву інформацію про стан здоровя її сіна, що є порушенням Сімейного Кодексу України, ст.154,155, та ст.23 Закону України «Про інформацію» і мати це може довести, маючи на руках листи від командирів різних ланок.
Незважаючи на те, що медики та командири цієї військової частини порушили безліч статей Законів України, ст.3,5 Європейської конвенції з прав людини, які є приоритетними для вітчизняного судочинства, районний суд м. Харкова, куди мати подала позов до міністерства оборони (01.08.07р.) , не розглядає справу, відкладаючи її під різними приводами.
Якщо ця справа і подалі буде просуватись таким же чином, матері І.Суслова не залишається нічого іншого, як звернутись до Європейського суду.
Є і інші справи, дуже схожі на справу російського вояка, за якими можна подавати скаргу до Європейського суду. Може, при повному паралічі судової влади на Україні, хоча б Страсбурзький суд зможе захищати права наших українських військовослужбовців.
Заступник головного редактора
бюлетеню «Права людини» І.Сухорукова